Джон Майкл Кра́йтон (більше відомий як Майкл Крайтон; 23 жовтня 1942, Чикаго, штат Іллінойс, США — 4 листопада 2008, Лос-Анджелес, штат Каліфорнія, США) — американський письменник, продюсер, режисер та сценарист. Його твори виходили у різноманітних жанрах, таких як: наукова фантастика, технотрилер тощо. Вони піднімали тему людських технологічних досягнень та були спробою їхнього домінування над природою, що призводило до катастрофічних наслідків. Такі наукові терміни як генетична інженерія, палеонтологія та зоологія стали основними темами декількох його творів.

Майкл Крайтон
Michael Crichton
Ім'я при народженніДжон Майкл Крайтон
ПсевдонімДжон Ланге
Джефрі Гадсон
Майкл Дуглас
Народився23 жовтня 1942(1942-10-23)
США, штат Іллінойс, Чикаго
Помер4 листопада 2008(2008-11-04) (66 років)
США, штат Каліфорнія, Лос-Анжелес
·лімфома Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСША США
Національністьамериканець
Місце проживанняРозлин Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлітературний профіль: прозаїк, поет, драматург, есеїст
Alma materГарвардська медична школа, Гарвардський університет[1], Гарвардський коледж і Старша школа Рослінаd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЧиказький університет і Кембриджський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творіванглійська
Роки активності19662008
Жанрнаукова фантастика, техно — трилер
Magnum opusПарк Юрського періоду Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоФі Бета Каппа, ПЕН Америкаd[4] і Гільдія сценаристів Америки, західd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяагностицизм Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAnne-Marie Martind, невідомо, невідомо, невідомо і невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
Сайт: crichton-official.com

CMNS: Майкл Крайтон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Насамперед відомий як автор романів «Парк Юрського періоду» (1990) та «Загублений світ» (1995), а також низки книг у жанрі наукової фантастики, медичної фантастики та трилера. Його книги в світі опубліковані накладом 200 млн примірників. Не раз були адаптовані в кінострічки, над якими працював сам Майкл Крайтон. Зазвичай його романи порушують тему технологій та невдачі людей у взаємодіях із ними, особливо, коли це призводить катастроф із біотехнологіями.

Біографія

ред.

Народився 23 жовтня 1942 року в Чикаго, штат Іллінойс, але своє дитинство провів неподалік Нью-Йорка, в Росліні, що на Лонг-Айленді. Батько Крайтона — Джон Гендерсон Крайтон працював у журналі, мати — Зула Міллер Крайтон, домогосподарка, в сім'ї було ще троє дітей (дві сестри і молодший брат). Навчався в середній школі Росліна, де завдяки своєму зросту успішно грав у баскетбольній команді.

Плануючи стати письменником, 1960 року вступив на філологічний факультет у Гарвардський університет, що в Кембриджі, штат Массачусетс. Однак, його стиль письма не подобався викладачам, тому зазвичай він отримував невисокі оцінки. Одного разу Крайтон вирішив видати за свою роботу один з есеїв Джорджа Орвела, але, як не дивно, отримав посередню оцінку. Саме тоді Крайтон зрозумів, що такі навчальні мірки не для нього та перевівся на нову спеціалізацію — біологічну антропологію. Здобувши ступінь бакалавра, у 1964-65 роках отримав стипендію Генрі Рассела Шоу та здійснив подорож Європою та Північною Африкою. Ба більше, 1965 року навіть читав лекції у Кембриджському університеті, Англія. Проте, після повернення до США, знову вирішив змінити сферу своїх зацікавлень та вступив до Гарвардської медичної школи, яку, зрештою, закінчив 1969 року.[5]

Письменницька кар'єра

ред.

Почав писати під псевдонімами Джон Ланге, Джефрі Гадсон та Майкл Дуглас. Опублікував свій перший успішний роман-бестселер «Штам „Андромеда“» (1969), будучи ще студентом-медиком. Його твори, зазвичай, написані у жанрі технотрилера та досліджують тему нових технологій та людські помилки при роботі з ними, які, найчастіше, призводять до катастроф у сфері біотехнологій. Найвідомішим твором письменника став науково-фантастичний роман «Парк Юрського періоду» (1990), який розповідає про клонування ДНК динозаврів та створення парку розваг, де можна було б подивитися на колись вимерлих тварин.[6] Двічі ставав лауреатом премії Едгара Алана По — вперше 1968 року за роман «Екстрений випадок», а вдруге 1980 року за роман «Велике пограбування потяга».

Крайтонові твори мають наукове підґрунтя, яке відображає медичну освіту та науковий досвід самого автора. Загалом продано понад 200 мільйонів примірників його книг, які перекладені 38 мовами світу.[7]

Кінематограф

ред.

Майкл Крайтон став режисером сімох фільмів, серед яких, зокрема, Край «Дикий Захід» (1973),[8] де вперше використано спецефекти, у розробці яких він брав безпосередню участь та 1995 року удостоївся премії «Оскар» за технічне досягнення. Також він спродюсував чотири фільми, став автором сценаріїв восьми кінострічок. Окрім того, Крайтон — творець і співпродюсер революційного телесеріалу «Швидка допомога», який приніс йому премію «Еммі» та премію Гільдії письменників.[5][9][10]

Тринадцять романів автора екранізовані режисерами світового рівня — Стівеном Спілбергом («Парк Юрського періоду»), Робертом ВайзомШтам „Андромеда“») та Баррі Левінсоном («Викриття») тощо.[5] 1994 року Крайтон став єдиною людиною, чиї твори посідали одночасно перші місця у рейтингах телебачення (серіал «Швидка допомога»), фільмів («Парк Юрського періоду») та книг («Викриття», Штам «Андромеда»).

Особисте життя

ред.

Одружувався п'ять разів на: Джоан Радам (1965—1970), Кетлін Джонс (1978—1980), Сюзанні Чайлдс (1981—1983), Енн Мері Мартін (1987—2003) та Шеррі Александер (2005—2008). Має дочку Тейлор Енн (н. 1989) від четвертого шлюбу та сина Джона Майкла Тодда Крайтона (н. 2009) від останнього шлюбу.[11][12]

2002 року на честь письменника названо динозавра — Crichtonsaurus. Помер 4 листопада 2008 року через рак гортані.[13][14]

Бібліографія

ред.

Романи

ред.

Нехудожня література

ред.

Оповідання

ред.

Екранізації

ред.

Фільми

ред.

Загалом екранізовано тринадцять романів Майкла Крайтона:

Телесеріали

ред.

Режисер, сценарист та продюсер

ред.

Кіно

ред.

Телебачення

ред.

Переклади українською

ред.

Примітки

ред.
  1. а б College Basketball at Sports-Reference.com
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. CONOR.Sl
  4. Annual ReportPEN America. — Vol. 2008-2009. — P. 23.
  5. а б в Hamilton, G., & Jones, B., 2010, с. 85.
  6. Builder of Windup Realms That Thrillingly Run Amok, An Appraisal: Michael Crichton, Charles McGrath, The New York Times, Nov. 5, 2008. Архів оригіналу за 6 листопада 2008. Процитовано 31 жовтня 2010.
  7. Michael Crichton (Biography). Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 30 вересня 2017.
  8. Comprehensive listing and info on Michael Crichton's complete works. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 31 жовтня 2010.
  9. Spotlight on Michael Crichton's Television Career. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
  10. Spotlight on Michael Crichton's Filmmaking Career. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
  11. Crichton, Taylor Anne. Biographical Summaries of Notable People. MyHeritage. MyHeritage.com, Lehi, UT, USA: MyHeritage (USA) Inc. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  12. Crichton, John Michael Todd. MyHeritage. MyHeritage [online database]. MyHeritage (USA) Inc., Lehi, UT, USA. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
  13. Posthumous Crichton Novels on the Way, Motoko Rich, The New York Times, April 5, 2009. Архів оригіналу за 31 липня 2011. Процитовано 31 жовтня 2010.
  14. AP Obituary
  15. Musings on Michael Crichton — News and Analysis on his Life and Works. Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 31 жовтня 2010.
  16. Літопис книг № 10 від жовтня 2004. Державний бібліографічний покажчик України. Київ: Книжкова палата України ім. І. Федорова. 2004. 250 стор: сс. 177. ISSN 0130-9196

Джерела

ред.
  • Hamilton, G., & Jones, B. Encyclopedia of American Popular Fiction. — Infobase Publishing, 2010. — 405 p. — ISBN 978-0816071579.

Посилання

ред.