Відкрити головне меню

Лі Цинчжао (кит. 李清照; *13 березня 1084 — †12 травня 1155) — відома китайська поетеса часів династії Північна Сун.

Лі Цинчжао
кит. 李清照
Li Qingzhao statue.JPG
Ім'я при народженні 李清照
Псевдо Иян Цзуши (易安居士)
Народилася 13 березня 1084(1084-03-13)
Лічен
Померла 12 травня 1155(1155-05-12) (71 рік)
Цзиньхуа
Громадянство
(підданство)
Династія Сун[1]
Національність китаянка
Діяльність поетеса
Галузь поезія і есей
Володіє мовами китайська
Конфесія конфуціанство
Батько Лі Гефей
Мати Ван
У шлюбі з Чжао Мінчен

ЖиттєписРедагувати

Походила із шляхетної родини. Народилася у м. Лічен (сучасна провінція Шаньдун) у родині поета та державного службовця Лі Гефея та літераторки Ван. Отримала класичну освіту. Замолоду стала складати вірші.

У 1101 році вийшля заміж за вченого Чжао Мінчена. Підтримувала захоплення чоловіка у колекціонуванні творів мистецтва та епіграфіки. Спочатку нетривалий час мешкали у Кайфині, у 1107 році перебралися до Цинчжоу. Після того, як Чжао Мінчен розпочав кар'єру у державних органах, він часто від'їжав з дому. Зберіглося цікаве листування подружжя, часто у віршах. У 1126 році на імперію напали загони чжурдженів, який захопив імператорську родину та столицю Кайфин. У 1127 році почалися бойові дії у Шаньдуні. Будинок Лі та Чжао було спалено, й вони вимушені були тікати на південь, рятуючись у м. Нанкін. У 1129 році помирає Чжао Мінчен, в результаті чого Лі пережила інсульт. Незабаром вона у м.Ханчжоу, столиці династії Південна Сун.

У 1132 році вийшля заміж за Чжан Жучжоу, втім через три місяці подала на розлучення. В цей час Чжана було засуджено за розкрадання державних коштів, а Лі також присудили 2 роки в'язниці. Проте, завдяки допомозі родича Ці Чонлі, через 9 днів Лі Цинчжао було звільнено. Після цього вона спокійно мешкала у Цзиньхуа, де й сконала 12 травня 1155 року.

ТворчістьРедагувати

Зі 100 віршів та поем Лі Цинчжао дотепер зберіглося близько 50. Найбільш значущоб є збірка «Соу юй ци» («Строфи яшм під водоспадом»). Працювала у жанрі ци. Її вірші по праву належать до числа найбільших досягнень жанру. Вони можуть слугувати чудовими зразками цієї примхливої, мінливої форми. Лі Цинчжао ревно відстоювала відособленість ци, розглядаючи їх як прекрасний й досконалий світ небагатьох обраних поетичних тем та витончених форм. Поезія Лі Цинчжао відрізняється глибокою щирістю і достовірністю: все, про що йдеться в її віршах, засноване на справді пережитому, будь то радість чи туга, любов або розлука. Сучасників вражали свіжість й незвичність образів, несподіване сполучення звичних слів, виразність самостійно побачених та взятих з життя деталей — все це помітно виділяє її поезію на фоні книжкової, наслідувальної, переповненої класичними ремінісценціями поезії цзянсійців та їх послідовників.

У поезії помітні Цинчжао два моменти: радісні та світліви мотиви до 1127 року, після цього сум скорбота, похмурі думки, страждання від самотності.

Також працювали у прозі. Відомий її трактат «Гра коней», де подається опис та правила старовинної гри, перелічуються фігури, їх порядок розташування. Крім того, Лі написала трактат «Роздуми про пісенні вірші» та післямову до історичної праці Чжао Мінчена «Каталогу написів на бронзі і камені», де розповіла про своє сімейне життя до смерті чоловіка.

ДжерелаРедагувати

  • Barbara Beuys: Der Preis der Leidenschaft. Chinas große Zeit. Das dramatische Leben der Li Qingzhao. Hanser, München 2004. (trotz des Titels kein Roman, sondern Biographie einer Nicht-Sinologin)
  • Rexroth, Kenneth; Chung, Ling (1979). Li Ch'ing-chao: Complete Poems. New York: New Directions.


  1. China Biographical Database