Відкрити головне меню

Маврици Полонський Т. І. (пол. Maurycy Połoński; 22 жовтня 1780, Річиця — 17 січня 1836, Тернопіль) — польський і білоруський церковний діяч, священик-єзуїт, педагог.

Маврици Полонський Т.І.
Загальна інформація
Народження 22 жовтня 1780(1780-10-22)
м. Річиця, нині Гомельська область, Білорусь
Смерть 17 січня 1836(1836-01-17) (55 років)
м. Тернопіль, Австрійська імперія
Служіння в церкві
Конфесія РКЦ
Рукоположення 1807
Постриг 15 серпня 1805

ЖиттєписРедагувати

Народився в м. Річиця (Білорусь). До єзуїтів вступив 29 січня 1796 року на новіціат в Полоцьку. Професор французької мови в Дюнабургу (1798—1800) і Полоцьку (1802—1803), керівник конвікту і професор французької мови у Вітебську (1803—1804), професор риторики у Вітебську (1804—1805). 15 серпня 1805 року склав професію чотирьох обітів[1], а 1807 року отримав священиче рукоположення в Полоцьку. Професор фізики й архітектури в Могильові (1809—1810), керівник конвікту і професор архітектури у Вітебську (1810—1812), професор грецької мови в Полоцьку (1813—1815), префект шкіл у Вітебську (1815—1819) і Полоцьку (1819—1820). Публікував статті в «Полоцькому місячнику[pl]» (пол. «Miesięcznik Połocki»)[2].

Після вигнання єзуїтів з Російської Імперії в 1820 році, переїхав до Тернополя, де в 1821—1828 роках викладав грецьку і латинську мови в тамтешній новозаснованій єзуїтській колегії. Проповідник (1823—1936), префект будівництва вівтарів у подомініканському храмі (1830—1832) і капелан в'язниці й шпиталю (1832—1835). Побудував і утримував у Тернополі міський шпиталь[2].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати