Відкрити головне меню

Магнат (Японія)

японський феодал

Магна́ти, або даймьо́ (яп. 大名, だいみょう, даймьō, «великоімениті») — у Японії XIV—XIX століть провінційні або регіональні володарі. Представники заможний самурайських родів, голови територіальних уділів. У період Едо усі землевласники, прибуток яких перевищував 10 тисяч коку, називалися магнатами.

НазваРедагувати

  • Даймьо́ — термін, вживаний в історіографії,[1][2][3][4][5][6]
  • Да́йміо (да́ймйо) — адаптоване написання,[7][8][9][10][11]
  • Магнати — термін, вживаний в українській історіографії,[4][2]
  • Князі — термін, вживаний в українській історіографії.[6]

КласифікаціяРедагувати

  • Магнати-воєводи (яп. 守護大名, しゅごだいみょう, сюґо-даймьō) — магнати XIV—XV століття, у період існування сьоґунату Муроматі. Початково були воєводами — військовими управителями, головними представниками центрального уряду в провінціях. Поступово перетворилися на повноправних провінційних володарів, що розпоряджалися усіма режисурами провінції.
  • Магнати часів міжусобиць (яп. 戦国大名, せんごくだいみょう, сенґоку-даймьō) — магнати XVI століття, які існували у період Сенґоку. Виникли на базі потужних регіональних самурайських родів, які керували значними володіннями (від повіту до декількох провінцій) і мали власні армії з місцевої самурайської знаті та заможного селянства.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Даймьо // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. а б Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа Архівовано 6.10.2014, у Wayback Machine.. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 19.
  3. Коваленко О. О. Ода Нобунаґа в японській антихристиянській літературі на прикладі Записів про розквіт і падіння Храму південних варварів // Східний світ. — 2009. — № 2. — С. 10-19.
  4. а б Рубель, В. А. Лекція 6. Японія // Історія Середньовічного Сходу. Курс лекцій. — К. : Либідь, 1997.
  5. Рубель, В. А. Історія Середньовічного Сходу. — К. : Либідь, 2002. — С. 193-196.
  6. а б Рубель, В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007.
  7. Дайміо // Універсальний словник-енциклопедія. — 1-е видання. — К. : Ірина, 1999.
  8. Дайміо // Понятійний апарат з історії держав і права зарубіжних країн : термінологічний словник-довідник / Автор-упорядник В.М.Сотниченко. — Київ, 2014.
  9. Дайміо, Даймйо // Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — 1-е видання. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1974.
  10. Світ І. Українсько-японські взаємини (1903-1945): історичний огляд і спостереження. — Нью-Йорк : Вид. Українського Історичного Товариства, 1972.
  11. Кондратенко Дмитро. Організація влади як чинник модернізації країни: (приклад Японії) (PDF) // Наукові записки ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України. — 2010. — Вип. 6. — С. 345-353.

БібліографіяРедагувати

ПосиланняРедагувати