Мазепинство
Мазе́пинство (у радянській та російській пропаганді відоме як «мазепинці», «мазьопи») — зневажливий ярлик, вживаний щодо національно-визвольного руху українців у Російській імперії. Походить від прізвища гетьмана Івана Мазепи.
Походження терміну ред.
Термін почали вживати у XVIII ст. після виступу гетьмана Івана Мазепи проти московського царя Петра І 1709 року стосовно прихильників гетьмана, а пізніше і до інших, кого підозрювали у нелояльності до імперського режиму[1]. Прагнення до відокремлення від Російської імперії російські націоналісти розглядали як сепаратизм і зраду. Зокрема, один із лідерів «Союзу російського народу» Дмитро Піхно стверджував: «Нинішній хохол „мазепою“ називає всякого зрадника»[2].
Термін набув найбільшого вжитку в кінці ХІХ — на початку ХХ сторіччя з поширенням національно-визвольного руху в Україні. На противагу «мазепинцям» російські націоналісти почали вживати термін «богданівці» в пам'ять Богдана Хмельницького, який приєднав Гетьманщину до Московського царства. Прихильники москвофільського руху в Королівстві Галичини та Володимирії на початку XX століття та російська офіційна влада називали мазепинцями своїх супротивників українофілів, прихильників незалежного розвитку України, її культури та мови. Згодом на зміну ярлику «мазепинці» з подібним смислом почали вживати терміни «петлюрівці» та «бандерівці», якими позначали прихильників незалежності України у ХХ сторіччі.
У сучасному вжитку мазепинство має позитивний смисл, під яким розуміють рух за незалежність і свободу України[3]. У статті «Малоросійство» Євген Маланюк називав мазепинство «яскравим запереченням, нещадним демаскуванням і найрадикальнішою реакцією на малоросійство»[4].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ «Мазепинці» Енциклопедія Брокгауза Ф. А. і Ефрона І. А. (1890–1916 рр.). Архів оригіналу за 2 листопада 2011. Процитовано 18 січня 2008.
- ↑ Євген Наконечний. «Украдене ім'я. Хахол»[недоступне посилання]
- ↑ «Мазепенство» феномен України чи характерне явище для Східної Європи?. Архів оригіналу за 11 червня 2012. Процитовано 18 січня 2008.
- ↑ Євген Маланюк. «Малоросійство». 1959 р.[недоступне посилання з квітня 2019]
Джерела та література ред.
- В. Б. Любченко. «Мазепинство» [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 426. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Література ред.
- О. Рафальський. Мазепинство (Мазепинці) // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.416 ISBN 978-966-611-818-2
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |