Макарова Антоніна Макарівна

Антоні́на Мака́рівна Мака́рова (рос. Антонина Макаровна Макарова; справжнє прізвище Парфьонова, в заміжжі — Гінзбург[1], також відома, як «Тонька-кулеметниця»), (1 березня 1920, Москва, РРФСР — 11 серпня 1979) — російська колаборантка, виконувала розстріли радянських громадян під час Другої світової війни на території т. зв. Локотської республіки (Локотського самоуправління). Розстріляла більш ніж 1500 чоловік. Була затримана у 1978 р. і за вироком суду страчена за воєнні злочини.

Антоніна Макарівна Макарова
рос. Антонина Макаровна Макарова
Ім'я при народженні рос. Антонина Макаровна Парфёнова
Псевдо Парфьонова Антоніна Макарівна
Народилася 1 березня 1920(1920-03-01)
СРСР РРФСР
Померла 11 серпня 1979(1979-08-11) (59 років)
СРСР СРСР
·розстріляна
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Російська СФРР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russian Liberation People's Army.svg Локотська республіка
Національність росіянка
Діяльність Кат
Відома завдяки виконавець страт, колаборантка
Учасник Німецько-радянська війна

БіографіяРедагувати

Народилася у багатодітній родині, однак помилково в школі була записана як Макарова. Під цим прізвищем вона закінчила середню школу і з початком війни пішла добровольцем на фронт як медична сестра. Через декілька місяців після початку військових дій Макарова разом з іншими радянськими військами потрапила в оточення і опинилася за лінією фронту на окупованій німцями території. В кінці 1941 р. вона знайшла притулок у селищі Локоть (теперішня Брянська область), де під патронажем нацистів була заснована так звана Локотська республіка — самоврядне, колабораційне утворення, яке вело боротьбу з партизанами на боці нацистської Німеччини.

У Локотській республіці Макарову зарахували до місцевого військового з'єднання колаборантів і дуже швидко запропонували виконувати розстріли полонених партизанів та тих, що підозрювалися у співпраці з комуністами. За власним зізнанням Макарової перший розстріл вона виконувала у стані алкогольного сп'яніння, але пізніше призвичаїлася до своєї роботи ката і виконувала її регулярно і старанно. За увесь час співпраці з локотськими колаборантами Макарова використовуючи кулемет «Максим» стратила понад 1500 людей різного віку і статі.

Влітку 1943 року Макарова була відкомандирована до німецького тилового шпиталю на лікування від венеричних хвороб і таким чином уникла захоплення партизанами і Червоною Армією. У 1945 р. Антоніна Макарова опинилася біля міста Кенігсберг, де підробивши документи вона влаштувалася на службу до радянського військового шпиталю. З часом вона познайомилася та одружилася з ветераном війни Віктором Гінзбургом та взяла прізвище чоловіка. Після війни молоде подружжя переїхало на батьківщину чоловіка, до м. Лепель у Білорусі. Антоніна Гінзбург влаштувалася на місцевому підприємстві, народила двоє дівчат і вважалася ветераном війни та однією з поважних мешканок міста.

Розкрити минуле Макарової було досить тяжко через незбіг прізвища при народженні з тим, яке вона отримала пізніше. Кардинальний поворот у справі Макарової трапився зовсім випадково у 1976 році, коли один з її братів у Московській області подавав документи на закордонний паспорт і повідомив в анкеті про існування сестри під прізвищем Макарова. Після тривалого слідства Антоніна Макарова була заарештована у 1978 р. і згодом зізналася у виконанні розстрілів під час війни. Численні апеляції Макарової були відхилені і за вироком суду 11 серпня 1979 року вона була розстріляна.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати