Відкрити головне меню

Лі́тківський бій відбувся 19 січня (1 лютого) 1919[1] року неподалік с. Літки між військами більшовицької Червоної гвардії, що наступали на Київ, та бійцями УНР.

Літківський бій
Радянсько-українська війна
LitkyCross.jpg
Хрест на кургані, під яким спочивають герої
Дата: 19 січня (1 лютого) 1919
Місце: Літки
Результат: Перемога з'єднань Червоної армії
Сторони
Flag of the Ukrainian State.svg УНР Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg РСФРР
Військові сили
1-й та 2-й Чорноморські курені армії УНР 300—400 червоногвардійці
Втрати
16 вояків УНР невідомо

Свідчення очевидців боюРедагувати

За поширеною очевидцями бою та їхніми нащадками версією, після бою під Крутами між курсантами новоутвореної Української Республіки і вояками Червоної Гвардії новоутвореної Російської Федеративної Республіки невеликий загін у складі 24 юнкерів створеної на базі Костянтинівського військового училища в листопаді 1917-го в Києві Київської військової школи ім. Богдана Хмельницького відступав у напрямку до Києва, столиці Української Республіки. Залізницею вони доїхали до станції Бобрик (далі вона була захоплена військами Муравйова), пішки пройшли через село Семиполки і лісом дійшли до Літок. Там загін став на ночівлю.

Вже на світанку в село увійшли вояки підрозділів Червоної Гвардії, воїни УНР вступили з ними у нерівний бій. З них 20 бійців загинули в бою, 4-х окупанти стратили. Після бою підрозділи Червоної Гвардії рушили далі, на Київ. Пізніше місцеві селяни позвозили загиблих і поховали їх у братській могилі.

Документальні відомостіРедагувати

Згідно з архівними відомостями, бій відбувся 19 січня (1 лютого за новим стилем) 1919 року у містечку Літки. У ньому брали участь вояки 1-го та 2-го Чорноморських куренів армії УНР. Їх супротивниками були більшовицькі війська (можливо червоноармійці 1-го радянського Богунського полку, командир М. Щорс). Загалом внаслідок зазначених бойових дій у містечку Літки загинуло та померло від ран 16 вояків УНР, які були поховані 22 січня (4 лютого за новим стилем) 1919 р. у братській могилі. Відомі імена та прізвища двох з них — Олександр Коротенко з Васильківського повіту Київської губернії та Анатолій Іванович Кисловський з міста Прилуки Полтавської губернії.[2]

Факт загибелі та чисельність вбитих в бою з радянського боку за архівними документами встановити не вдалося. Більшовики захопили Літки і, продовживши наступ, 5 лютого увійшли до Києва.

Пам'ятьРедагувати

В пам'ять про загиблих вояків Української Республіки на їх могилі в селі Літках було встановлено хрест.

ОцінкиРедагувати

За словами колишнього українського президента Віктора Ющенка «яскравий приклад героїчної поведінки нашої молоді часів української революції 1917 — 1921 років»[3].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

Джерела та посиланняРедагувати