Макарова Галина Климентіївна
Галина Климентіївна Макарова, уроджена Агата Чехович (27 грудня 1919, Старобін — 28 вересня 1993) — радянська І білоруська актриса театру і кіно. Народна артистка Білоруської РСР (1967). Народна артистка СРСР (1980).
| Макарова Галина Климентіївна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
27 грудня 1919[1] Старобін, Слуцький повіт, Мінська губернія, Білоруська РСР | |||
| Померла |
28 вересня 1993[1] (73 роки) Мінська область, Білорусь | |||
| Поховання | Східне кладовище | |||
| Громадянство |
 СРСР.svg){kind=small} Білорусь | |||
| Діяльність | акторка, кіноакторка | |||
| Заклад | Національний академічний театр імені Янки Купали | |||
| Роки діяльності | з 1958 | |||
| IMDb | nm0538414 | |||
| Нагороди та премії | ||||
     | ||||
|
| ||||
 Макарова Галина Климентіївна у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Народилася в сім'ї офіцера російської імператорської армії Климентія Чеховича. В Першу світову війну батько служив в імператорській ставці, в сім'ї зберігався срібний піднос і чайний сервіз, подарований імператором. Не прийнявши радянську владу, Чехович воював в армії Денікіна, дійшов до Криму, але не емігрував, а повернувся в Старобін, де залишалася дружина з дітьми. Його батько, священик на парафії в Старобіні, вигнав сина з дому, коли той кинув першу сім'ю заради молодої (молодше на 24 роки) дівчини-прислуги.[2]
Климентія Чеховича заарештували, рік просидів у в'язниці. Родині довелося знищити всі документи, що зв'язують їх з іменем батька. У новому паспорті дівчини рік народження був вказаний неправильно. Пізніше вона самостійно вирахувала, що народилася в 1916 році[2].
У 16 років Агата переїжджає в Мінськ. Працює хатньою робітницею, санітаркою. Трохи пізніше поступає в студію Першого Білоруського драматичного театру. Під час навчання в студії актриса бере псевдонім Галина і змінює прізвище репресованого батька Чехович, на прізвище матері — Опанащик. У цей же час захоплюється екстремальними видами спорту, кінним спортом, метанням списа, вишиванням. В 1937 році стає чемпіонкою республіки з мотокросу.
Закінчила студію Першого Білоруського драматичного театру в 1938 році, в цьому ж році прийнята в його трупу.
У 1939 році актриса виходить заміж за Івана Макарова і бере його прізвище. Переїжджає з ним у Москву, потім в евакуацію в Карелію. У 1944 році розлучається з чоловіком і повертається в Мінськ.
Перший успіх у театрі до актриси приходить в 1954 р., популярність їй принесла роль Марії Кирилівни у виставі «Вибачте, будь ласка!» по п'єсі А. Макайонка. Після цього у п'єсах Макайонка Галина Климентіївна почала грати дуже часто, деякі ролі драматург писав спеціально для неї.
Зніматися в кіно актриса почала з 1958 року. Її першою зоряною роллю в кіно стала роль Олександри Матвіївни Громової у фільмі Сергія Мікаеляна «Вдови» в 1976 році.
Знялася в декількох українських кінострічках.
Вибрана фільмографія ред.
- «Щастя треба берегти» (1958, дружина Шандибовича)
- «Альпійська балада» (1965)
- «Руїни стріляють…» (1970—1972, епізод)
- «Полонез Огінського» (1971)
- «Ось і літо пройшло...» (1972, бабуся Наташа, мама Галини, бабуся Тьоми)
- «Дід Овсій і Палашка» (1974)
- «Сергєєв шукає Сергєєва» (1974, пасажирка з Мурманська)
- «Вдови» (1976)
- «Торішня кадриль» (1978)
- «Молода дружина» (1978, бабуся Агаша)
- «Рідна справа» (1979)
- «Задача з трьома невідомими» (1979, Надя, домробітниця професора Якобсона)
- «Час вибрав нас» (1979, Михалина)
- «Третього не дано» (1980, епізод)
- «Таємне голосування» (1980, Палажка)
- «Депутатський час» (1980, баба Нюра; Одеська кіностудія)
- «Всі гроші з гаманцем» (1981, тітка Маша)
- «Штормове попередження» (1981, Анна Макаріївна)
- «Фруза» (1981, прибиральниця Дроздова)
- «Іван» (1982)
- «Однолюби» (1982, баба Віра, дружина Максима)
- «Варварин день» (1982, свекруха)
- «Кафедра» (1982, Дарина Степанівна, домоправительниця Завалішина)
- «Побачення» (1982, мати Клавдії; кіностудія ім. О. Довженка)
- «Особисті рахунки» (1982, епізод)
- «Білі Роси» (1983)
- «Справа для справжніх чоловіків» (1983, бабуся, яка відмовляється від евакуації)
- «Взяти живим» (1983, доглядальниця в госпіталі; Одеська кіностудія)
- «Невідомий солдат» (1984)
- «Дерева на асфальті» (1984, Анна Тимофіївна)
- «Велика пригода» (1985, баба Віра)
- «Протистояння» (1985, Клавдія Єгорівна Єфремова, тітка Петрової)
- «Мамо, я живий» (1985, Казимирівна, партизанка)
- «Не ходіть, дівчата, заміж» (1985, бабуся-«Чумичка»)
- «Альпійська балада» (1985, Пелагея)
- «Береги в тумані» (1986, Авдотья Юхимівна)
- «Розмах крил» (1986, пасажирка 1-го салону № 4 (бабуся з онуком); Одеська кіностудія)
- «Десь гримить війна» (1986, бабуся; кіностудія ім. О. Довженка)
- «Літні враження про планету Z» (1986)
- «Сад бажань» (1987, бабуся)
- «Осінні сни» (1987, Анна)
- «Повістка до суду» (1988, Тетяна Матвіївна, бабуся)
- «Сім днів Надії» (1988, Нюра Кудряшова, ткаля на пенсії)
- «У зв'язку з переходом на іншу роботу» (1988, Устинья Карпівна, мати Важнова)
- «Кому на Русі жити...» (1989, баба Маня, мати Івана)
- «Сувора жінка» (1989, колгоспниця)
- «Плач перепілки» (1990, Тітчиха)
Фільми про актрису ред.
- Документальний фільм «Королів я не грала» 1983 рік.
- Художньо-публіцистичний фільм «Мама» 2009 рік.
Примітки ред.
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Галина Макарова всю жизнь любила первого мужа. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
Література ред.
- Сохар Ю. Макарава // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 9: Кулібін — Малаіта / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1999. — Т. 9. — 560 с. — 10 000 екз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0155-9 (т. 9).
Посилання ред.
- Галина Макарова всю жизнь любила первого мужа [Архівовано 27 грудня 2019 у Wayback Machine.] «Комсомольская правда»
- Галина Макарова — белорусская актриса, почти никогда не пользовавшаяся косметикой — замечательный пример настоящей матери и бабушки
- «Трыбунал» Андрэя Макаёнка. Галіна Макарава (Паліна). [Архівовано 28 березня 2022 у Wayback Machine.]
- СЕМЬЯ С ИСТОРИЕЙ. Макаровский клан [Архівовано 27 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
