Вікіпедія

Майдан Конституції (Харків)

Центральний майдан у Харкові
У Вікіпедії є статті про інші площі з назвою Площа Конституції
У Вікіпедії є статті про інші площі з назвою Ярмаркова площа

Майдан Конститу́ції — центральний майдан Харкова, що виник разом із заснуванням міста. Кілька разів змінював назву. Майже кожен будинок на майдані Конституції є архітектурною пам'яткою. Тут розташована Харківська міська рада та інші центральні міські органи влади.

Майдан Конституції
Харків
РайонШевченківський
Київський
Основ'янський
Назва на честьКонституції України 1996 року
Колишні назви
Ярмаркова, Миколаївська, Тевелєва (1919, 1920-1975)[1], Радянської України
радянського періоду (українською)Тевелєва, Радянської України
радянського періоду (російською)Тевелева, Советской Украины
Загальні відомості
Протяжність550 м
Координати49°59′32.53″ пн. ш. 36°13′52.01″ сх. д. / 49.9923694° пн. ш. 36.2311139° сх. д. / 49.9923694; 36.2311139
поштові індекси61003
Транспорт
Найближчі станції метроМайдан Конституції, Історичний музей
Автобуси20е, 78е, 88е, 89е, 119е, 202е, 218е, 238е, 241е, 272е
Трамваї5, 6
Тролейбуси11, 17, 50
Зупинки громадського транспортум-н Конституції
РухДвосторонній
ПокриттяАсфальт, Тротуарна плитка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'яткиМайже всі будинки на площі є архітектурними пам'ятками
Пам'ятникиПам'ятник на честь Незалежності України, «Скрипаль на даху»
Державні установиХарківська міська рада
Навчальні закладиХарківський автотранспортний фаховий коледж, Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського, Харківський соціально-економічний інститут
Медичні закладиКлініка «Інститут здоров'я», стоматологічна клініка «Стоматологія Барабанова»
Заклади культуриХарківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва
Аптеки«Лікарські рослини», Аптека №2
Забудовабагатоповерхова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
Мапа
CMNS: Майдан Конституції у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Історія

ред.

У часи Московського царства

ред.
 
Великий будинок Дворянських зборів

Майдан виникла разом зі спорудженням Харківської фортеці, початково називався Торговий майдан[2]. З XVII століття мав назву Ярмарковий, бо щорічно понад два сторіччя з 1659 року на ній проводився Успенський ярмарок — один з найбільших у Російській імперії. Він проходив з 15 серпня по 1 вересня. Перед проведенням ярмарку весь майдан забудовувався тимчасовими дерев'яними ятками та балаганами. Узимку площа була улюбленим місцем харків'ян для катання на санях.

У часи Російської імперії

ред.

Наприкінці XVIII століття в північній частині майдану, за дерев'яною дзвіницею Миколаївської церкви штабс-капітан Черкесов побудував дерев'яне приміщення «Театру народних розваг». Поряд розташовувався балаган для комедій. У 1808 році в театрі Черкесова проїжджа трупа акторів зіграла перед харків'янами п'єсу «Братом продана сестра». Артистам запропонували залишитися в Харкові, на що вони погодилися. У зв'язку з цим на майдані побудували дерев'яний театр з великою сценою, ложами, рядами крісел, партером, амфітеатром та галереєю.

 
Стара будівля Харківської міської думи

Після 12-річної перерви театр у Харкові знову був відновлений. Вистави ставилися майже кожен день. Особливий успіх театр мав у дні Успенського та Троїцького ярмарків, коли вистави ставилися по кілька разів на день.

На початку XIX століття майдан почав активно забудовуватися кам'яними спорудами. Одним з перших недерев'яних будинків став Великий будинок Дворянських зборів, виконаний у стилі класицизму, з високою залою та хорами. Він будувався впродовж 1814-1820 років. В рік відкриття будівлю відвідав російський імператор Олександр І. Будинок був споруджений у північній стороні майдану. Його архітектором став Михайло Лобачевський.

У 1812 році у зв'язку з початком Франко-російської війни театр був закритий. Протягом 1812-1814 років постійного театру в Харкові не було. Театральні вистави давала тільки під час ярмарків приїжджа трупа в колишньому залі на Ярмарковому майдані.

Разом зі спорудженням будівлі Дворянських зборів почалося облаштовування всієї площі та прилеглої території. Дерев'яну споруду театру було розібрано. Своєрідною прикрасою північної частини майдану став міський колодязь з насосом та навісом на кам'яних стовпах.

 
Будівля біржі

У 1849 році на розі площі та теперішнього проспекту Героїв Харкова було побудовано Братський дім Успенського собору у стилі класицизму. Будинок слугував готелем для духовенства. У 1900 році його реконструювали, і у такому вигляді він зберігся до сьогодні. Поряд було збудовано кам'яний дім, у якому розміщувався відомий на той час ресторан-пивна, де зазвичай харчувались студенти Харківського університету.

Навпроти — на іншій стороні майдану — 1885 року за проєктом архітектора Болеслава Михаловського звели будинок Міської думи. На початку 80-х років у південній частині майдану виникла велика біржова зала у вигляді павільйону. У 1876 році весь Ярмарковий майдан замостили бруківкою. У 1869 році тут з'явився газетний кіоск. У ньому почався перший в місті продаж газет окремими номерами.

У залі Дворянських зборів у 70-80-х роках XIX століття майже щорічно у літню чи осінню пору влаштовувалися виставки картин Товариства пересувних художніх виставок. У середині червня 1873 тут відкрилася друга виставка передвижників, на якій були представлені картини І. М. Крамського «Спаситель», М. М. Ге «Таємна вечеря», В. Г. Перова «Птахолов», Г. Г. Мясоєдова «Сцена під час облоги Севастополя», В. Є. Маковського «Жебраки», І. І. Шишкіна «Лісова глушина» і «Полудень», портрети М. О. Некрасова і М. Є. Салтикова-Щедріна роботи художника Ге і інші полотна.

 
Миколаївська церква

У невеликому будинку з колонадою (нині на цьому місці розташований магазин «Дитячий світ») з 1880 року працювала редакція щоденної газети «Південний край». Навесні 1893 року в будинку Дворянських зборів виступав російський композитор Петро Чайковський. Оркестром керував тодішній директор музичного училища Ілля Слатін. 11 березня Чайковський приїхав до Харкова, а 14 березня відбувся концерт.

У 1893 році Ярмарковий майдан перейменовано на Миколаївський майдан на честь нині зруйнованого однойменного храму, що стояв тут до 1930 року.[3]

У 1899 році був зведений будинок з елементами стилю бароко, в якому на перших поверхах були розташовані крамниці. Згодом у 1950-ті роки були зроблені надбудови з квартирами. Цей будинок стояв через провулок від будинку міської думи безпосередньо поряд з майбутнім Палацом праці, який був збудований у 1916 році.

По іншу сторону майдану від будівлі міської думи знаходилися банківські установи, щільність розташування яких була однією з найбільших в Російській імперії. У 1897 році був збудований Земельний банк у стилі неоренесансу, у 1899 — Торговий банк, у 1908 — Волжсько-Камський банк. Архітектором цих будівель був Олексій Бекетов. Через кілька років були збудовані ще два банки: Санкт-Петербурзький міжнародний банк (1913 рік) та Азовсько-донський банк (1914 рік).

Банківські установи розділяли Миколаївська церква та найкращий готель міста «Метрополь».

 
Готель Метрополь на початку ХХ століття

На Миколаївському майдані проводилися виступи більшовиків та марксистів. 19 лютого 1901 року тут відбулася велика демонстрація робітників та студентів. Харківський комітет РСДРП скористався виступами для масового розповсюдження листівок і агітації. Мітинг був розігнаний.

2 березня 1917 року в будинку Міської думи почала працювати Харківська Рада робітничих депутатів. О 7 годині відбулося перше засідання ради, на якому були присутні 78 депутатів. Було прийнято рішення провести 3 березня міський мітинг присвячений Лютневій революції. На мітингу виступали представники Харківської організації більшовиків. Наприкінці мітингу пройшов парад військових частин Харківського гарнізону, які приєдналися до повсталих.

20 квітня 1917 року в будинку Дворянських зборів відбулися збори більшовиків Харкова, які підтримали Володимира Леніна та обрали делегатів на VII Всеросійську конференцію РСДРП(б). Були обрані М. К. Муранов, А. В. Ємельянов, А. Н. Іванов.

11 грудня 1917 року в будинку Дворянських зборів почалися Перші Всеукраїнські збори Рад. На зборах були присутні близько 200 осіб. На з'їзді виступив Ф. А. Сєргєєв (Артем). 12 грудня з'їзд проголосив Україну радянською республікою. З'їзд ухвалив рішення про поширення на Україну всіх декретів і постанов Радянського уряду Російської Федерації й проголосив Україну федеративною частиною Радянської Росії. У кінці роботи з'їзду був обраний верховний орган державної влади республіки — Центральний Виконавчий Комітет у складі 41 особи. У ЦВК Рад України увійшло 35 більшовиків, в числі яких були Артем (Федір Сєргєєв), Євгенія Бош та інші.

1 грудня 1917 — січні 1918 року на Миколаївському майдані в будівлі біржі містився Центральний штаб харківської Червоної гвардії, до складу якого входили М. А. Руднєв, М. Л. Рухимович та інші.

Наприкінці грудня 1917 року для керівництва народним господарством була створена Південна обласна рада народного господарства — Південраднаргосп, куди входили підприємства Харківської та Катеринославської губернії, вугільні шахти Донбасу, рудники Херсонської губернії та Криму. Управління Південраднаргоспа розташовувались у Харкові на Миколаївській площі в будівлі колишнього Земельного банку. Очолював Південраднаргосп Артем (Федір Сергєєв). Головою фінансового відділу Південраднаргоспу працював більшовик Валерій Межлаук, який став згодом заступником Голови Раднаркому СРСР та Головою Держплану СРСР. Тут часто бував і проводив наради Надзвичайний представник Раднаркому РРФСР при уряді Радянської України Григорій Орджонікідзе.

Радянські часи

ред.
 
Нині демонтований Монумент на честь проголошення Радянської влади в Україні.

21 січня 1919 року Миколаївський майдан перейменовано на майдан Тевелєва на честь Мойсея Тевелєва[4]. За радянської влади він почав змінювати свій вигляд. Були знесені біржа праці та Миколаївська церква. Також майдан був заасфальтований замість колишнього брукування.

За проєктом архітектора Олександра Лінецького був реконструйований будинок Дворянських зборів. У 1925 році на розі майдану Тевелєва й Спартаківського провулку (нині Ярмарковий провулок), навпроти будівлі ВУЦВК, на місці невеликої двоповерхової будівлі за його ж проєктом звели будинок Товарної біржі. У 1931 році на розташованому поруч будинку надбудували два поверхи (автор реконструкції архітектор П. Крупно) і передали Інституту народного господарства. А на місці невеликого приміщення колишньої редакції газети «Південний край» в 1925 році був побудований «Пасаж».

У 1933 році за проєктом архітекторів В. К. Троценко і В. І. Пушкарьова реконструйовано будівлю виконкому Харківської міської Ради депутатів.

Файл:IMG 4351.jpg
Монумент на честь проголошення Радянської влади в Україні повністю демонтовано, початок вересня 2011

У 1935 році в будинок Дворянських зборів, після перенесення ВУЦВК до Києва, переобладнали під перший в СРСР Палац піонерів. Відкриття відбулося 6 вересня у день святкування міжнародного дня юнацтва.

У 1938 році на майдані встановлюють пам'ятник британському танку Mark V. У повоєнні часи переміщений на територію Покровського монастиря, а у 1990 році повернутий до майдану.

7 вересня 1942 року Харківська міська управа відновила історичну назву Миколаївський майдан[5].

В часи Другої Світової війни багато будівель було зруйновано, в тому числі Палац піонерів, готель «Червоний» тощо. В кінці 1940-их років були відновлені Будинок Земельного та Торгового банку. Було відновлено будинок міської ради.

У 1954 році був збудований десятиповерховий будинок між Вірменським провулком та Московським проспектом (нині проспект Героїв Харкова), на першому поверсі якого була відкрита крамниця «Книжковий світ». На місці колишнього готелю «Червоний» в 1955 році споруджено житловий будинок.

На місці колишнього Палацу піонерів у 1956 році відкрито сквер. 12 грудня наступного року в центрі скверу в день 50-річчя проголошення радянської влади в Україні був закладений пам'ятник, який було відкрито 4 листопада 1975 року.

У 1975 році на майдані була відкрита станція першої черги Холодногірсько-Заводської лінії Харківського метрополітену.

8 травня 1975 року майдан Тевелєва перейменований на майдан Радянської України на честь «50-річчя встановлення радянської влади в Україні».

За незалежної України

ред.
 
Розбирання конструкцій, пошкоджених обстрілом 2 березня 2022. Ліворуч — Палац праці.

28 червня 1996 року майдан було перейменовано на честь новоприйнятої Конституції України.

У серпні 2011 року почалася реконструкція майдану, що супроводжувалася демонтажем монументу на честь проголошення Радянської влади в Україні. На його місці звели та 22 серпня 2012 року урочисто відкрили новий Монумент на честь Незалежності України, авторами якого є харківські скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова.

2 березня 2022 року, під час боїв за Харків, Палац праці був обстріляний російською армією. При цьому постраждали й сусідні будівлі[6], зокрема прилеглий житловий будинок, міська рада та інші[7][8][9].

Пам'ятники

ред.
Назва пам'ятника Дата відкриття Фотографія Додаткові дані
Пам'ятник «Скрипаль на даху» 18 квітня 2003 року Скульптор Сейфаддін Гурбанов. Фігура музиканта зі скрипкою, який грає. Пам'ятник виготовлений з бронзи. Знаходиться на даху будинку № 18.
Пам'ятник незалежності «Україна, що летить» 22 серпня 2012 року   Авторами монумента є харківські скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова.
Монумент є постаментом строгої геометричної форми з облицюванням із гранітних плит сірого кольору, на якому встановлена бронзова фігура давньогрецької богині перемоги Ніки на кулі. Фігура богині та куля виконані з бронзи.[10]

Архітектурні пам'ятки

ред.
Номер будинку Назва Рік відкриття Фотографія Додаткові дані
1 Палац праці 1916   Збудований для Всеросійського страхового товариства «Росія» за проєктом І. О. Претро
3 Колишній магазин «Люкс» 1894   Збудований для магазину скобяних виробів «В. Г. Пономарёв и П. П. Рыжов» за проєктом В. В. Величка. 1954 року надбудований на 2 поверхи. В радянські часи — магазин «Люкс»[7]
7 Будинок Міської думи 1885   Використовується за призначенням і сьогодні. В будинку розташована Харківська міська рада. Проєкт Болеслава Михаловського
11 кінець XIX століття   Перший будинок Університету мистецтв ім. Котляревського. У будинку розташована крамниця «Ведмедик», де зберігся інтер'єр крамниці фірми «Жорж Борман». Надбудовано один поверх у 1930-ті архітектором П. Крупко. Збудовано з використанням елементів стилів ренесансу та бароко.
13   Другий будинок Університету мистецтв ім. Котляревського. До 1963 року у будинку розташовувалася Харківська консерваторія. Початково двоповерховий, надбудований у 1925 році за проєктом архітектора А. Лінецького для розташування біржі праці.
18/2 Будівля Азово-Донського банку 1914   Збудований для Азово-Донського банку за проєктом архітектора Іогана Лідваля. На даху будинку розташований пам'ятник «Скрипаль на даху»
22 Будинок Санкт-Петербурзького міжнародного банку 1913   Збудований для Санкт-Петербурзького міжнародного банку за проєктом архітектора В. В. Величка. Сьогодні в будинку розташоване обласне відділення Ощадного банку України. Будинок у стилі французького ренесансу.
24 Будинок Волжсько-Камського банку 1907   Збудований для Волжсько-Камського банк за проєктом Олексія Бекетова. З 1968 року і по сьогоднішній день в будинку розташований Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва. Для театру спеціально реконструюваний Б. Клейном і О. Любоміловою. Пам'ятка архітектури.
26 Будинок Торгового банку   Збудований для Торгового банку. Зараз в будинку розташований «Будинок науки і техніки»
28 Будинок Земельного банку 1899   Збудований для Земельного банку за проєктом Олексія Бекетова. З 1928 року і по сьогоднішній день в будинку розташований Харківський автотранспортний фаховий коледж. Пам'ятка архітектури.

Транспорт

ред.

Через площу проходить наступні маршрути:

  • Автобуси і маршрутні таксі:
    89е, 119е, 202е, 218е, 241е;
  • Трамваї:
    5, 6;
  • Тролейбуси:
    11, 17, 50.

Галерея

ред.
  •  
    Будинок зі шпилем на краю Майдану
  •  
    Таблички з назвою Майдану, 2010
  •  
    Обрис Будинку зі шпилем
  •  
    1981
  •  
    Початок проспекту Героїв Харкова
  •  
    Дім № 20 (1955)
  •  
    Початок проспекту Героїв Харкова
  •  
    Дім науки та техніки
  •  
  •  
    Автотранспортний технікум
  •  
    Демонстрація на Миколаївській площі, 3 березня 1917. Готель «Метрополь»
  •  
    Демонстрація на Миколаївській площі, 3 березня 1917. Микільський собор
  •  
    Статуя Гермеса. Майдан Конституції, 13
  •  
    Mark V
  •  
    Mark V
  •  
    Т-34-85
  •  
  •  
  •  
    Гармати харківської фортеці
  •  

Примітки

ред.
  1. ↑ Сосюра В. Третя рота. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 11 березня 2012.
  2. ↑ Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов… / Составители: Е. И. Дмитриева, Е. В. Дьякова, Н. М. Харченко; под. общ. ред. С. М. Куделко — Харьков: САГА, 2011 — С.141.
  3. ↑ Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов… / Составители: Е. И. Дмитриева, Е. В. Дьякова, Н. М. Харченко; под. общ. ред. С. М. Куделко — Харьков: САГА, 2011 — С.141.
  4. ↑ Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов… / Составители: Е. И. Дмитриева, Е. В. Дьякова, Н. М. Харченко; под. общ. ред. С. М. Куделко — Харьков: САГА, 2011 — С.141.
  5. ↑ Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов… / Составители: Е. И. Дмитриева, Е. В. Дьякова, Н. М. Харченко; под. общ. ред. С. М. Куделко — Харьков: САГА, 2011 — С.141.
  6. ↑ Оккупанты выпустили ракету по площади Конституции. KharkivToday. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  7. ↑ а б Михайлов Д. (9 травня 2022). Архитектурные памятники Харькова, разрушенные войной. Город X. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  8. ↑ Зольникова А. (27 березня 2022). Разрушение музеев, театров и храмов — это военное преступление. Meduza. Архів оригіналу за 29 березня 2022.
  9. ↑ Университетская библиотека в центре Харькова пострадала от бомбежки (ФОТО). KharkivToday. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  10. ↑ Українські Новини: У Харкові Янукович відкрив новий монумент незалежності. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 7 вересня 2012.

Література

ред.
  • Дьяченко Н. Т. Площадь Советской Украины // Улицы и площади Харькова. Очерк. — Издание 4-е, исправленное и дополненное. — Харьков : Прапор, 1977. — С. 42-57. — 50000 прим.(рос.)
  Це незавершена стаття про Харків.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майдан_Конституції_(Харків)&oldid=44711419