Малагасійці (мальгаші, малагасі) — народ, основне населення острівної держави Мадагаскар.

Малагасійці
Seashore settlement bezimasaraka.jpg
Прибережне поселення бецімісарака
Кількість бл. 10,2 млн чол.
Ареал Мадагаскар Мадагаскар
Близькі народи Автронезійці, банту
Мова малагасійська мова, французька мова
Релігія традиційні вірування анімізму, тотемізму, 10 % — мусульмани-суніти, християнство

Зміст

Чисельність, субетноси та віраРедагувати

Чисельність малагасійців на о. Мадагаскар — близько 22 млн чоловік; невеликі групи (по 2 тис. чоловік станом на  1987 рік) живуть також на Сейшельських та Коморських островах і у Франції.

Малагасійці поділяються на чимало субетнічних груп:

та інші. Розмовляють діалектами малагасійської мови, що належить до австронезійських мов.

Біля половини всіх малагасійців зберігають традиційні вірування, 10 % — мусульмани-суніти; решта сповідують християнство.

ІсторіяРедагувати

Етногенез малагасійців вивчений не до кінця. Вважається, що Мадагаскар заселяли вихідці з Індонезії двома самостійними хвилями — до ІІІ століття до н. е. і в 1-й половині 1-го тисячоліття н. е.

В VII—VIII століттях на західному узбережжі з'явилися араби та арабізовані банту (суахілі) зі Сходу Африки; приблизно у ІХ — Х століттях — араби з Аравійського півострову, в XVII—XVIII століттях — раби-африканці, і врешті з встановленням торгових стосунків, експансією, піратством та спробами колонізації — європейці (передовсім французи та британці).

У ХІІІ — XV століттях склалися основні сучасні субетноси малагасійців. Тоді ж виникли перші протодержави. З XVI століття одна з субетнічних груп — меріна помітно підсилилася, і на її базі починається централізація влади та земель інших племен, що завершилася на початку XIX століття створенням королівства Мадагаскар. Королівство було підкорено французами наприкінці XIX століття.

З 1960 року малагасійці розвиваються в незалежній республіці.

Традиційне господарство, суспільство і культураРедагувати

Основа господарства — землеробство (головні культури — кава, ваніль, рис). Основна порода худоби — зебу. Дуже розвинуті ремесла. Розвивається промисловість.

Основа традиційної соціальної організації — сільська община.

Традиційні вірування — культ сил природи і предків, розвинута система табу (фаді), обожнення правителя, його зв'язок з верховним божеством Занахарі.

Біля половини всіх малагасійців зберігають традиційні вірування, 10 % — мусульмани-суніти; решта сповідують християнство.

Джерела і посиланняРедагувати