Відкрити головне меню
М'яточник чорний
Ballota nigra 2005.06.19 10.13.06-p6190007.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Plantae
Angiospermae
Еудікоти
Айстериди
Ряд: Lamiales
Родина: Lamiaceae
Рід: Ballota
Вид: B. nigra
Біноміальна назва
Ballota nigra
Linnaeus
Діапазон Ballota nigra
Діапазон Ballota nigra
Subspecies
B. nigra підвид nigra
B. nigra підвид meridionalis
B. nigra підвид uncinata
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ballota nigra
EOL logo.svg EOL: 579636
IPNI: 444976-1
ITIS logo.svg ITIS: 32456
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 194200

М'яточник чорний лат. Ballota nigra, синонім — лат. В. ruderalis — багаторічна трав'яниста коротковолосиста рослина родини губоцвітих. Стебло висхідне, розгалужене, 50—120 см заввишки. Листки супротивні, короткочерешкові, прості, яйцевидні, по краю зарубчасто-пилчасті, зморшкуваті. Квітки з лінійно-шиловидними приквітками, двостатеві, неправильні, в пазушних півзонтиках, що утворюють несправжні кільця,які на кінцях стебла та гілок зближені; віночок бруднувато-рожевий, зрідка білий, волосистий, з трубочкою, не довшою за чашечку, двогубий; верхня губа довгаста, трохи шоломовидна, дволопатева, виїмчаста, нижня — трилопатева, з великою, обернено-серцевидною лопаттю. Чашечка з 10 жилками, 7 —10 мм завдовжки; зубці її ланцетні, 2—4 мм завдовжки, відтягнуто-загострені, відстовбурчені, з жорстким вістрям, у 2—2,5 рази коротші за трубочку. Плід складається з 4 однонасінних горішковидних часточок. Цвіте у червні — серпні.

Зміст

ПоширенняРедагувати

М'яточник чорний росте майже по всій території України на засмічених місцях, біля доріг, по ярах, на схилах.

СировинаРедагувати

Для лікарських потреб використовують траву м'яточника (Herba Ballotae), яку заготовляють під час цвітіння рослини. Сушать сировину під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією. Рослина неофіцинальна.

Хімічний складРедагувати

Фармакологічні властивості і використанняРедагувати

Показання до призначення м'яточника чорного збігаються з показаннями для шандри звичайної або меліси лікарської, але з фармацевтичною метою змішувати або заміняти одну рослину іншою не можна. Найчастіше м'яточник використовують як седативний, спазмолітичний і тонізуючий засіб. Настій трави або порошок вживають при станах надмірного нервового збудження, іпохондрії, безсонні, зумовленому нервовим напруженням та нав'язливими думками, при спазмах шлунка і шлункового тракту, болісних менструаціях, вазомоторних розладах.

Зовнішньо, як болетамувальний засіб, траву м'яточника використовують для ванн при ломоті в суглобах і м'язах, для припарок при ревматизмі, ішіасі тощо.

ДжерелаРедагувати