Мадонна зі Святими Рохом і Антонієм Падуанським
«Мадонна зі Святими Рохом і Антонієм Падуанським» — окраса картинної збірки музею Прадо в відділі художників італійського відродження.
|
| Джорджоне |
| Мадонна зі Сятими Рохом і Антонієм Падуанським, 1510? |
| нім. Madonna mit Hl. Antonius von Padua und Hl. Rochus |
| Полотно, олійні фарби. 92 см × 133 см |
| Прадо (музей), Мадрид |
Історія придбання ред.
З документів відомо, що картину придбав віце-король Неаполя, герцог Медіна де лас Торрес у 1650 році і переправив своєму патрону, королю Іспанії Філіпу IV. Картину добре знав придворний художник Веласкес і розмістив прекрасний вівтарний образ в одній з скабниць Ескоріала. Багато пізніше картину передали в музейну збірку Прадо.
Загадкова картина загадкового Джорджоне ред.
Загадкою залишається все — коли написана картина, чи була закінчена художником, якщо ні, то наскільки великі внески учнів майстерні. Адже відомо, що по передчасній смерті Джорджоне його майстерню очолив Себастьяно дель Пьомбо, а Тиціан дописав незакінчені картини померлого. Вже на початку 16 століття картини Джорджоне дорого коштували, і художники майстерні були зацікавлені завершити полотно, щоби вигідно його продати.
Композиційно полотно належить до розповсюдженої в Венеції схеми «Свята бесіда», коли мадонна з немовлям ніби спілкується зі Святими. На картині Джорджоне мадонна дуже відокремлена від святих і сумно заглиблена в свої думки. Ще більш відокремленим постає Святий Антоній Падуанський, атрибут якого (білі лілеї) майже недбало покинуті біля його ніг. Уважно вдивляється в обличчя мадонни лише Святий Рох, що демонструє чумний бубон на стегні, ніби благаючи захисту і порятунку. Мадонна розмістилася на мармуровому парапеті. І її домінуюче місце в картині підкреслено парчовою драперією та вишуканою червоною сукнею, пурпур якої так поюбляли в Венеції. В картині струменить якась загадкова мелодія, ноти якої дано загублені без надії знайти чи відтворити їх знов. Як неможливо знов відтворити і життя Джорджоне із Кастельфранко.
Джерела ред.
- Смирнова И. А. «Джорджоне», М, 1955 (рос).
- Лазарев В. Н. Выставка «Джорджоне и джорджонески» в Венеции, «Искусство», № 1, 1956 (рос).
- Л. Колосов «Джорджоне», «Неделя», 12-18 июля 1982.
