Максиміліан Фрідріх фон Кенігзегг-Ротенфельс

Максиміліан Фрідріх фон Кенігзегг-Ротенфельс (нім. Maximilian Friedrich von Königsegg-Rothenfels; 13 травня 1708 — 15 квітня 1784) — церковний і державний діяч Священної Римської імперії, 62-й архієпископ Кельна-курфюрст і 34-й герцог Вестфалії в 17611784 роках.

Максиміліан Фрідріх фон Кенігзегг-Ротенфельс
Народився 13 травня 1708(1708-05-13)[1][2][3]
Кельн, Куррейнський округd, Священна Римська імперія
Помер 15 квітня 1784(1784-04-15)[1][2][3] (75 років)
Бонн, Кельн, Німеччина[1]
Поховання Кельнський собор
Країна Німеччина
Діяльність католицький священник, католицький єпископ
Знання мов німецька
Посада Архієпископ Кельна[d], Курфюрст, Roman Catholic Bishop of Münsterd і князь-єпископ
Конфесія католицька церква[4]
Батько Albrecht Eusebius Franz, Graf von Königsegg-Rothenfelsd
Мати Klara, Gräfin von Manderscheid-Blankenheimd

Життєпис ред.

Молоді роки ред.

Походив зі шляхетського швабського роду Кенігзеггів. Молодший син рейнграфа Альбрехта Євсевія Франца фон Кенігзегг-Ротенфельса і Марії Клари Феліциї фон Мандершайд-Бланкенгайм. Його родина була тісно пов'язана з Кельнським архієпископством. Батько Максиміліана Фрідріха до вступу в шлюб мав духовний сан і посаду каноніка Страсбурзького собору, які полишив задля вступу в шлюб.

Народився 1708 року в Кельні. З самого дитинства визначено церковну кар'єру. Після здобуття відповідної освіти 1725 року став каноніком Кельнського собору. 1731 року отримує посаду каноніка собору в Страсбурзі. Невдовзі отримав посаду соборного камерарія в Страсбурзі. 1763 року обирається каноніком базиліки Св. Гереона в Кельні. 1756 року призначено коад'ютором пробста базиліки Св. Гереона і деканом Кельнського собору.

Архієпископ ред.

1761 року одноголосно обирається новим Кельнським архієпископом, незважаючи на спроби Максиміліана III, курфюрста Баварії, зробити свого стрийка кардинала Йоганна Теодора очільником Кельнської архієпархії. Невдовзі передав справи архієпископства своєму президент-міністру Каспару Антону фон Бельдербушу. Останній до 1780 року значно покращив фінанси, ліквідувавши численні борги та зменшивши податкове навантаження. Було впроваджено політику меркантелізму з наголосом на зведенні заводів і фабрик.

У зовнішній політиці став орієнтуватися на Велику Британію та Пруссію. 1762 року обирається князем-єпископом Мюнстера. Він залишив там уряд Францу фон Фюрстенбергу. Після цього практично не відвідував Мюнстерську єпархію. 1763 року Максиміліан Фрідріх став пробстом базиліки Св. Гереона в Кельні. Його спроба зайняти посаду принца-єпископа в Падерборні виявилася невдалою через французький опір. 1765 року призначається папою римським Климентом XIII адміністратором Оснабрюкської єпархії.

До кінця 1760-х років в архієпископстві і Вестфалії проведено реформи в дусі Католицького Просвітництва, насамперед зменшено кількість державних свят. 1766 року надав дозвіл на друк власної газети в Арнсберзі «Арнсберзький інтелектуальний лист». 1769 року брав участь в Кобленцькому конгресі, де було підтвердження рішення Констанцького і Базельського соборів, відкинуто право папських нунціїв втручатися в справи архієпископів. Також було звернуто до Папського престолу щодо скасування нунціатур в Німеччині.

1772 року в Бонні стала виходити газета «Інтелектуальний лист». 1777 року створено медичну раду Кельнської архієпархії, академію Кельнського курфюрства в Бонні та відкрито медичний колегіум в Мюнстері. У 1778 році Максиміліан Фрідріх постановив про створення пожежної страхової компанії герцогства Вестфальського. Того ж року сприяв відкриттю німецькомовного «Національного театру». 1779 року в Бонні створено комісію з допомоги бідноті.

1780 року було відкрито Мюнстерський університет. Того року сприяв обранню коад'ютором в Кельнській архієпархії та Мюнстерській єпархії Максиміліана Франца, сина імператора Франца I, завдяки чому значно поліпшилися стосунки з Австрією.

У 1781 році була створена шкільна комісія Вестфалії. З 1782 року надавав підтримку композиторові Людвігу ван Бетховену, який присвятив архієпископу «Три ранні фортепіанні сонати WoO 47» (відомі також як сонати князя-курфюрста). 1784 року академії Кельнського курфюрства в Бонні було надано університетські права. Помер того ж року в Бонні. Поховано в Кельнському соборі.

Примітки ред.

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #101008090 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Dr. Constant v. Wurzbach Königsegg-Rothenfels, Maximilian Friedrich Graf // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 12. — S. 228.
  3. а б в The Fine Art Archive — 2003.
  4. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.

Джерела ред.

  • Günter Christ: Königsegg-Rothenfels, Maximilian Friedrich von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 16, Duncker & Humblot, Berlin 1990, ISBN 3-428-00197-4, S. 500—502
  • Harm Klueting: Das kurkölnische Herzogtum Westfalen als geistliches Territorium im 16. und 18. Jahrhundert. In: Harm Klueting (Hrsg.): Das Herzogtum Westfalen. Band 1: Das kurkölnische Herzogtum Westfalen von den der Anfängen kölnischen Herrschaft im südlichen Westfalen bis zu Säkularisation 1803. Aschendorff, Münster 2009, ISBN 978-3-402-12827-5, S. 474—475, 514.