Відкрити головне меню
У Вікіпедії є статті про інші площі з назвою Площа Конституції
У Вікіпедії є статті про інші площі з назвою Ярмаркова площа

Майдан Конститу́ції — центральна площа Харкова, що виникла разом із заснуванням міста. Кілька разів змінювала назву. Майже кожен будинок на площі є архітектурною пам'яткою. На площі розташована Харківська міська рада та інші центральні міські органи влади.

Майдан Конституції
Харків
Konstytutsii Square in Kharkov 01.jpg
Район Шевченківський
Київський
Основ'янський
Назва на честь Конституції України 1996 року
Колишні назви
Ярмаркова, Миколаївська, Тевелєва (1919, 1920-1975)[1], Радянської України
радянського періоду (українською) Тевелєва, Радянської України
радянського періоду (російською) Тевелева, Советской Украины
Загальні відомості
Протяжність 550 м
Координати 49°59′32″ пн. ш. 36°13′52″ сх. д. / 49.9923694° пн. ш. 36.2311139° сх. д. / 49.9923694; 36.2311139
Поштові індекси 61003
Транспорт
Найближчі станції метро Майдан Конституції, Історичний музей
Автобуси 20е, 78е, 88е, 89е, 119е, 202е, 218е, 238е, 241е, 272е
Трамваї 5, 6
Тролейбуси 11
Зупинки громадського транспорту пл. Конституції
Рух Двосторонній
Покриття Асфальт, Тротуарна плитка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Майже всі будинки на площі є архітектурними пам'ятками
Пам'ятники Пам'ятник на честь Незалежності України, «Скрипаль на даху»
Державні установи Харківська міська рада
Навчальні заклади Харківський автотранспортний технікум імені Серго Орджонікідзе, Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського, Харківський соціально-економічний інститут
Медичні заклади Клініка «Інститут здоров'я», стоматологічна клініка «Стоматологія Барабанова»
Заклади культури Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва
Аптеки «Лікарські рослини», Аптека №2
Забудова багатоповерхова
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
На карті Площа Конституції (Харків) на мапі.png
На карті населеного пункту
Мапа
CMNS: Майдан Конституції (Харків) на Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

У часи Російської імперіїРедагувати

Площа виникла разом зі спорудженням Харківської фортеці. З XVII століття площа мала назву Ярмаркової, бо щорічно понад два сторіччя з 1659 року на ній проводився Успенський ярмарок — один з найбільших у Російській імперії. Він проходив з 15 серпня по 1 вересня. Перед проведенням ярмарку вся площа забудовувалась тимчасовими дерев'яними ятками та балаганами. Узимку площа була улюбленим місцем харків'ян для катання на санях.

Згодом площа дістала назву Миколаївської на честь нині зруйнованого однойменного храму, що стояв тут до 1930 року. Наприкінці XVIII століття в північній частині площі, за дерев'яною дзвіницею Миколаївської церкви штабс-капітан Черкесов побудував дерев'яне приміщення «Театру народних розваг». Поряд розташовувався балаган для комедій. У 1808 році в театрі Черкесова проїжджа трупа акторів зіграла перед харків'янами п'єсу «Братом продана сестра». Артистам запропонували залишитися в Харкові, на що вони погодилися. У зв'язку з цим на площі побудували дерев'яний театр з великою сценою, ложами, рядами крісел, партером, амфітеатром та галереєю.

Після 12-річної перерви театр у Харкові знову був відновлений. Вистави ставилися майже кожен день. Особливий успіх театр мав у дні Успенського та Троїцького ярмарків, коли вистави ставилися по кілька разів на день.

У 1812 році у зв'язку з початком Вітчизняної війни театр був закритий. Протягом 1812-1814 років постійного театру в Харкові не було. Театральні вистави давала тільки під час ярмарків приїжджа трупа в колишньому залі на Миколаївській площі.

На початку XIX століття площа почала активно забудовуватися кам'яними спорудами. Одним з перших недерев'яних будинків став Великий будинок Дворянських зборів, виконаний у стилі класицизму, з високою залою та хорами. Він будувався впродовж 1814-1820 років. В рік відкриття будівлю відвідав російський імператор Олександр І. Будинок був споруджений у північній стороні площі. Його архітектором став Михайло Лобачевський.

Разом зі спорудженням будівлі Дворянських зборів почалося облаштовування всієї площі та прилеглої території. Дерев'яну споруду театру було розібрано. Своєрідною прикрасою північної частини площі став міський колодязь з насосом та навісом на кам'яних стовпах.

 
Будівля біржі

У 1849 році на розі площі та теперішнього Московського проспекту було побудовано Братський дім Успенського собору у стилі класицизму. Будинок слугував готелем для духовенства. У 1900 році його реконструювали, і у такому вигляді він зберігся до сьогодні. Поряд було збудовано кам'яний дім, у якому розміщувався відомий на той час ресторан-пивна, де зазвичай харчувались студенти університету.

Навпроти — на іншій стороні площі — 1885 року за проектом архітектора Болеслава Міхаловського звели будинок Міської думи. На початку 80-х років у південній частині площі виникла велика біржова зала у вигляді павільйону. У 1876 році всю площу замостили бруківкою. У 1869 році на Миколаївській площі з'явився кіоск. У ньому почався перший в місті продаж газет окремими номерами.

У залі Дворянських зборів у 70-80-х роках XIX століття майже щорічно у літню чи осінню пору влаштовувалися виставки картин Товариства пересувних художніх виставок. У середині червня 1873 тут відкрилася друга виставка передвижників, на якій були представлені картини І. М. Крамського «Спаситель», М. М. Ге «Таємна вечеря», В. Г. Перова «Птахолов», Г. Г. Мясоєдова «Сцена під час облоги Севастополя», В. Є. Маковського «Жебраки», І. І. Шишкіна «Лісова глушина» і «Полудень», портрети М. А. Некрасова і М. Є. Салтикова-Щедріна роботи художника Ге і інші полотна.

У невеликому будинку з колонадою (тепер на цьому місці стоїть магазин «Дитячий світ») з 1880 року працювала редакція щоденної газети «Південний край». Навесні 1893 року в будинку Дворянських зборів виступав російський композитор Петро Чайковський. Оркестром керував тодішній директор музичного училища Ілля Слатін. 11 березня Чайковський приїхав до Харкова, а 14 березня відбувся концерт .

У 1899 році був зведений будинок з елементами стилю бароко, в якому на перших поверхах були розташовані крамниці. Згодом у 1950-ті роки були зроблені надбудови з квартирами. Цей будинок стояв через провулок від будинку міської думи безпосередньо поряд з майбутнім палацом праці, який був збудований у 1916 році.

По іншу сторону площі від будівлі міської думи знаходилися банківські установи, щільність розташування яких була однією з найбільших в Російській імперії. У 1897 році був збудований Земельний банк у стилі неоренесансу, у 1899 — Торговий банк, у 1908 — Волжсько-Камський банк. Архітектором цих будівель був Олексій Бекетов. Через кілька років були збудовані ще два банки: Санкт-Петербурзький міжнародний банк (1913 рік) та Азовсько-донський банк (1914 рік).

Банківські установи розділяли Миколаївська церква та найкращий готель міста «Метрополь».

 
Готель Метрополь на початку ХХ століття

На площі сталося багато революційних подій. 19 лютого 1901 року на площі відбулася велика демонстрація робітників та студентів. Харківський комітет РСДРП скористався виступами для масового розповсюдження листівок і агітації. Мітинг був розігнаний.

2 березня 1917 року в будинку Міської думи почала працювати Харківська Рада робітничих депутатів. О 7 годині відбулося перше засідання ради, на якому були присутні 78 депутатів. Було прийнято рішення провести 3 березня міський мітинг присвячений Лютневій революції. На мітингу виступали представники Харківської організації більшовиків. Наприкінці мітингу пройшов парад військових частин Харківського гарнізону, які приєдналися до повсталих.

20 квітня 1917 року в будинку Дворянських зборів відбулися збори більшовиків Харкова, які підтримали Володимира Леніна та обрали делегатів на VII Всеросійську конференцію РСДРП (б). Були обрані М. К. Муранов, А. В. Ємельянов, А. Н. Іванов.

11 грудня 1917 року в будинку Дворянських зборів почалися Перші Всеукраїнські збори Рад. На зборах були присутні близько 200 осіб. На з'їзді виступив Ф. А. Сєргєєв (Артем). 12 грудня з'їзд проголосив Україну радянською республікою.

«Власть на территории Украинской республики отныне принадлежит исключительно Советам рабочих, солдатских и селянских депутатов; на местах — уездным, городским, губернским и областным Советам, а в центре — Всеукраинскому съезду Советов рабочих и солдатских депутатов, его Центральному Исполнительному Комитету и тем органам, которые он создаст. Украина объявляется республикой Советов рабочих, солдатских и селянских депутатов».

З'їзд прийняв рішення про поширення на Україну всіх декретів і постанов Радянського уряду Російської Федерації й проголосив Україну федеративною частиною Радянської Росії.

В кінці роботи з'їзду був обраний верховний орган державної влади республіки — Центральний Виконавчий Комітет у складі 41 особи. У ЦВК Рад України увійшло 35 більшовиків, в числі яких були Артем (Ф. А. Сєргєєв), Є. Б. Бош та інші.

1 грудня 1917 — січні 1918 року на площі в будівлі біржі містився Центральний штаб харківської Червоної гвардії, до складу якого входили М. А. Руднєв, М. Л. Рухимович та інші.

Наприкінці грудня 1917 року для керівництва народним господарством була створена Південна обласна рада народного господарства — Південраднаргосп, куди входили підприємства Харківської та Катеринославської губернії, вугільні шахти Донбасу, рудники Херсонської губернії та Криму. Управління Південраднаргоспа розташовувались у Харкові на Миколаївській площі в будівлі колишнього Земельного банку. Очолював Південраднаргосп Артем (Ф. А. Сергєєв). Головою фінансового відділу Південраднаргоспу працював більшовик В. І. Межлаук, який став згодом заступником Голови Раднаркому СРСР та Головою Держплану СРСР. Тут часто бував і проводив наради Надзвичайний представник Раднаркому РРФСР при уряді Радянської України Г. К. Орджонікідзе.

25 січня 1919 року площу було перейменовано на честь Мойсея Соломоновича Тевелєва.

Радянські часи та сучасністьРедагувати

За радянської влади площа почала змінювати вигляд. Були знесені біржа праці та Миколаївська церква. Площу було заасфальтовано.

За проектом архітектора О. В. Лінецького був реконструйований будинок Дворянських зборів. У 1925 році на розі площі й Спартаківського провулку, навпроти будівлі ВУЦВК, на місці невеликої двоповерхової будівлі за проектом архітектора О. В. Лінецького звели будинок Товарної біржі. У 1931 році на розташованому поруч будинку надбудували два поверхи (автор реконструкції архітектор П. Крупно) і передали Інституту народного господарства. А на місці невеликого приміщення колишньої редакції газети «Південний край» в 1925 році був побудований «Пасаж».

У 1933 році за проектом архітекторів В. К. Троценко і В. І. Пушкарьова реконструйовано будівлю виконкому Харківської міської Ради депутатів. У 1935 році в будинок Дворянських зборів, після перенесення ВУЦВК до Києва, переобладнали під перший в СРСР Палац піонерів. Відкриття відбулося 6 вересня у день святкування міжнародного дня юнацтва. В часи Другої Світової війни багато будівель було зруйновано, в тому числі Палац піонерів, готель «Червоний» тощо.

В кінці 1940-их років були відновлені Будинок Земельного та Торгового банку . Було відновлено будинок міської ради.

У 1954 році був збудований десятиповерховий будинок між Вірменським провулком та Московським проспектом, на першому поверсі якого була відкрита крамниця «Книжковий світ». На місці колишнього готелю «Червоний» в 1955 році споруджено житловий будинок.

На місці колишнього Палацу піонерів у 1956 році відкрито сквер. 12 грудня наступного року в центрі скверу в день 50-річчя проголошення радянської влади в Україні був закладений пам'ятник, який було відкрито 4 листопада 1975 року.

У 1975 році на площі була відкрита станція першої черги Холодногірсько-Заводської лінії Харківського метрополітену.

8 травня 1975 року площа дістала назву Радянської України.

28 червня 1996 року площа була перейменована на честь новоприйнятої Конституції України.

У серпні 2011 року почалася реконструкція площі, що супроводжувалася демонтажем монументу на честь проголошення Радянської влади в Україні. На його місці звели та 22 серпня 2012 року урочисто відкрили новий Монумент на честь Незалежності України, авторами якого є харківські скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова.

Пам'ятникиРедагувати

Назва пам'ятника Дата відкриття Фотографія Додаткові дані
Пам'ятник «Скрипаль на даху» 18 квітня 2003 року   Скульптор Сейфаддін Гурбанов. Фігура музиканта зі скрипкою, який грає. Пам'ятник виготовлений з бронзи. Знаходиться на даху будинку № 18.
Пам'ятник незалежності «Україна, що летить» 22 серпня 2012 року   Авторами монумента є харківські скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова.
Монумент є постаментом строгої геометричної форми з облицюванням із гранітних плит сірого кольору, на якому встановлена бронзова фігура давньогрецької богині перемоги Ніки на кулі. Фігура богині та куля виконані з бронзи.[2]

Архітектурні пам'яткиРедагувати

Номер будинку Назва Рік відкриття Фотографія Додаткові дані
1 Будинок праці 1916   Збудований для Всеросійському страховому товариству «Росія» за проектом І. О. Претро
7 Будинок Міської думи 1885   Використовується за призначенням і сьогодні. В будинку розташована Харківська міська рада. Проект Болеслава Міхаловського
11 кінець XIX століття   Перший будинок Університету мистецтв ім. Котляревського. У будинку розташована крамниця «Ведмедик», де зберігся інтер'єр крамниці фірми «Жорж Борман». Надбудовано в 1930-ті архітектором П. Крупко. Збудовано з використанням елементів стилів ренесансу та бароко.
13   Другий будинок Університету мистецтв ім. Котляревського. До 1963 року у будинку розташовувалася Харківська консерваторія. Початково двоповерховий, надбудований у 1925 році за проектом архітектора А. Лінецького для розташування біржі праці.
18/2 1914 Збудований для Азово-Донського банку за проектом архітектора Іогана Лідваля. На даху будинку розташований пам'ятник «Скрипаль на даху»
22 Будинок Санкт-Петербурзького міжнародного банку. 1913   Збудований для Санкт-Петербурзького міжнародного банку за проектом архітектора В. Величко. Сьогодні в будинку розташоване обласне відділення Ощадного банку України. Будинок у стилі французького ренесансу.
24 Будинок Волжсько-Камського банку 1907   Збудований для Волжсько-Камського банк за проектом Олексія Бекетова. З 1968 року і по сьогоднішній день в будинку розташований Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва. Для театру спеціально реконструюваний Б. Клейном і О. Любоміловою. Пам'ятка архітектури.
26   Збудований для Торгового банку. Зараз в будинку розташований «Будинок науки і техніки»
28 Будинок Земельного банку 1899   Збудований для Земельного банку за проектом Олексія Бекетова. З 1928 року і по сьогоднішній день в будинку розташований Харківський автотранспортний технікум імені Серго Орджонікідзе. Пам'ятка архітектури.

ТранспортРедагувати

Через площу проходить наступні маршрути:

  • Автобуси і маршрутні таксі:
    89е, 119е, 202е, 218е, 241е;
  • Трамваї:
    5, 6;
  • Тролейбуси:
    11.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати