Відкрити головне меню
Мазурський діалект на мапі мазовецьких говорів

Мазурський діалект (пол. Mazurski; нім. Masurisch) діалект польської мови, яким говорили мазури в Східній Пруссії, нинішній Польщі. Мазури вважаються нащадками мазовшан.

ІсторіяРедагувати

З 14 століття поселенці з Мазовії почали селитися на півдні Пруссії, спустошеної хрестовими походами тевтонських лицарів проти давніх пруссів. За іншими джерелами, мазовшани не селилися в південній Пруссії до протестантської реформації у Пруссії 1525 року. Мазури були головним чином протестантами, на відміну від сусідніх католицьких народів Мазовецького князівства, включеного до складу Польського королівства 1526 року. Новий діалект виник в Пруссії, ізольований від решти польськомовних території. Мазурський діалект ввібрав багато німецьких і давньопрусських слів, додавши до них польські закінчення.

Починаючи з 1870-х років чиновники Німецької імперії в східних провінціях Пруссії обмежили використання інших мов окрім німецької[1]. 1880 року мазури ще вважалися поляками Німецької імперії, на рубежі століть німецька влада зробила низку заходів для онімеччення і відділення їх від польського народу створенням окремої нації[2]. Після Першої світової війни 11 липня 1920 року проведено Східнопрусський плебісцит, відповідно до Версальського договору, в якому мазури повинні були вирішити, чи хочуть вони бути частиною Другої Речі Посполитої, або залишитися в німецькій Східній Пруссії, приблизно 98 % населення проголосували за Німеччину.

До початку 20 століття більшість мазурів розмовляли німецькою мовою і мазурським діалектом; в деяких регіонах приблизно половина вдома говорили діалектом. 1925 року лише 40.869 мазурів володіли діалектом; багато хто вважав німецьку мову рідною, а мазурський діалект — місцевим діалектом. На початку 1930их років в Мазурії доволі великою підтримкою користувалась Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, особливо на виборах 1932 і 1933 років. Під час передвиборчих кампаній нацистські мітинги проводились мазурським діалектом.

Мазурський діалект ще не витіснився німецькою мовою на час завоювання Радянською Червоною Армією Східної Пруссії в січні 1945 року під час Другої світової війни. Ця територія перейшла Польщі відповідно до рішень Потсдамської конференції. Під час війни і повоєнних депортацій в наступні десятиліття більшість мазуромовного населення виїхало з Мазурії до західної Німеччини, особливо до повоєнної ФРН, де вони швидко асимілювалися німцями. У результаті мазурський діалект практично зник[3] в 70ті i 80ті роки XX століття через від'їзд приблизно 160 000 мазурів до Німеччини.

Вважається, що нині мазурським діалектом спілкується від 10 000 до 15 000 осіб.

Особливості діалектуРедагувати

  • Мазурація, перехід ряду cz, sz, , ż в c, s, dz, z
  • Асинхронна вимова приголосних b', p', f', w' — bj/bź, pj/pś, fj/fś, wj/wź
  • Іноді інтенсивне пом'якшення k, g, ch w ć, dź, ś (цей процес аналогічний пом'якшенню в кашубському діалекті).
  • Лабіалізація голосного о , (іноді u) під наголосом
  • Голосна Y відповідає і
  • Перед приголосною Ł голосна і вимовляються як u, наприклад: buł , zuł (był , żył)
  • Відносно носові голосні ą i ę вимовляються як o i e.
  • В частині говору ę переходить в ã (a носове), яке через деназалізацію вимовлялось як an
  • Á (a похиле), в розмові вимовляється як о
  • Наявність é (e похиле), найчастіше в закінченнях прикметників: nasémi, dobrémi
  • В родовому відмінку i давальному відмінку іменників жіночого роду в однині закінчення -ej переходить в -i: nasi, dobri.
  • Ó (o похиле) вимовлялось або як ů (голосний між o i u) або як u (як голосний ó).
  • Перехід в наголосі ja- в je- i ra- в re-.
  • Перехід a в e або e в a
  • M' (м'яке m) вимовлялось або як або ń: mniasto/niasto (miasto)
  • Ř (rz) вимовлялось як : grżip (grzyb), але з часом стало вимовляться як ż (як в офіційній мові), але це мазурація
  • Заміна подвійних приголосних kt в cht: chto (kto)
  • Перехід -jd- в -ńd-: przyńdo (przyjdą)
  • Сильна підтримка мобільного e на кінці: -ek: Łek - Łku,Наприклад: офіційне lek - leku.
  • Гіпотетичне виникнення ë (Шва кашубське)[4]: brële, mlëko (okulary, mleko)
  • Багато германізмівнижньопрусського діалекту) i балтизмівпрусської і ятвязької мов), звичайні навіть в побутовій лексиці.

Мазурський діалект має багато спільного з вармійським і курпінським діалектами.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Clark, Christopher (2006). Iron Kingdom: The Rise and Downfall of Prussia 1600–1947. Cambridge: Belknap Press of Harvard. с. 776. ISBN 067402385-4. 
  2. Becoming German: Lessons from the Past for the Present Brian McCook in Leitkultur and Nationalstolz-Tabu -German Phenomena? Bonn, April 2002 Alexander von Humboldt Foundation pages 33-42
  3. Ulrich Mai (2005). Masuren (German). Процитовано 2009-05-25. 
  4. Słowniczek gwary mazurskiej