Максим (Германюк)

(Перенаправлено з Максим Германюк)

Митрополит Макси́м Германю́к (30 жовтня 1911, Нове Село, Жовківський повіт, Австро-Угорщина, нині Львівської області — 3 травня 1996, Вінніпег, Канада) — церковний діяч, редемпторист, митрополит Вінніпезький Української Греко-Католицької Церкви (1956—1992).

Максим Германюк
Максим Германюк
Митрополит Вінніпезький
3 листопада 1956 — 16 грудня 1992
Обрання: 3 листопада 1956
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Наступник: Михаїл Бздель
Єпископ Манітоби
1 вересня 1956 — 3 листопада 1956
Обрання: 1 вересня 1956
Попередник: Василь Ладика
Єпископ-коад'ютор Манітобський
13 березня 1955 — 1 вересня 1956
Обрання: 13 березня 1955
Титулярний єпископ Сінни
13 січня 1951 — 1 вересня 1956
Обрання: 13 січня 1951
Попередник: Jozef Vanderhoven, C.I.C.M.
Наступник: Francisco Gómez Marijuán, C.M.F.
Єпископ-помічник Манітобський
13 січня 1951 — 13 березня 1955
Обрання: 13 січня 1951
 
Народження: 30 жовтня 1911(1911-10-30)
Нове Село, Галичина, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть: 3 травня 1996(1996-05-03) (84 роки)
Вінніпег, Канада Канада
Прийняття священичого сану: 4 вересня 1938
Прийняття монашества: 16 серпня 1936
(довічні обіти в ЧНІ)
Єпископська хіротонія: 29 червня 1951
 
Нагороди:
Офіцер Ордену Канади

Captain of the Order of the Buffalo Hunt

ЖиттєписРедагувати

Дитинство і школиРедагувати

Народився Максим Германюк у родині галицьких селян-господарів Микити Германюка та Анни з дому Мончук. Виховання спочатку одержав від батьків у рідному Новому Селі, відтак почав відвідувати семикласну школу в містечку Куликів, де й закінчив п'ятий клас. У 1927 році записався до гімназії оо. Редемптористів у Збоїськах, закінчив гімназію в 1932 — і вступив на новіціат оо. Редемптористів у Голоску біля Львова.

Духовна семінарія й університетиРедагувати

Вищу освіту одержав у Бельгії: два роки студіював філософію в Духовній семінарії оо. Редемптористів у Левені, а в 1938 році завершив чотирирічний курс богослов'я у Боплато. Повернувшись у Галичину, з рук єпископа Миколая (Чарнецького) був висвячений 4 вересня 1938 ієромонахом Чину Редемптористів.

Уже як священик повернувся на богословський факультет Левенського католицького університету у 1939 році, де одночасно розпочав у Орієнтальному Інституті університетські студії асировавилонської й гебрейської мов та орієнтальної історії; одержав дипломи баклавра (1940) і абсольвента богослов'я (1942).

У 1943 захистив докторську дисертацію «Про притчі євангельські у Климента Александрійського», оборонив публічно 20 богословських тез та завершив студії докторатом із богослов'я. Одержавши диплом ліцензіата-орієнталіста, викладав моральну філософію, соціологію й гебрейську мову в Духовній семінарії оо. Редемптористів в Боплато.

Габітлітувався в Левенському католицькому університеті, написавши наукову працю «Євангельські притчі» та оборонив 72 тези із обсягу моральної та догматичної теології: завершивши студії, одержав науковий ступінь «Maitre Agrege».

Священича працяРедагувати

У 1945 році, як єдиний у повоєнні часі священик українського обряду у Бельгії, зайнявся біженцями-українцями, яких багато прибуло до Бельгії після Другої світової війни. Тут о. Германюк виявився здібним організатором не лише духовного та релігійного життя між новоприбулими, але й національного і соціального: допомагав переміщеним особам рятуватись перед примусовою репатріацією в УРСР, розшукував їм житло і працю, допомагав їм емігрувати з таборів для скитальців тощо. Був у числі ініціаторів та основників «Українського допомогового комітету в Бельгії» і брав активну участь у ньому аж до свого виїзду в Канаду.

З появою релігійного журналу «Голос Христа Чоловіколюбця» у червні 1946 року, редагував його аж до жовтня 1948, коли й відбув до Канади. Також укладав та редагував релігійну літературу, яка виходила у видавництві оо. Редемптористів у Левені. Зорганізував при «Українському науково-освітньому товаристві в Бельгії», якому служив як перший голова, «Пресове бюро ПБ, Левен», яке довго після його виїзду постачало українську пресу відомостями з життя українців у цій країні.

З 1945 року займався в Бельгії українською студіюючою молоддю:заохочував до вищих студій, старався про прийняття у Левенський католицький університет, організував для студентів стипендії, заснував для них студентський дім, відновив студентське товариство «Обнова». Служив студентству духовником-капеланом та брав участь у міжнародних конгресах для студентства, як от: «Пакс Романа» (1946), Саламанка, Еспанія; Конгрес товариства студентів католицьких університетів (1946), Фрайбург, Швейцарія; і, «Пакс Романа» (1948), Спа.

Еміграція в КанадуРедагувати

10 жовтня 1948 р. виїхав з Європи на нове приначення — на посаду протоігумена Української віце-провінції оо. Редемптористів у Канаді й Америці. Прибувши в Канаду, зайнявся не лише обов'язками нового уряду в Чині Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ), але й додав то тих обов'язків теж обов'язок професора морального богослов'я та Святого Письма в Духовній семінарії оо. Редемптористів у Вотерфорд, Онтаріо. З березня 1950 організував і очолив редакційну колегію богословського квартальника «Логос»; з жовтня 1950 прийняв обов'язки пароха в Східному Торонто.

Єпископ і МитрополитРедагувати

Дня 13 січня 1951 номінований апостольською столицею єпископом-помічником екзарха Манітобського екзархату. 29 червня 1951 одержав єпископські свячення в Катедрі святих Володимира і Ольги у Вінніпегу. З того дня о. Максим Германюк уже: титулярний єпископ Сіннський, вікарій єпископа Манітобського (1951).

Дня 13 березня 1955 призначений апостольською столицею на єпископа-коад'ютора Манітобського (1955); 1 вересня 1956 після смерти дотеперішнього єпископа Василя Ладики, Максим Германюк став єпархом Манітоби, а з 3 листопада 1956 — Архієпископ-митрополит Вінніпезький та Глава УГКЦ в Канаді; з 16 грудня 1992 року — архієпископ-емерит[1].

НагородиРедагувати

20 жовтня 1982 року канадський уряд нагородив митрополита Максима Германюка «Орденом Канади» ІІ ступеня (Офіцер ордену Канади)[2], який вручив йому генеральний губернатор Канади Едвард Шраєр[3].

26 квітня 1994 р. отримав найвище відзначення від провінційного уряду Манітоби — Captain of the Order of the Buffalo Hunt[4].

ПриміткиРедагувати

  1. Cheney, David M. Archbishop Maxim (Maksym) Hermaniuk [Catholic-Hierarchy]. www.catholic-hierarchy.org. Процитовано 2016-02-13. 
  2. General, The Office of the Secretary to the Governor. The Governor General of Canada (en). Процитовано 2016-02-13. 
  3. Новини | Некролог Львівської провінції: Травень. www.cssr.lviv.ua. Процитовано 2016-02-13. 
  4. Goldsborough, Gordon. Manitoba Order of the Buffalo Hunt. www.mhs.mb.ca. Процитовано 2016-02-13. 

ДжерелаРедагувати

  • Перша українська католицька митрополія в Канаді. Вінніпег: Накладом Митрополичого ординаріяту, 1957.

ПосиланняРедагувати