Відкрити головне меню

Лієпа Ілзе Марисівна
Ilze Liepa 4.jpg
Народилася 22 листопада 1963(1963-11-22)[1] (55 років)
Москва, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність артист балету, акторка, письменниця, балерина
Alma mater Московська державна академія хореографії (1981) і Російський університет театрального мистецтва (1991)
Заклад Большой театр
Батько Лієпа Маріс-Рудольф Едуардович
Брати, сестри  • Андріс Лієпа[d]
У шлюбі з Sergei Stadler[d]
Нагороди
Народний артист Росії Заслужений артист Росії Кришталева Турандот

Чайка[d] (2000)

Золота маска Державна премія Росії

Q4377015? (2003)

IMDb nm0509674
Сторінка в Інтернеті ilze-liepa.ru

Ілзе Марисівна Лієпа (нар.. 22 листопада 1963, Москва) — російська співачка, актриса театру і кіно. Народна артистка Росії (2002)[2]. Народна артистка Карелії (2007). Лауреат Державної премії РФ (2003). Лауреат національної театральної премії «Золота маска» (2003).

БіографіяРедагувати

Ілзе Лієпа народилася 22 листопада 1963 року в родині народного артиста СРСР Маріса Лієпи та актриси Московського драматичного театру ім. О. Пушкіна Маргарити Жигунової[3]. Брат — Андріс Лієпа, однокровна сестра — Марія Лієпа.

В 1981 році Ілзе закінчила Московське академічне хореографічне училище (клас Наталії Золотової), а в 1991 році закінчила педагогічне відділення ГІТІСу.

На початку своєї артистичної кар'єри у Великому театрі Ілзе Лієпа виконувала характерні танці в операх «Кармен», «Іван Сусанін», «Князь Ігор», «Хованщина», «Травіата».

Наприкінці 1990-х років дебютувала як драматична актриса в Санкт-Петербурзькій антрепризі, потім у квітні 2000 в театрі «Модернъ» під керівництвом Світлани Врагової відбулася прем'єра вистави «Сон імператриці», де Ілзе виконала роль імператриці Катерини[4][5].

У 2011 році була у складі журі на конкурсі «Євробачення для молодих танцюристів 2011».

З 2011 року веде авторську програму «Балет FM» на радіо «Орфей»[6].

Перший чоловік — скрипаль Сергій Стадлер.

Другий чоловік — бізнесмен Владислав Паулюс. 15 березня 2010 року від нього народила доньку Надію, ставши мамою в 46 років[7]. У 2013 році пара розлучилася.

Має власну студію пілатеса, де особисто проводить заняття[8]. Систематичні заняття пілатесом у поєднанні з балетними методиками стали основою для написання книги «Метод Лієпа», що описує комплекс вправ, розроблений балериною для підтримки себе у формі (видано «Альпіна нон-фікшн»).

У січні 2014 року вийшла її книга казок для дітей «Театральні казки», які Ілзе Лієпа складала, будучи вагітною.[9]

У 2018 році була довіреною особою кандидата в мери Москви Сергія Собяніна[10].

ТворчістьРедагувати

Репертуар у Большому театріРедагувати

1983 рік — Гера (танцювальна сцена в опері «Іфігенія в Авліді» К. В. Глюка в постановці А. Петрова) — перша виконавиця

1984 рік — мазурка і краков'як («Польський бал» в опері «Іван Сусанін» М. Глінки, хореографія Р. Захарова) болеро («Дон Кіхот» Л. Мінкуса, хореографія М. Петіпа, А. Горського)

1985 рік — іспанський танець, мазурка («Раймонда» А. Глазунова, хореографія М. Петіпа в редакції Ю. Григоровича) Мерседес («Дон Кіхот») Чіполла-мати («Чиполліно» К. Хачатуряна, хореографія Р. Майорова)

1986 рік — циганський танець («Дон Кіхот») Батильда («Жизель» А. Адана, хореографія Ж. Кораллі, Ж. Перро, М. Петіпа) три циганки («Анюта» на музику В. Гавриліна в постановці В. Васильєва) — в числі перших виконавиць у Большому театрі Корольова («Спляча красуня» П. Чайковського, хореографія М. Петіпа в редакції Ю. Григоровича) Дружина Штальбаума («Лускунчик» П. Чайковського, хореографія Ю. Григоровича)

1987 рік — придворні танцівниці («Легенді про кохання» А. Мелікова, хореографія Ю. Григоровича) Можновладна принцеса («Лебедине озеро» П. Чайковського, хореографія А. Горського, М. Петіпа, Л. Іванова в редакції Ю. Григоровича) Синьйора Капулетті («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва, хореографія Ю. Григоровича)

1988 рік — Персидка («Половецькі танці» в опері «Князь Ігор» А. Бородіна, хореографія К. Голейзовського) Персидка (опера «Хованщина» М. Мусоргського, хореографія С. Кореня)

1992 рік — Зюльма («Корсар» А. Адана, хореографія К. Сергєєва за М. Петіпа)

1994 рік — Цариця балу («Фантазії на тему Казанови» на музику В. А. Моцарта у постановці М. Лавровського)

1995 рік — Королева-мачуха («Білосніжка» К. Хачатуряна в постановці Р. Майорова) — перша виконавиця у Большому театрі Капулетті-мати («Ромео і Джульєтта», хореографія Л. Лавровського)

2001 рік — Графиня («Пікова дама» на музику П. Чайковського у постановці Р. Петі) — перша виконавиця (світова прем'єра)

2003 рік — Леді Капулетті («Ромео і Джульєтта» в постановці Д. Доннеллана і Р. Поклітару) — перша виконавиця

2007 рік — Піаністка («Урок» Ж. Делерю в постановці Ф. Фліндта)

Веде активну концертну та гастрольну діяльність. У 2003 році творчі вечори Ілзе Лієпа пройшли на Новій сцені Большого театру, і в них були зайняті артисти балетної трупи театру. Ілзе Лієпа стала першою російською балериною, яка виконала після Майї Плісецької партію Кармен в балеті «Кармен-сюїта» Ж. Бізе на музику Р. Щедріна (хореографія А. Алонсо). В 1993 році вперше в Росії виконала партію Зобеїди у відновленому її братом Андрісом Лиєпою і онукою М. Фокіна Ізабель Фокіної балеті М. Фокіна «Шехеразада» на музику М. Римського-Корсакова. В репертуарі балерини як широко відомі мініатюри — «Вмираючий лебідь» (К. Сен-Санс — М. Фокін), «Загибель троянди» (Р. Малер — Р. Петі), так і спеціально для неї поставлені номери і балети (з Ілзе співпрацювали хореографи Д. Брянцев, Р. Алексідзе, В. Смирнова, Т. Сердюкова, М. Шеннон та інші).

Ролі в драматичному театріРедагувати

  • «Ваша сестра і полонянка…» Людмили Розумовської — Марія Стюарт (антреприза)[4]
  • «Сон імператриці», п'єса і постановка Андрія Максимова Катерина (Московський драматичний театр «Модернъ» під керівництвом Світлани Враговойї)[5]
  • «Чайна церемонія» А. Строганова, режисер: Карен Нерсісян — Жінка (Театральне товариство «Старий театр»)[11]

Ролі в кіноРедагувати

Дубляж мультфільмівРедагувати

Визнання і нагородиРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Илзе Лиепа. Метод Лиепа. Философия тела. — М.: Альпина нон-фикшн, 2012. — 200 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-91671-223-0, 978-5-91671-061-8.
  • Илзе Лиепа. Театральные сказки / Художник: Анастасия Орлова. — М.: Рипол Классик, 2014. — 80 с. — (Сказки от звёзд). — 3000 экз. — ISBN 978-5-386-06766-3.

ПриміткиРедагувати

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б Указ Президента Российской Федерации от 15.04.2002 г. № 390 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 2018-09-11. Процитовано 2018-09-11. 
  3. Ілзе Марисовна Лієпа. Сторінки Біографії
  4. а б Імператриця Ілзе. Прем'єра на «Модерні». Портал газети «Культура»
  5. а б Илзе Лиепа на сайте театра «Модернъ». Архів оригіналу за 2009-02-20. Процитовано 2009-08-02. 
  6. «Балет FM» Архівовано 19 листопад 2014 у Wayback Machine. на радио «Орфей»
  7. Ілзе Лієпа стала мамою в 46 років // Експрес-газета
  8. Атестат зрілості стор. 2 | Секрети зірок | Макіяж і зачіски зірок на сайті про красу | Allure. Архів оригіналу за 28 березень 2016. Процитовано 29 квітень 2019. 
  9. Балерина Илзе Лиепа о своей книге “Театральные сказки” (ru). Городской информационный канал m24.ru. 28.01.2014 12:22. Процитовано 2015-07-15. 
  10. Владимир Варфоломеев (2018-08-26). Но есть и новички. Эхо Москвы. 
  11. Балерина пішла в мелодраму. Ілзе Лієпа знову виходить на драматичну сцену «Независимая газета»
  12. Указ Президента Российской Федерации от 12.09.1996 г. № 1352 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 2018-09-11. Процитовано 2018-09-11. 
  13. а б в Илзе Лиепа Архівовано 29 грудень 2008 у Wayback Machine. на сайте Большого театра
  14. Офіційний сайт Російської академії бізнесу та підприємництва
  15. Надежда Бабкина, Илзе Лиепа и Михаил Ширвиндт получили звание народных артистов Карелии. Архів оригіналу за 2007-07-21. Процитовано 2010-06-05. 

ЛітератураРедагувати

  • Чижова А. Э. Лиепа Илзе Марисовна / А. Э. Чижова // Русский балет: энциклопедия. — М., 1997. — С. 264—265.

ПосиланняРедагувати