Мазурове
Мазу́рове — село в Україні, у Кривоозерській селищній громаді Первомайського району Миколаївської області. Населення становить 583 особи.
| село Мазурове | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Миколаївська область |
| Район | Первомайський район |
| Громада | Кривоозерська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1780 |
| Населення | 583 особи |
| Площа | 2,521 км² |
| Густота населення | 231,26 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 55110 |
| Телефонний код | +380 5133 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°59′47″ пн. ш. 30°17′32″ сх. д. / 47.99639° пн. ш. 30.29222° сх. д.Координати: 47°59′47″ пн. ш. 30°17′32″ сх. д. / 47.99639° пн. ш. 30.29222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
98 м |
| Водойми | Мазурів Яр |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 55100, Миколаївська обл., Первомайський р-н, смт Криве Озеро, вул. 1 Травня, 15 |
| Карта | |
  Мазурове | |
 Мазурове | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія ред.
Засноване у 1780 році.
Село з 1806 року було батьківщиною Подільської гілки відомого польського шляхецького роду Чернецьких гербу Кораб, які певний час проживаючи в місті Ярмолинці оселилися на цій землі перебуваючи на службі в магнатській родині Любомирських які мали свій двір в Балті. Близько половини мешканців села в ХХ столітті становили нащадки застінкової шляхти про що свідчать архівні записи книги прочан костелу Святого Людовіка [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] з смт Криве Озеро.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 133 жителі села[1]. У селі встановлений памятник загиблим селянам.
20 серпня 2015 року у селі Мазурове вогонь повністю знищив дерев'яний храм Київського патріархату.[2]
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,34% |
| румунська | 2,74% |
| російська | 2,23% |
| болгарська | 0,69% |
Відомі люди ред.
- Дзендзелівський Йосип Олексійович — український мовознавець.
- Чернецький Василь Кирилович (нар. 30.01.1924, с. Мазурове) — український лікар. Професор медицини. У 1952 р. закінчив Одеський медичний інститут. З 1952 по 1959 р. працював головним лікарем станції швидкої медичної допомоги та лікарем-невропатологом в. м. Дніпродзержинськ. Учасник Німецько-радянської війни. У 1959—1962 рр. навчався в аспірантурі. З 1963 р. працював науковим співробітником відділу неврології Українського науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної неврології і психіатрії (м. Харків). У 1964 р. захистив кандидатську, у 1979 р. — докторську дисертації. У 1986 р. присвоєно звання професора. З 1981 по 1992 р. — завідувач кафедри нервових хвороб та психіатрії Чернівецького медінституту., з 1992 р. професор кафедри нервових хвороб та психіатрії Буковинської державної медичної академії. Наукові дослідження професора В. К. Чернецького викладені у 180 друкованих наукових працях. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І та ІІ ступенів, Червоної Зірки, «Знак Пошани» та десятьма медалями.
Примітки ред.
- ↑ Мазурове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ На Миколаївщині в селі Мазурове геть вигоріла церква, повідомляє ТСН. Архів оригіналу за 20 серпня 2015. Процитовано 20 серпня 2015.
Посилання ред.
- Погода в селі Мазурове [Архівовано 7 червня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |