Малорязанцеве
Малорязанцеве — селище в Україні, у Лисичанській міській громаді Сєвєродонецького району Луганської області.
| Селище Малорязанцеве | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Сєвєродонецький район |
| Громада | Лисичанська міська громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 7,59 км² |
| Населення | ▼741 (01.01.2018)[1] |
| Густота | 110 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 93313 |
| Телефонний код | +380 |
| Географічні координати | 48°53′05″ пн. ш. 38°22′59″ сх. д. / 48.88472° пн. ш. 38.38306° сх. д.Координати: 48°53′05″ пн. ш. 38°22′59″ сх. д. / 48.88472° пн. ш. 38.38306° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 97 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Лисичанськ |
| До станції: | 7 км |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 110 км |
| - автошляхами: | 110 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 93313, Луганська обл., Попаснянський р-н, смт Малорязанцеве, вул. Центральна, буд. 122 |
| Карта | |
  Малорязанцеве | |
 Малорязанцеве | |
| |
Історія ред.
За даними 1859 року тут існувало 2 поселення:
- Різанцове Перше, панське село, над Біленькою, 12 господ, 124 осіб;
- Різанцове Друга (Арінкіна, Богдановиче), панське село, над Біленькою, 10 господ, 93 особи, завод.[2]
Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 53 жителі селища[3].
Населення ред.
За даними перепису 2001 року населення селища становило 983 особи, з них 74,06 % зазначили рідною українську мову, 25,74 % — російську, а 0,2 % — іншу[4].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2018 року, Київ-2018 (pdf) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2021. Процитовано 10 грудня 2018.
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 396—397 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 21 березня 2016.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 січня 2015.
Посилання ред.
- Історія села Малорязанцеве [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |