Ліхтенштейнська вітчизна

Ліхтенштейнська вітчизна (нім. Liechtensteiner Heimatdienst, LHD) — колишній політичний рух, який виступав проти партократії та за перетворення Ліхтенштейну на корпоративну державу. Проте, ідеї руху не набули широкої підтримки серед населення князівства[1].

Ліхтенштейнська вітчизна
Країна Flag of Liechtenstein.svg Ліхтенштейн
Дата заснування 1933
Ідеологія corporate statismd

ІсторіяРедагувати

Рух було утворено 1 жовтня 1933 року в столиці князівства Вадуці[2] як осередок Форарльберзької вітчизни — політичного крила австрійського Гаймверу (нім. Heimwehr — отряди самооборони). У 1930-ті роки серед жителів Форарльбергу були популярними ідеї корпоративної держави, які поширилися також і на території Ліхтенштейну.

9 грудня 1934 року члени руху провели мітинг у столиці князівства з вимогою відставки уряду та проведення нових виборів[2][3].

На початку 1935 року рух «Ліхтенштейнська вітчизна» об'єднався із Християнсько-соціальною народною партією Ліхтенштейну. Як «Національна опозиція», вони прагнули змінити існуючу мажоритарну виборчу систему на пропорційну[4].

У січні 1936 року рух увійшов до складу партії Патріотичний союз. У цей час членами новоствореної партії стали деякі колишні високопосадовці, такі як Отто Шедлер та Алоїз Фогт, завдяки чому партії вдалося посилити свої позиції у політичному житті країни.

Деякі члени «Ліхтенштейнської вітчизни», що не поділяли її нової ідеології, згодом приєдналися до Німецького національного руху.

Організаційна структура та символікаРедагувати

Заснована 15-ма особами, «Ліхтенштейнська вітчизна» впродовж усього часу свого існування мала до 300 членів. Близько 200 із них формували «ударні загони» (нім. Sturmtrupp). Організаційна структура руху була подібна до структури нацистських «НАПОЛАС», а вітання і символіка ударних загонів — до СА.

З 14 жовтня 1933 року до 1935 року «Ліхтенштейнська вітчизна» один-два рази на тиждень видавала власну газету, що мала назву «Liechtensteiner Heimatdienst. Stimme für heimische Wirtschaft, Kultur und Volkstum».

ЛітератураРедагувати

  • Ursula Büttner, Werner Jochmann, Angelika Voss: Das Unrechtsregime: Internationale Forschung über den Nationalsozialismus. Ideologie, Herrschaftssystem, Wirkung in Europa (1986)
  • Peter Geiger: Krisenzeit: Liechtenstein in den Dreissigerjahren, 1928–1939, Band 1 (2000)
  • Peter Geiger: Kriegszeit: Liechtenstein 1939 bis 1945, Band 1 (2010)

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Stefan Hansen: Politisches System Des Kleinststaates Liechtenstein (2007)
  2. а б Werner Haas: Europa will leben (1936)
  3. Hanspeter Lussy, Rodrigo López: Finanzbeziehungen Liechtensteins zur Zeit des Nationalsozialismus Band 1 (Unabhängige Historikerkommission Liechtenstein Zweiter Weltkrieg, 2005)
  4. Arno Waschkuhn: Politisches System Liechtensteins: Kontinuität und Wandel (1994)