Мала Абхазія

Ма́ла Абха́зія (англ. Little Abassia) — історичний термін, відомий ще з середини XIX століття (Ф.Боденштедт). Ним до закінчення Кавказької війни (1864) та масовою еміграції абхазького населення в межі Османської імперії (мухаджирства) називали землі Абхазії, непідконтрольні владним князям з роду Чачба, а також всі землі на захід від Абхазії, де колись проживали абхази та залишаються пам'ятники їх матеріальної та духовної культури (топоніміка, етнографія, археологія).

Мала Абхазія (Little Abassia, Абазинія) на карті Кавказу 1835 року.

В наш час межі цього регіону залишаються спірними: на сході - це чи ріка Бзибь, чи Гагрське міжгір'я; на заході — одна з рік: Хоста, Сочі, Нечепсухо, чи мис Кодош, чи Таманський півострів.

Нині в основному відповідає південній частині Сочинського району Краснодарського краю та північно-західної Абхазії.

Основне населення становили садзи (джигети), тому абхазька назва Малої Абхазії — Садзен.

Ма́ла Абха́зія (англ. Little Abassia) — інша назва Абазинії.