Макаров Юрій Борисович

радянський футболіст

Ю́рій Бори́сович Мака́ров (30 жовтня 1970, Бровари, СРСР) — радянський та український футболіст атакувального плану, відомий перш за все завдяки виступам у білоцерківській «Росі», київському «Динамо-2» та білоруському «Ведрич-97». Майстер спорту СРСР (1987).

Ф
Юрій Макаров
Особисті дані
Повне ім'я Макаров Юрій Борисович
Народження 30 жовтня 1970(1970-10-30) (53 роки)
  Бровари, СРСР
Зріст 176 см
Вага 72 кг
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Позиція півзахисник / нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987 СРСР СКА К 11 (4)
1987—1988 СРСР «Динамо» К 0 (0)
1988—1992 СРСР / Україна «Рось» 162 (40)
1993—1994 Україна «Динамо-2» К 34 (4)
1995 Україна «Кристал» Ч 12 (2)
1996 Україна «Рось» 6 (0)
1997—1998 Білорусь «Ведрич-97» 43 (14)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1999 Україна «Рудня» 2 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1987 СРСР СРСР (U-17)  ? (?)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

ред.

Юрій Макаров народився у Броварах, там же почав займатися футболом у місцевій СДЮШОР під керівництвом Володимира Подзігуна[1]. Згодом перейшов до київської РШІСП. На рівні команд майстрів дебютував за СКА (Київ) у 1987 році. Згодом талановитий юнак привернув увагу селекціонерів київського «Динамо», у системі якого він незабаром і опинився. Того ж року в складі юнацької збірної СРСР здобув «золото» на чемпіонаті світу серед 17-річних. Втім, незважаючи на такий успіх, закріпитися у Києві Макаров так і не зміг — обмежився виступами за дублюючий склад динамівців і вже наступного року грав у іншому «Динамо» — з Білої Церкви. Саме з цим клубом, що згодом було перейменовано на «Рось», пов'язані основні успіхи Макарова у дорослому футболі. У складі білоцерківців Юрій провів більше ніж півтори сотні матчів, неодноразово стаючи найкращим бомбардиром команди.

У 1993 році Макаров здійснив другу спробу закріпитися у київському «Динамо», однак її результат виявився ідентичним першій. Провівши два сезони у «Динамо-2» він залишив клуб, а за деякий час з'явився у лавах чортківського «Кристала». У червні 1996 року провів один матч у складі броварського «Будівельника», після чого повернувся до добре знайомої йому «Росі».

Протягом 19971998 років Юрій Макаров виступав за білоруський «Ведрич-97», що став його останнім клубом у великому футболі. Кар'єру Макаров завершив у 1999 році виступами за футзальний клуб «Рудня».

Після завершення активних виступів працював дитячим тренером у рідному місті, очолював футбольний клуб «Бровари»[2].

Досягнення

ред.

Примітки

ред.
  1. Золотая молодежь. Выпуск 1987 (рос.) . «Football.ua». Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 7 лютого 2017.
  2. ФК «Бровари». Давайте знайомитися!. «Аматорский спорт». Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017.

Посилання

ред.