Вікіпедія

Майкл Крайтон

Джон Майкл Кра́йтон (більше відомий як Майкл Крайтон; 23 жовтня 1942, США, штат Іллінойс, Чикаго — 4 листопада 2008, США, штат Каліфорнія, Лос-Анджелес) — американський письменник, продюсер, режисер та сценарист. Насамперед відомий як автор романів «Парк Юрського періоду» та «Загублений світ», а також низки книг у жанрі наукової фантастики, медичної фантастики та трилера. Його книги в світі опубліковані тиражем 200 млн примірників. Не раз були адаптовані в кінострічки. Зазвичай його романи порушують тему технологій та невдачі людей у взаємодіях із ними, особливо, коли це призводить катастроф із біотехнологіями.

Майкл Крайтон
Michael Crichton
MichaelCrichton 2.jpg
Ім'я при народженні Джон Майкл Крайтон
Псевдо Джон Ланге
Джефрі Uадсон
Майкл Дуглас
Народився 23 жовтня 1942(1942-10-23)
США, штат Іллінойс, Чикаго
Помер 4 листопада 2008(2008-11-04) (66 років)
США, штат Каліфорнія, Лос-Анжелес
·лімфома
Громадянство США США
Національність американець
Місце проживання Розлин
Діяльність літературний профіль: прозаїк, поет, драматург, есеїст
Alma mater Гарвардська медична школаd, Гарвардський університет[1], Гарвардський коледж і Старша школа Рослінаd
Мова творів англійська
Роки активності 1966 — 2008
Жанр наукова фантастика, техно — трилер
Magnum opus Парк Юрського періоду
Членство Фі Бета Каппа і PEN Americad[2]
Конфесія деїзм
У шлюбі з Anne-Marie Martind, невідомо, невідомо, невідомо і невідомо
Автограф Michael Crichton signature circa 1993.png
Нагороди
Сайт: crichton-official.com
CMNS: Майкл Крайтон у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

БіографіяРедагувати

Народився 23 жовтня 1942 року в Чикаго, штат Іллінойс, але своє дитинство провів неподалік Нью-Йорка, в Росліні, що на Лонг-Айленді. Батько Крайтона працював у журналі, мати — домогосподарка, в сім'ї було ще троє дітей (дві сестри і молодший брат). Навчався в середній школі Росліна, де завдяки своєму зросту успішно грав у баскетбольній команді.

Плануючи стати письменником, 1960 року вступив на філологічний факультет у Гарвардський університет, що в Кембриджі, штат Массачусетс. Однак, його стиль письма не подобався викладачам, тому зазвичай він отримував невисокі оцінки. Одного разу Крайтон вирішив видати за свою роботу один з есеїв Джорджа Орвела, але, як не дивно, отримав посередню оцінку. Саме тоді Крайтон зрозумів, що такі навчальні мірки не для нього та перевівся на нову спеціалізацію — біологічну антропологію. Здобувши ступінь бакалавра, у 1964-65 роках отримав стипендію Генрі Рассела Шоу та здійснив подорож Європою та Північною Африкою. Ба більше, 1965 року навіть читав лекції у Кембриджському університеті, Англія. Проте, після повернення до США, знову вирішив змінити сферу своїх зацікавлень та вступив до Гарвардської медичної школи, яку, зрештою, закінчив 1969 року.[4]

Письменницька кар'єраРедагувати

Почав писати під псевдонімами Джон Ланге, Джефрі Гадсон та Майкл Дуглас. Опублікував свій перший успішний роман-бестселер «Штам „Андромеда“» (1969), будучи ще студентом-медиком. Його твори, зазвичай, написані у жанрі технотрилера та досліджують тему нових технологій та людські помилки при роботі з ними, які, найчастіше, призводять до катастроф у сфері біотехнологій. Найвідомішим твором письменника став науково-фантастичний роман «Парк Юрського періоду» (1990), який розповідає про клонування ДНК динозаврів та створення парку розваг, де можна було б подивитися на колись вимерлих тварин.[5] Двічі ставав лауреатом премії Едгара Алана По — вперше 1968 року за роман «Екстрений випадок», а вдруге 1980 року за роман «Велике пограбування потяга».

Крайтонові твори мають наукове підґрунтя, яке відображає медичну освіту та науковий досвід самого автора. Загалом продано понад 200 мільйонів примірників його книг, які перекладені 38 мовами світу.[6]

КінематографРедагувати

Майкл Крайтон став режисером сімох фільмів, серед яких, зокрема, Край «Дикий Захід» (1973),[7] де вперше використано спецефекти, у розробці яких він брав безпосередню участь та 1995 року удостоївся премії «Оскар» за технічне досягнення. Також він спродюсував чотири фільми, став автором сценаріїв восьми кінострічок. Окрім того, Крайтон — творець і співпродюсер революційного телесеріалу «Швидка допомога», який приніс йому премію «Еммі» та премію Гільдії письменників.[4][8][9]

Тринадцять романів автора екранізовані режисерами світового рівня — Стівеном Спілбергом («Парк Юрського періоду»), Робертом Вайзом («Штам „Андромеда“») та Баррі Левінсоном («Викриття») тощо.[4] 1994 року Крайтон став єдиною людиною, чиї твори посідали одночасно перші місця у рейтингах телебачення (серіал «Швидка допомога»), фільмів («Парк Юрського періоду») та книг («Викриття», Штам «Андромеда»).

Особисте життяРедагувати

Одружувався п'ять разів на: Джоан Радам (1965—1970), Кетлін Джонс (1978—1980), Сюзанні Чайлдс (1981—1983), Енн Мері Мартін (1987—2003) та Шеррі Александер (2005—2008). Має дочку Тейлор Енн (н. 1989) від четвертого шлюбу та сина Джона Майкла Тодда Крайтона (н. 2009) від останнього шлюбу.[10][11]

2002 року на честь письменника названо динозавра — Crichtonsaurus. Помер 4 листопада 2008 року через рак гортані.[12][13]

БібліографіяРедагувати

РоманиРедагувати

  • Odds On (1966) — «Шанси на…»;
  • Scratch One (1967) — «Перша подряпина»;
  • Easy Go (The Last Tomb) (1968) — «Легкий хід (Остання могила)»;
  • Drug of Choice (1968) — «Відбірний засіб»;
  • A Case of Need (1968)— «Екстрений випадок»;
  • The Andromeda Strain (1969) — «Штам „Андромеда“»;
  • The Venom Business (1969) — «Отруйний бізнес»;
  • Zero Cool (1969) — «Нуль градусів холоду»;
  • Grave Descend (1970) — «Смертельний десант»;
  • Dealing: Or the Berkeley-to-Boston Forty-Brick Lost-Bag Blues (1970) — «Угода, або Блюз про загублену сумку з сорока цеглинами на шляху з Берклі до Бостона»;
  • The Terminal Man (1972) — «Людина-термінал»;
  • Binary (1972) — «Двійник»;
  • The Great Train Robbery (1975) — «Велике пограбування потягу»;
  • Eaters of the Dead (1976) — «Поїдачі мертвих»;
  • Congo (1980) — «Конго»;
  • Sphere (1987) — «Сфера»;
  • Jurassic Park (1990) — «Парк Юрського періоду»;
  • Rising Sun (1992) — «Сонце, що сходить»;
  • Disclosure (1994) — «Викриття»;
  • The Lost World (1995) — «Загублений світ»;
  • Airframe (1996) — «Крила»;
  • Timeline (1999) — «Стріла часу»;
  • Prey (2002) — «Здобич»;
  • State of Fear (2004) — «Держава страху»;
  • Next (2006) — «Наступний»;
  • Pirate Latitudes (2009) — «Піратські широти»;
  • Micro (2011) — «Мікро»;
  • Dragon Teeth (2017) — «Драконячі зуби»[14].

Нехудожня літератураРедагувати

  • Five Patients (1970) — «П'ять пацієнтів»;
  • Jasper Johns (1977) — «Джеспер Джонс»;
  • Electronic Life (1983) — «Електронне життя»;
  • Travels (1988) — «Подорожі».

ОповіданняРедагувати

  • Johnny at 8:30 (1957) — «Джонні о 8:30»;
  • [Untitled] (1960) — «[Без назви]»;
  • Life Goes to a Party (1961) — «Життя йде на вечірку»;
  • The Most Important Part of the Lab (1961) — «Найважливіша частина лабораторії»;
  • Villa of Assassins (1968) — «Вілла вбивць»;
  • How Does That Make You Feel? (1968) — «Як тобі це?»;
  • The Death Divers (1970) — «Дайвери смерті»;
  • The Most Powerful Tailor in the World (1971) — «Наймогутніший кравець у світі»;
  • Mousetrap: A Tale of Computer Crime (1984) — «Мишоловка: Казка про комп'ютерну злочинність»;
  • Blood Doesn't Come Out (2003) — «Кров не виводиться».

ЕкранізаціїРедагувати

ФільмиРедагувати

Загалом екранізовано тринадцять романів Майкла Крайтона:

ТелесеріалиРедагувати

«Драконячі зуби» (TBA)

Режисер, сценарист та продюсерРедагувати

КіноРедагувати

ТелебаченняРедагувати

Переклади українськоюРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ а б College Basketball at Sports-Reference.com
  2. ↑ Annual Report — PEN America. — Vol. 2008-2009. — P. 23.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б в Hamilton, G., & Jones, B., 2010, с. 85.
  5. ↑ Builder of Windup Realms That Thrillingly Run Amok, An Appraisal: Michael Crichton, Charles McGrath, The New York Times, Nov. 5, 2008. Архів оригіналу за 6 листопада 2008. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  6. ↑ Michael Crichton (Biography). Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 30 вересня 2017. 
  7. ↑ Comprehensive listing and info on Michael Crichton's complete works. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  8. ↑ Spotlight on Michael Crichton's Television Career. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017. 
  9. ↑ Spotlight on Michael Crichton's Filmmaking Career. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017. 
  10. ↑ Crichton, Taylor Anne. Biographical Summaries of Notable People. MyHeritage. MyHeritage.com, Lehi, UT, USA: MyHeritage (USA) Inc. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 28 квітня 2017. 
  11. ↑ Crichton, John Michael Todd. MyHeritage. MyHeritage [online database]. MyHeritage (USA) Inc., Lehi, UT, USA. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 28 квітня 2017. 
  12. ↑ Posthumous Crichton Novels on the Way, Motoko Rich, The New York Times, April 5, 2009. Архів оригіналу за 31 липня 2011. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  13. ↑ AP Obituary
  14. ↑ Musings on Michael Crichton — News and Analysis on his Life and Works. Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  15. ↑ Літопис книг № 10 від жовтня 2004. Державний бібліографічний покажчик України. Київ: Книжкова палата України ім. І. Федорова. 2004. 250 стор: сс. 177. ISSN 0130-9196

ДжерелаРедагувати

  • Hamilton, G., & Jones, B. Encyclopedia of American Popular Fiction. — Infobase Publishing, 2010. — 405 p. — ISBN 978-0816071579.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Майкл Крайтон

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майкл_Крайтон&oldid=36406727