Відкрити головне меню

Майкович Іван Теодозій

український релігійний діяч, священик УГКЦ, ієромонах Чину святого Василія Великого.

Іва́н Майко́вич (в миру: Теодо́зій Григо́рович Майко́вич, нар. 28 травня 1952, Поділля, Галицький район, Івано-Франківська область) — релігійний діяч, священик Української греко-католицької церкви, ієромонах Чину святого Василія Великого.

о. Іван Майкович, ЧСВВ
Fr. Ivan Maykovych, OSBM.jpg
Народився 28 травня 1952(1952-05-28) (67 років)
Поділля, Галицький район, Івано-Франківська область, Україна Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність священик
Alma mater Львівський політехнічний інститут
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесний громадянин міста Бучача

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився в с. Поділля Галицького району Івано-Франківської області в сім'ї Григорія та Єви Майковичів. Закінчив Львівський технікум радіоелектроніки (1972) і політехнічний інститут (1981, нині Національний університет «Львівська політехніка»). Займався велоспортом (майстер спорту СРСР). Працював у Львові на заводі «Кінескоп» (1974), у ВО «Іскра» (1975—1985).

15 липня 1980 року вступив на підпільний новіціат отців Василіан. 9 жовтня 1983 року склав перші чернечі обіти, а 2 липня 1988 року — урочисті довічні обіти в Чині святого Василія Великого. 14 січня 1990 року прийняв священиче рукоположення з рук єпископа Івано-Франківського Софрона Дмитерка, ЧСВВ.

У 1990—1991 роках перебував у Золочівському монастирі. Від 1991 до 2007 рроку був ігуменом Бучацького монастиря Чесного Хреста Господнього. До міста скерований разом з о. Августином Дзюрбаном протоігуменом о. Василем Мендрунем. Вперше прибув до Бучача 1990 року, першу Службу Божу відслужив 17 березня 1991 року.[1] Спричинився до віднови цього монастиря після його знищення радянською владою. При монастирі заснував ліцей (пізніше — колегіум) імені святого священномученика Йосафата і був його першим директором від 1995 до 2009 року. При Бучацькому монастирі за його сприяння відновила роботу[1] мала гідроелектростанція на річці Стрипа загальною потужністю 280 кВт[2].

У 2009—2010 роках перебував у монастирі святого Онуфрія у Львові, де виконував служіння помічника економа Провінції Отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні. В 2010—2014 роках виконував своє монаше і священиче служіння в Золочівському монастирі Вознесіння Господнього, був адміністратором храму святого Миколая у Золочеві. У 2014—2016 роках був магістром новіціату в Крехівському монастирі св. Миколая. З 2016 року — ігумен Крехівського монастиря.

ВідзнакиРедагувати

1 грудня 2009 року «за значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Тернопільської області, вагомі досягнення у праці та з нагоди 70-річчя утворення області» Президент України Віктор Ющенко нагородив о. Івана Майковича орденом «За заслуги» III ступеня[3].

Почесний громадянин міста Бучача[4].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Тракало, В., Чорній, О. Майже двадцять років о. Іван Майкович був ігуменом монастиря отців Василіян / Василь Тракало, Оксана Чорній // Нова доба. — 2015. — № 17 (24 квіт.). — С. 4.
  2. Електростанція для блага Божих створінь
  3. Указ Президента України від 1 грудня 2009 року № 999/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій Тернопільської області»
  4. Відповідь Бучацької міської ради на інформаційний запит № 511 від 19 вересня 2018 р

ДжерелаРедагувати

  • Каталог Провінції Отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні Василіянського Чину святого Йосафата. — Львів, 2012. — № 59. — С. 22, 59.
  • Тракало, В., Чорній, О. Майже двадцять років о. Іван Майкович був ігуменом монастиря отців Василіян / Василь Тракало, Оксана Чорній // Нова доба. — 2015. — № 17 (24 квіт.). — С. 4.
  • Фроленков В. Майкович Теодозій Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 428. — ISBN 966-528-199-2.