Відкрити головне меню

Максиміліан Пшерембський (пол. Maksymilian Przerębski, Максиміліан Пшерембскі; бл. 1577, Скшидлув-над-Вартою — 26 січня 1639) — польський шляхтич, дипломат, урядник. Маршалок двору королеви Цецилії Ренати.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Син сєрадзького каштеляна Якуба та його дружини Анни з Роздражевських (померла передчасно 1586 р.). Ним опікувались вуї Геронім (помер 1600, записав 1000 дукатів та різну рухомість[1]) та Станіслав Роздражевскі.

Навчався в колегіумі єзуїтів Риму. Після повернення додому став придворним та секретарем короля. В 1598 р. за сприяння вуя Станіслава брав участьу виправі короля до Швеції, де брав участь в перемовинах з князем с(з)удерманським Карлом в Стокгольмі. 1613 року був послом сейму від Сєрадзького воєводства, обраний без протидії опозиції маршалком посольської ізби. 18 грудня 1619 р. королем призначений каштеляном радомським, 13 листопада 1620 р. каштеляном сєрадзьким. Бодай з 1619 р. мав обов'язки маршалка двору королеви Констанції. Після смерті Пйотра Ожґи став коронним референдарем 1623 р. В 1628 р. кандидував на посаду великого коронного підканцлера за підтримки краківського каштеляна Юрія Збаразького; посаду не отримав через вибір біскупів (став Томаш Замойський). Разом з братанками Анджеєм, Геронімом став графом Священної Римської Імперії як нагорода за багаторічну службу для обидвох дворів. Король Сігізмунд ІІІ Ваза надав також Медицьке, Літинське, Снятинське староства.

Був людиною релігійною, толерантною. Надавав фундуші для православних та католицьких (костели домініканців Пйотркува, Мостиськ) церков.

Помер перед 31 січня 1639, був похований в костелі св. Анни в Пйотркуві 17 лютого 1639 р.

Сім'яРедагувати

Перша дружина — Cофія Остроруг, донька Яна Остроруга;[2] Діти:

  • Ізабелла — дружина мазовецького воєводи Станіслава Варшицкого
  • Маріанна — дружина галицького підкоморія Андрія Чурила, Францішека Бондзиньского
  • Катажина —
  • Констанція — монахиня в кляшторі св. Клари у Вроцлаві.

Друга дружина — вдова Яна Щенсного Гербурта княжна Єлизавета Заславська. В 1617 р. її віном було Мостиське староство, яке мало 40000 польських злотих боргу Зофії Фредро. Після інтромісії М. Пшерембський осадив в Мостиськах свою залогу, виїхав, на бажаючи платити борг, що призвело до війни з Фредрами. Через це втратив Мостиська, потім при застосуванні зброї, кривавої розправи з Фредрами повернув, забравши також коштовності (шнур на 600 перлів, стадо з 170 кобил 25 жовтня 1617). Через дружину мав претензії на Острог, в 1636 р. поставив свого пробоща в костелі, який перед цим займали кальвіністи (предиканти), що призвело до конфлікту з власником міста Анджеєм Реєм.

Третя дружина Анна Могила, донька молдавського господаря Єремії, сестра Марії та Раїни. З нею мав дітей:

Анна Могила привнесла з віном половину Устецького «ключа» (половина міста та 14 сіл), за ці маєтки мав формальну війну з князями Корецькими. Остаточно було залагоджено в 1623 р. між вдовою Анною Корецькою та ним. У 1628 р. заспокоїв висловлені Раїною Вишневецькою претензії на ці маєтності, пізніше продав їх разом з Корецькими за 160000 зл. Мирону Бернавському. У 1633 р. після смерті Мирона Бернавського-Могили разом з Вишнівецьким пограбував всі коштовності та худобу, які були в цих маєтностях, хоча жила сестра померлого Теодозія Нікоричина; король правом «кадука» надав їх Станіславу Конєцпольскому. Через «інтервенцію» короля (12 листопада 1633 р.) мусів маєтності віддати та зробити відшкодування збитків Теодозії Нікоричиній.

ПриміткиРедагувати

  1. Byliński J. Przerębski (Przerembski) Maksymilian h. Nowina (ok. 1577—1639)… — S. 758.
  2. Ostrorogowie (01) Архівовано 21 October 2013[Дата не збігається] у Wayback Machine. (пол.)
  3. Rohatyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1888. — T. IX : Poźajście — Ruksze. (пол.) — S. 693. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати