Мазура Микола Петрович

науковець

Мазур Микола Петрович (7 грудня 1951) — український науковець. Доктор технічних наук (2000), професор (2001).

Мазур Микола Петрович
Народився 7 грудня 1951(1951-12-07) (72 роки)
с. Кременчуки, Красилівський район, Хмельницька область
Громадянство Україна Україна
Діяльність Доктор технічних наук (2000), професор (2001).
Alma mater Хмельницький технологічний інститут побутових обслуговування
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня

Біографія ред.

Закінчив Хмельницький технологічний інститут побутових обслуговування (1974), за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти».

Після закінчення інституту деякий час працював інженером-технологом на Хмельницькому заводі термопластавтоматів. Потім — служба в лавах Радянській армії артилеристом (НДР).

Після служби в армії працював асистентом кафедри технології машинобудування ХТІПО, а 1978 року вступив до аспірантури Тульського політехнічного інституту. Кандидатську дисертацію захистив 1981 року.

Після закінчення аспірантури працював старшим викладачем, доцентом кафедри технології машинобудування, а з 1983 року — заступником декана механічного факультету ХТІПО.

Закінчивши 1989 року курси французької мови при Київському державному університеті, стажувався у Франції (1989 р., університет м. Монпельї).

У 1989—1993 рр. працював професором інституту механіки м. Ум-Ель-Буагі (Алжир). Читав лекції з технології машинобудування, метрології, базових і основних технологій. Видав декілька підручників із вищевказаних дисциплін французькою мовою. Після повернення до Хмельницького технологічного інституту працював доцентом кафедри технології машинобудування, а з 1996 року виконував обов'язки заступника завідувача кафедри технології машинобудування.

У 1999 році захистив у НТУУ «Київський політехнічний інститут» докторську дисертацію зі спеціальності 05.03.01 на тему «Розробка теоретичних основ та практичне використання термомеханічної моделі обробки пластичних матеріалів» (науковий консультант — проф. Остафьєв В. О.).

У 2000 році був обраний професором кафедри технології машинобудування, а з 03.04.2000 року — завідувачем цієї ж кафедри.

У 2001 році, у зв'язку із розгортанням системи дистанційного навчання в університеті, виконував обов'язки директора центру дистанційного навчання при Інституті заочного і дистанційного навчання Технологічного університету Поділля, який з 2003 року став факультетом. За його участю з 2002 року розпочато навчання за 10 спеціальностями дистанційної форми[1].

Сфера наукових досліджень: термомеханіка моделі процесу різання і зношування інструментів під час оброблення пластичних матеріалів; аналітичні моделі, що описують у взаємозв'язок контактні явища, зношування, поле напружень і т-р у зоні деформації та в зоні тертя.

Наукові праці ред.

  • Основи теорії різання матеріалів: Підруч. Л., 2000 2010 (співавт.);
  • Інформаційне, методичне та організаційне забезпечення дистанційного навчання у вищих навчальних закладах України. С., 2013 (співавт.); * Усовершенствование аналитических методов расчетов температурных полей в системе резания // Вектор науки Тольяттин. ун-та. 2015. № 3—1
  • Розроблення системи of-line проміжного (модульного) тестування з фото-відео фіксацією, яка стимулює студента до виконання вимог і правил проведення контрольних заходів // Інформ. технології в освіті. 2015. № 22 (співавт.).

Нагороди та відзнаки ред.

Примітки ред.

  1. Дистанційна освіта здійснюється лише в ХНУ[недоступне посилання з липня 2019]
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 900/2014 Про відзначення державними нагородами України з нагоди 23-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 рок. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 31 січня 2017.

Посилання ред.