Майкл Артур Гілкс (5 листопада 1933(1933листопада05) — 14 квітня 2020)[4][5] — карибський літературознавець, драматург, поет, режисер і викладач університету. Він працював у театрі понад 40 років[6] як режисер, актор і драматург[7][8], у 1992 і 2006 роках отримував премію Гаяни за драматургію, а також премію Гаяни за найкращу поетичну книгу у 2002 році. Його також поважали за його розуміння та дослідження творчості Вілсона Гарріса[9].

Майкл Гілкс
Народився 1933
Британська Гвіана, Сполучене Королівство
Помер 14 квітня 2020(2020-04-14)[1][2]
Велика Британія[2][1]
·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[2]
Країна  Гаяна[3]
Діяльність письменник
Заклад Університет Вест-Індії

Біографія ред.

Гілкс народився у Джорджтауні, Британська Гвіана (нині Гаяна)[4]. Його захоплення театром почалося в його рідній Гаяні, коли йому було близько 12 років, він працював у шкільному театрі, а потім вступив у Театральну гільдію Гаяни[10].

Протягом останніх 40 років Гілкс викладав у низці університетів Карибського басейну, Канади та Великої Британії, зокрема у Кентському університеті, Університеті Ворика[11], Університеті Гаяни, Університеті Вест-Індії (де він працював викладачем англійської мови та керівником відділу англійської мови) на Барбадосі та громадському коледжі сера Артура Льюїса у Сент-Люсії[6]. Він був запрошеним професором у жіночому Рендольф-Мейкон коледжі[12]. На Бермудських островах він ставив п'єси та викладав у театральній майстерні, організованій Департаментом у справах громади та культури Інституту Берклі[10].

Серед його творчого доробку «Couvade: A Dream-play of Guyana» (1974), "Wilson Harris and the Caribbean Novel " (1975) та «The Literate Imagination: Essays on the Novels of Wilson Harris» (1989). Незавершеним проєктом, над яким працював Гілкс, був фільм «Maira and the Jaguar People», дія якого відбувається в Рупунуні у 2016 році[5][13] акторський склад, в основному складався з макуші, корінного населення Сурами[14].

Його п'єсу «Couvade» вперше поставили на дебютному фестивалі Carifesta у 1972 році[15][16], у 1978 році була поставлена у Кескіді-центрі у Лондоні під керівництвом Руфуса Коллінза, одну з ролей виконав Імру Бакарі[17][18]. Друкована версія вийшла у 1974 році, а передрук у 1991 році, потім перероблена та опублікована видавництвом Peepal Tree Press у 2014 році[19].

Гілкс помер у Лондоні 14 квітня 2020 року у віці 86 років від COVID-19[20].

Нагороди ред.

Його п'єса «A Pleasant Career» про життя та творчість Едгара Міттельгольцера отримала премію Гаяни за драматургію у 1992 році[6]. Поетична збірка «Joanstown and other poems»[21] отримала премію Гаяни за найкращу поетичну книгу у 2002 році[12]. У 2006 році Гілкс знову отримав премію Гаяни за драматургію за свою п'єсу «The Last of the Redmen»[12][22].

Вибіркова бібліографія ред.

  • Couvade: a dream-play of Guyana, Longman Caribbean, 1974
  • Wilson Harris and the Caribbean Novel, Longman Caribbean, 1975
  • Racial Identity and Individual Consciousness in the Caribbean Novel, 1975. (Edgar Mittelholzer memorial lectures)
  • The West Indian Novel, Twayne, 1981
  • Creative Schizophrenia: The Caribbean Cultural Challenge, Centre for Caribbean Studies, University of Warwick, 1987
  • The Literate Imagination: Essays on the Novels of Wilson Harris, Macmillan Education, 1989, ISBN 978-0333495186
  • Joanstown and Other Poems, Peepal Tree Press, 2002, ISBN 978-1900715768
  • Two Plays: Couvade & A Pleasant Career (Caribbean Modern Classics), Peepal Tree Press, 2014, ISBN 978-1845231897
  • Heart / Land: Poems on Love & Landscape, 2015, ISBN 978-1504947817

Примітки ред.

  1. а б https://demerarawaves.com/2020/04/14/covid-19-kills-guyanese-literary-icons-in-us-britain/
  2. а б в https://www.stabroeknews.com/2020/04/15/news/guyana/writer-michael-gilkes-dead-at-86/
  3. Bibliothèque nationale de France Record #121972628 // BnF catalogue généralParis: BnF.
  4. а б «Obituary — Michael Gilkes», Stabroek News, 19 April 2020. (Compiled by Al Creighton, Vanda Radzik, Marina Taitt and Jocelyn Dow.)
  5. а б «Guyanese playwright Michael Gilkes dies from COVID-19 complications», Guyana Chronicle, 15 April 2020.
  6. а б в {{cite encyclopedia}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. «Bermuda to take on Derek Walcott's play `Remembrance'», The Royal Gazette, 29 October 1998.
  8. «Walcott's `Remembrance' is a must-see!», The Royal Gazette, 7 November 1998.
  9. «Michael Gilkes interviews Sir Wilson Harris», Kaieteur News, 11 July 2010.
  10. а б Jessie Moniz, «'We unblock people'», The Royal Gazette, 9 March 2010.
  11. Kim Dismont, «Playwright explores Caribbean heritage in `Remembrance'», The Royal Gazette, 13 October 1998.
  12. а б в Michael Gilkes. Peepal Tree Press. Архів оригіналу за 7 August 2011. Процитовано 12 квітня 2011.
  13. Crystal Stoll, «Local playwright puts the spotlight on Surama», Guyana Chronicle, 22 November 2016.
  14. «Guyanese Writer Michael Gilkes dead at 86», Stabroek News, 15 April 2020.
  15. Martin Banham, Errol Hill, George Woodyard, Bertrand Piccard, Olu Obafemi (eds), The Cambridge Guide to African and Caribbean Theatre, Cambridge University Press, 1994, p. 188.
  16. «Amerindian Month 2012 — „COUVADE“ by Michael Gilkes», Guyanese Online.
  17. Poster for Couvade, Victoria and Albert Museum Collections.
  18. ARTS AND AFRICA No.243, BBC African Service.
  19. Creighton, Al (20 вересня 2020). Indigenous heritage dramas rare but important. Stabroek News (en-us) . Процитовано 6 січня 2023.
  20. Denis Chabrol, «COVID-19 kills Guyanese literary icons in US, Britain», Demerara Waves, 14 April 2020.
  21. Rebecca Moore, «Joanstown: A Different Look at Guyana», Alternative Considerations of Jonestown & Peoples Temple, the jonestown report, Volume 19, November 2017.
  22. Frank Birbalsingh, «Superb stagecraft, wit and vitality in Gilkes’ ‘Red Men’»[недоступне посилання], Arts & Entertainment, IndoCaribbean World, 5 September 2007.

Посилання ред.