Малиновський Олександр Іванович

Малино́вський Олекса́ндр Іва́нович (10 (23) квітня 1915, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 19 серпня 1976(1976-08-19), Київ) — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів УРСР з 1941 року.

Малиновський Олександр Іванович
Народження 10 (23) квітня 1915
Смерть 19 серпня 1976(1976-08-19) (61 рік)
Країна СРСР СРСР
Навчання Київський інженерно-будівельний інститут
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ
Архітектурний стиль сталінський ампір
Найважливіші споруди Монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (Київ)
Містобудівні проєкти післявоєнна відбудова вул. Хрещатик
Членство Національна спілка архітекторів України
Нагороди Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Автограф

Біографія ред.

Народився 10 (23) квітня 1915(19150423) року в Києві. У 1940 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту, навчався у Йосипа Каракиса. Одночасно з навчанням працював у різних будівельних та проєктних установах Києва.

З червня 1941 року в Червоній Армії, молодший лейтенант, брав участь у Другій світовій війні. 20 вересня 1941 року попав у німецький полон в районі міста Сенча[уточнити], перебував у таборі військовополонених. Через 10 місяців був відпущений із табору, працював у Хоролі техніком-будівельником. Після визволення Хоролу Червоною армією у вересні 1943 року був направлений до штрафного батальйону. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні». У листопаді 1945 року демобілізований.

Після війни працював у Києві в проєктному інституті «Київпроект». Був одним із авторів генерального плану відбудови Хрещатика, станції метрополітену «Завод „Більшовик“» (зараз — «Шулявська»), аеровокзалу в Борисполі, пам'ятника-монумента Жовтневої революції, будинку Укрпрофради (зараз — Будинок Профспілок).

Мешкав у будинку № 25 по вулиці Хрещатик. Помер у Києві 19 серпня 1976 року.

Основні споруди ред.

Зображення ред.

Джерела ред.