Макаренко Сергій Миколайович (художник)

український художник

Сергі́й Микола́́йович Мака́ренко (1904—1979) — український живописець та графік.

Макаренко Сергій Миколайович
Макаренко Сергій Миколайович (художник).jpg
Народження 10 січня 1904(1904-01-10)
Красний Колядин
Смерть 7 травня 1979(1979-05-07) (75 років)
  Лос-Анджелес
Громадянство Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Українська РСР
Flag of the United States.svg США
Навчання Київський художній інститут (1930)
Діяльність художник
Працівник Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Член Об'єднання сучасних митців України
У шлюбі з Сомко Надія Дмитрівна

ЖиттєписРедагувати

Закінчив міську чоловічу гімназію, відвідував курси Олександра Гофмана при Комерційному училищі. Член Об'єднання сучасних митців України — від 1928 року. 1930 року закінчив Київський художній інститут, викладачі — Лев Крамаренко, Федір Кричевський, Андрій Таран.

Протягом 1930-х років працював у Харкові — керівник художньої майстерні, завідувач кафедри мистецтвознавства педагогічного інституту.

1943 року з дружиною виїхали за кордон. Від 1944 року — в Італії, з 1949—го — в Арґентині. 1960 року переїхав у США. Учасник мистецьких виставок у США від 1960 року.

Автор іконостасів для Троїцької церкви в Нью-Йорку, храмів у Бостоні, Пармі, Трентоні, Клівленді, книжкових ілюстрацій, портретів, полотен у реалістичному стилі на українську історичну тематику.

Для творчості Сергія Макаренка є характерними досконала композиція, спокійний колорит.

Чоловік Надії Сомко.

Серед творівРедагувати

  • живопис
    • «Чорногорський король Микола» (1946),
    • «Голгофа» (1949),
    • «Після балу» (1958),
    • «Т. Шевченко» (1961, 1964),
    • «Дж. Кеннеді» (1962),
    • «А. Лотоцький» (1962),
    • «О. Архимович» (1965),
    • «І. Мазепа» (1966),
    • «Р. Смаль-Стоцький» (1967),
    • «В. Липинський» (1967),
    • «М. Шашкевич»,
    • «Д. Горняткевич»,
    • «Є. Зиблікевич» (усі — 1970-ті)
  • ікони
    • «Спаситель»,
    • «Св. княгиня Ольга»,
    • «Св. князь Володимир»,
    • «Таємна вечеря»,
    • «Різдво Пресвятої Богородиці»,
    • «Благовіщення»,
    • «Успіння Богородиці»,
    • «Чотири євангелісти» (усі — 1970-ті).

ДжерелаРедагувати