МРО-А (рос. малогабаритный реактивный огнемет) — російський реактивний одноразовий гранатомет із термобаричним боєприпасом, калібр 72,5мм. МРО-А є подальшим розвитком вогнемету РПО-А «Джміль» (калібр 90 мм) та РШГ-2.

МРО-А
Макет МРО-Д в навчальному класі
Макет МРО-Д в навчальному класі
Тип: реактивний вогнемет
Походження: Росія Росія
Історія служби
Термін використання 2003-нині
Війни Друга чеченська війна, Війна на сході України, Громадянська війна в Сирії
Історія виробництва:
Конструктор ФДУП ДНПП «Базальт»
Розроблено кінець 1990-х
Варіанти МРО-А (термобаричний), МРО-Д (димний), МРО-З (запалювальний)
Характеристики
Маса 4,7 кг
Довжина 900 мм
Калібр 72,5 мм
Механізм механічний спуск
Прицільна дальність 300 м
Максимальна дальність 450 м
Тип боєпостачання одноразовий пусковий контейнер
Приціл відкритий, діоптричний

Commons-logo.svg МРО-А у Вікісховищі

МРО створений наприкінці 90-х років у ФДУП ДНПП «Базальт» і прийнятий на озброєння в загальновійськові частини Російської армії (раніше подібні зразки озброєння надходили тільки у підрозділи хімічних військ) в 2003 році[1]. МРО-А здатен ефективно вражати не лише живу силу (особливо при влученні боєприпасу всередину приміщення), але і неброньовану та легкоброньовану техніку.

ОписРедагувати

Малогабаритний реактивний вогнемет МРО-А створений на основі реактивної штурмової гранати РШГ-2 і призначения для озброєння вогнеметних підрозділів хімічних військ як легша і менш потужна альтернатива вогнемета РПО-А «Джміль», тоді як РШГ-2, будучі за російською класифікацією «гранатою», поступає на озброєння звичних піхотних підрозділів Російської армії[2].

Основною зовнішньою відмінністю МРО-А від РШГ-2 є прицільні пристосування — у РШГ-2 вони аналогічні прицілу протитанкової гранати РПГ-26, тоді як у МРО-А прицільні пристосування аналогічні тим, що встановлені на реактивний вогнемет РПО-А «Джміль». Окрім базового варіанту МРО-А з термобаричною БЧ також випускається та надходять на озброєння варіанти МРО-З з запалювальною БЧ і МРО-Д з димовою БЧ для миттєвої постановки димових завіс.

МРО-А стоїть на озброєнні російської армії з 2004 року.

Малогабаритний реактивний вогнемет МРО-А являє собою реактивний снаряд з термобаричною бойовою частиною калібром 72,5 мм (також має назву «боєприпас об'ємного вибуху») і пороховим реактивним двигуном, що повністю спрацьовує в стволі одноразового пускового пристрою.

Стабілізація гранати на траєкторії здійснюється за допомогою складаних стабілізаторів та наданого ними обертання навколо осі. Пусковий пристрій являє трубу-моноблок вироблений зі склопластику.

З торців пусковий пристрій закритий гумовими кришечками, що руйнуються при пострілі. Для приведення в бойове положення виймається запобіжна чека і запобіжний важіль, що перекриває спусковий гачок, приводиться в бойове положення, при цьому взводиться ударно-спусковий механізм, і можна здійснити запуск гранати натисканням на спусковий гачок.

За потреби перевести гранату в походне положення ударно-спусковий механізм знімається з бойового взводу при опусканні запобіжного важеля в горизонтальне положення і фіксації його чекою.

Прицільні пристосування у вигляді нерухомої мушки і складаного цілика з набором діоптрійних отворів для разних відстаней стрільби розташовані на лівому боці пускової труби, в нижній передній частині труби також розташована передня складана рукоятка для утримання вогнемета.

При пострілі позаду пускового пристрою утворюється небезпечна зона глибиною до 30 метрів і кутом 90 градусів.

ВаріантиРедагувати

Малогабаритний реактивний вогнемет випускається в трьох варіантах[3]:

Варіант Тип бойової частини Маса активної речовини, кг Призначення Маркування
МРО-А фугасна, термобаричної та осколкової дії 1,0 кг Ураження живої сили в будівлях та будовах оборонного та промислового призначення, виведення з ладу легкоброньованої та автомобільної техніки дві червоні риски з дульної сторони пускового контейнеру[4]
МРО-Д димна, із білим фосфором 1,3 кг Осліплення вогневих точок, створення димових завіс та нестерпних умов перебування живої сили у приміщеннях одна червона риска[4]
МРО-З димно-запалювальна 1,3 кг Створення нестерпних умов для перебування живої сили, а також вогнищ полум'я в будівлях та будовах міського промислового і оборонного значення одна жовта риска[4]

Бойове застосуванняРедагувати

Війна на сході УкраїниРедагувати

1 червня 2014 року було опубліковане одне з перших підтверджень використання вогнеметів МРО проросійськими збройними угрупованнями від Майкла Смолвуда, з центру досліджень зброї ARES. Ці вогнемети були ідентифіковані у бойовиків під час першого бою за Донецький аеропорт 26 травня 2014 року.[5] Особливістю МРО-А є те, що на відміну від РПО-А, він не перебуває на озброєнні українських силових підрозділів, до України офіційно не завозилась, та з Росії до сусідніх країн не експортувалась. Тому єдина можливість їхнього походження — безпосередньо зі складів Росії.[5]

У листопаді 2014 року центр досліджень зброї ARES опублікував доповідь, у якій зазначено, що проросійські збройні угруповання використовують вогнемети МРО-А.[6]

У вересні 2018 року фіксувалося фото учасниці окупаційних корпусів із вогнеметом.[7] У вересні вона загинула на лінії зіткнення, і російські засоби масмедіа поширювали інформацію, що вона була санінструктором.

Громадянська війна в СиріїРедагувати

Антиурядові збройні загони виявили малогабаритні вогнемети МРО-А та вогнемети РПО-А на позиціях проурядових сил в селі Скайк, провінція Хама, в жовтні 2015 року[4].

ПриміткиРедагувати

  1. Малогабаритный реактивный огнемет МРО-А. Оружейная Правда. Процитовано 2 листопада 2015. 
  2. Малогабаритный реактивный огнемет МРО-А (Россия). World Guns. Процитовано 2 листопада 2015. 
  3. Боеприпасы и средства поражения. Энциклопедия XXI век. Оружие и технологии России 12. Издательский дом «Оружие и технологии». 1999. с. 436,437. 
  4. а б в г N.R. Jenzen-Jones (30 жовтня 2015). Russian MRO-A thermobaric rocket launchers in Syria. Hoplite. ARES. . Слід зазначити, що маркування (колір рисок) відрізняється від названого на деяких фотографіях МРО-Д.
  5. а б Michael Smallwood (1 червня 2014). Russian MRO-A Rocket Launchers in Ukraine. Hoplite. ARES. 
  6. Jonathan Ferguson, N. R. Jenzen-Jones (2014). Raising Red Flags: An Examination of Arms & Munitions in the Ongoing Conflict in Ukraine. Research Report 3. Armament Research Services. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 2 листопада 2015. 
  7. На Донбассе в очередной раз “засветилось” российское оружие (ВИДЕО). 29 вересня 2018. Архів оригіналу за 30 вересень 2018. Процитовано 29 вересень 2018. 

ПосиланняРедагувати