Малиновський Олександр Іванович

Малино́вський Олекса́ндр Іва́нович (10 (23) квітня 1915, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 19 серпня 1976(1976-08-19), Київ) — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів УРСР з 1941 року.

Малиновський Олександр Іванович
Народження10 (23) квітня 1915
Смерть19 серпня 1976(1976-08-19) (61 рік)
КраїнаСРСР СРСР
НавчанняКиївський інженерно-будівельний інститут
Діяльністьархітектор
Праця в містахКиїв
Архітектурний стильсталінський ампір
Найважливіші спорудиМонумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (Київ)
Містобудівні проєктипіслявоєнна відбудова вул. Хрещатик
ЧленствоНаціональна спілка архітекторів України
НагородиМедаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Автограф

Біографія

ред.

Народився 10 (23) квітня 1915(19150423) року в Києві. У 1940 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту, навчався у Йосипа Каракиса. Одночасно з навчанням працював у різних будівельних та проєктних установах Києва.

З червня 1941 року в Червоній Армії, молодший лейтенант, брав участь у Другій світовій війні. 20 вересня 1941 року попав у німецький полон в районі міста Сенча[уточнити], перебував у таборі військовополонених. Через 10 місяців був відпущений із табору, працював у Хоролі техніком-будівельником. Після визволення Хоролу Червоною армією у вересні 1943 року був направлений до штрафного батальйону. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні». У листопаді 1945 року демобілізований.

Після війни працював у Києві в проєктному інституті «Київпроект». Був одним із авторів генерального плану відбудови Хрещатика, станції метрополітену «Завод „Більшовик“» (зараз — «Шулявська»), аеровокзалу в Борисполі, пам'ятника-монумента Жовтневої революції, будинку Укрпрофради (зараз — Будинок Профспілок).

Мешкав у будинку № 25 по вулиці Хрещатик. Помер у Києві 19 серпня 1976 року.

Основні споруди

ред.

Зображення

ред.

Джерела

ред.