Макогон Дмитро Якович
| Дмитро Якович Макогон | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
28 жовтня 1881 м-ко (нині смт) Хоростків, Чортківський район, Тернопільська область | |||
| Помер |
17 жовтня 1961 (79 років) Станіслав (нині Івано-Франківськ) | |||
| Країна |
 Австро-Угорщина ЗУНР УНР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник, поет | |||
| Діти | Ірина Вільде | |||
|
| ||||
Дмитро́ Я́кович Макого́н (28 жовтня 1881, містечко Хоростків, нині смт Чортківського району — 7 жовтня 1961, Станіслав (нині Івано-Франківськ)) — український педагог, письменник, культурно-освітній діяч. Батько Ірини Вільде.
Життєпис ред.
Народився 28 жовтня 1881 року в містечку Хоростків (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині смт Чортківського району Тернопільської області, Україна.
Навчався в польськомовній першій гімназії в м. Тернополі, звідки в 1902 році його виключили за аґітаційну підтримку Івана Франка під час виборів до Райхсрату (Державної ради) Австро-Угорщини.[1] 1902 року закінчив учительську семінарію в Заліщиках (екстерном[1]).
1914—1918 років перебував на Італійському фронті. На Буковині співзасновник педагогічного журналу «Каменярі» (виходив 1911—1914, 1921—1922 років), співвидавець журналу «Іскра» (1907 р.), сатиричного журналу «Щипавка» (1922 р.). Співпрацював із журналами «Жало», «Оса», «Зеркало» та іншими.[1] До 1956 року працював учителем на Буковині (1903—1914, вчитель Української гімназії в Чернівцях, 1919—1922) та Галичині (1923—1956 роки; зокрема, у Ходорові, де навчав української мови).
Разом із дружиною Адольфіною був діяльним членом читальні «Просвіти» в Княгинині. 23 листопада 1924 року обраний головою читальні та членом філії в Станиславові.
У січових домівках та читальнях «Просвіти» виступав з доповідями: «Із виховних проблем українського ремісництва», «Значення школи для середнього стану» та ін. Автор багатьох січових пісень.
Основні видання ред.
Літературну діяльність почав 1900 року.
- Збірка віршів «Мужицькі ідилії» (1907).
- Збірка оповідань «Шкільні образки» (1911).
- Збірка нарисів «Учительські гаразди» (1911).
- Збірка оповідань «По наших селах» (1914).
- Вибрані оповідання (Львів, 1959).
Вшанування ред.
- 1987 року в Хоросткові встановлено меморіяльну дошку
- 1996 року відкрито погруддя (скульптор — Я. Ворончак).[1]
Примітки ред.
Джерела ред.
- Гуйванюк М. Р. Січовий рух у Галичині й на Буковині (1900—1914 рр.) [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.].
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1140.
- Міщенко Л. І. Макогон Дмитро Якович // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 6. — К., 1981. — С. 317.
- Огуй О. Макогон Дмитро Якович [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 451. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Пиндус Б., Фроленков В. Макогон Дмитро Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 432. — ISBN 966-528-199-2.
Посилання ред.
- Макогон Дмитро Якович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 29.
- Невідомий лист Д. Макогона до Марійки Підгірянки[недоступне посилання з липня 2019] // Радянське літературознавство. — 1972. — № 6. — С. 71—72]. — див. Марійка Підгірянка.