Магон (письменник)
Магон (фінік. 𐤌𐤂𐤍, буквально — «Бог послав», кінець III ст. до н. е. — поч. II ст. до н. е.) — карфагенський письменник з питань сільського господарства. Колумелла назвав його батьком аграрної науки.
| Магон | |
|---|---|
| Народився | 2 століття до н. е. |
| Помер |
2 століття до н. е. Карфаген, Візантійська імперія |
| Країна | Карфаген |
| Діяльність | письменник |
| Знання мов | пунічна |
Життя та творчість ред.
Походив з аристократичної заможної родини. Втім невідомі роки його життя. Також немає відомостей щодо особистого життя Магона.
Знаний більш за своєю працею із сільського господарства. Вона збереглася дотепер у вигляді перекладів на латину Децима Юнія Сілана та грецькою Кассія Діонісія. Ця праця Магона потрапила до Риму після падіння Карфагену у 146 році до н. е. На той час напевне Магон вже помер.
Праця Магона складається з 28 книг, де подається опис вирощування винограду та вироблення вина, піклування за оливами, фруктовими деревами, зерновими й бобовими культурами, розведення худоби, надаються поради з птахівництва, бджолярства. Головна ідея праці — вимога до землевласника відмовитися від будинку у місті й цілком зосередитися на веденні власного господарства.
Надалі працю Магона використовували Марк Теренцій Варрон, Пліній Старший, Колумелла та інші давньоримські вчені.
Джерела ред.
- Heeren, Arnold Ideen über Politik, den Verkehr, und den Handel der vornehmsten Völker der alten Welt (2 vols., Göttingen, 1793—1796; 4th ed., 6 vols., 1824—1826; Eng. trans., Oxford, 1833)
- Andrew Dalby (2003), Food in the ancient world from A to Z, Londra, New York: Routledge, ISBN 0-415-23259-7, pp. 75-76, 206, 250.