Відкрити головне меню
Почесний знак літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша

Міжнародна літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша — заснована в 2011 з метою розвитку українського книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів.

Зміст

Історія, умови отриманняРедагувати

Премію заснували ГО «Оберіг-Чернігів» та Волинське товариство «Світязь» 1 березня 2011 за сприяння Національної Спілки письменників України. З 1 листопада 2014 співзасновником премії є Міжнародна літературно-мистецька академія України.[1]

Засновником створений Комітет з Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша, до складу якого входять відомі письменники, перекладачі та науковці (п'ять-сім осіб). Голова Комітету — письменник, доктор наук із соціальних комунікацій Ігор Павлюк. Щороку Комітет визначає і нагороджує лауреатів премії: письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів, які мешкають в Україні та за кордоном.

Кандидатура кожного претендента на здобуття премії обговорюється всіма членами Комітету і затверджується відкритим голосуванням (також члени Комітету можуть підтвердити свій вибір в будь-який інший спосіб — по телефону, факсом або листом). Кількість лауреатів та розмір премії щороку визначають її співзасновники. Громадські діячі та меценати, а також родини лауреатів Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша, відзначених посмертно, отримують дипломи (без фінансової частини).

Нагорода вручається раз у житті (за винятком колективних номінацій, а також, якщо творчу людину відзначено в іншій номінації — наприклад, як громадського діяча та мецената). Повідомлення про лауреатів щороку оприлюднюється в засобах масової інформації.

Комітет із нагородженняРедагувати

З 2015 року в Комітет із нагородження Літературно-мистецькою премією імені Пантелеймона Куліша входять:[2]

  1. Ігор Павлюк — голова комітету, письменник, доктор наук із соціальних комунікацій, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної Академії Наук України, професор кафедри української преси Львівського національного університету ім. Івана Франка;
  2. Василь Слапчук — письменник, критик, кандидат філологічних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний громадянин Луцька і Волині;
  3. Анна Багряна — українська письменниця та перекладач, лауреат міжнародних і національних літературних премій;
  4. Рита Кіндлерова (Чехія) — перекладач української класики, зокрема романів Оксани Забужко, чеською мовою;
  5. Сергій Дзюба — письменник, журналіст, перекладач, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, лауреат міжнародних і національних літературних премій в Україні та за кордоном.

Лауреати преміїРедагувати

2011 рік[3]Редагувати

  • Василь Слапчук (м. Луцьк), письменник — за збірку поезії «Золоті куполи»;
  • Петро Сорока (м. Тернопіль), письменник, науковець — за книгу «На захід від спадаючого сонця» і серію денників останніх років;
  • Сергій Дзюба (м. Чернігів), письменник, завідувач редакції радіо ТРА «Новий Чернігів», почесний професор Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна» — за збірку поезії «У липні наших літ» та книги спецрепортажів із радіоверсіями «Тато у декретній відпустці», «Як я був агентом ЦРУ» та «Ловець снів»;
  • Віктор Вербич (м. Луцьк), письменник — за книгу «Карб єдиної дороги. Есеї та діалоги» і збірку поезії «За ширмою дощу»;
  • Олександр Шкурат (м. Чернігів), заступник голови Благодійного фонду імені двічі Героя Радянського Союзу Олександра Молодчого — за значну меценатську діяльність.

2012 рік[4]Редагувати

  • Іван Плющ (м. Київ), народний депутат України, Герой України — за подвижництво у створенні історико-меморіального музею-заповідника Пантелеймона Куліша на Чернігівщині;
  • Володимир Базилевський (м. Київ), письменник, літературний критик, перекладач, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка — за книгу «Холодний душ історії»;
  • Євген Нахлік (м. Львів), доктор філологічних наук, керівник Львівського відділення Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України — за наукові дослідження творчості Пантелеймона Куліша;
  • Євген Баран (м. Івано-Франківськ), літературознавець, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України — за книгу літературно-критичних статей, рецензій, есеїв та інтерв'ю «Тиша запитань: Люди. Книги. Життя»;
  • Тетяна Дзюба (м. Чернігів), письменниця, науковець — за численні публікації у наукових виданнях (теми досліджень: «Спрага народу і спрага Вітчизни. Публіцистика другої половини XIX — першої третини ХХ ст.: модель національної ідентичності» та «Літературно-естетична концепція Пантелеймона Куліша»);
  • Йосип Струцюк (м. Луцьк), письменник — за історичні романи «Гучва» і «Стохід»;
  • Михась Ткач (м. Чернігів), письменник, голова Літературної спілки «Чернігів» — за створення та редагування журналу «Літературний Чернігів»;
  • Юрій Лазірко (США), письменник — за вагомі заслуги у розширенні теренів української поезії за межами України та ознайомлення з нею англомовного читача;
  • Віктор Мозоль (м. Луцьк), директор АТ «Нова Лінія» м. Луцька — за активну і послідовну меценатську діяльність;
  • Сергій Поляк (посмертно), художник — за участь у літературно-мистецьких проектах радіо «Новий Чернігів».

2013 рік[5]Редагувати

  • Виконуючий обов'язки Генерального Консула Республіки Польща в Луцьку Кшиштоф Савіцкі — за організацію та проведення мистецьких проектів, які сприяють зближенню народів України і Польщі;
  • Письменниця Анна Багряна (м. Скоп'є, Македонія) — за поетичну книгу «Замовляння із любові» та роман «Дошкуляка»;
  • Письменник, науковець Віктор Терлецький (м. Шостка, Сумська обл.) — за книги «„Розіллюсь по рідному краю“. П. Куліш у взаєминах із земляками» і «Пантелеймон Куліш — біограф Гоголя», а також численні публікації в наукових журналах про життя і творчість Пантелеймона Куліша;
  • Письменник, публіцист Іван Корсак (м. Луцьк) — за історичні книги «Немиричів ключ», «Завойовник Європи», «Корона Юрія II» та «Діти Яфета»;
  • Письменник Володимир Погорецький (м. Чортків, Тернопільська обл.) — за створення та редагування літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль»;
  • Перекладач, публіцист Андрій Павлишин (м. Львів) — за численні художні переклади із польської мови;
  • Науковець, педагог Галина Миронова (м. Брно, Чехія) — за подвижницьку пропаганду україністики в Чехії;
  • Письменники Ірина Кулаковська, Сергій Дзюба (м. Чернігів) — за роман для дітей із радіоверсією «Потягуськи»;
  • Письменниця, перекладач Люба Ґавур (м. Кент, США) — за поширення знань про українську літературу в англомовному світі, майстерні переклади та власну поетичну творчість;
  • Білоруська і українська письменниця, головний редактор літературного часопису «Горизонт» Лілія Бондаревич (Черненко) (м. Прилуки, Чернігівська обл.), письменник, журналіст Віталій Леус (м. Чернігів), журналіст Василь Ворон (м. Луцьк) — за значний внесок у пропаганду української культури.

2014 рік[6]Редагувати

  • Письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Василь Голобородько (м. Луганськ) — за визначний внесок в українську літературу;
  • Письменниця, перекладач, науковець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Віра Вовк (Селянська) (м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — за переклад португальською, упорядкування і видання в Бразилії антології сучасної української літератури «Videira / Лоза» (українською та португальською мовами), а також книги «Казки і містерії», «Диптих», «Зеніт», «Сатирикон»;
  • Письменник, перекладач, член-кореспондент Європейської Академії наук, мистецтв і літератури (Париж) Дмитро Чистяк (м. Київ) — за коментований переклад із французької «Вибраних творів» класика бельгійської літератури Шарля Ван Лерберга;
  • Фінський перекладач Ееро Балк (м. Гельсінкі) — за подвижницьку пропаганду української класики та сучасної літератури в Фінляндії;
  • Письменник Роман Кудлик (м. Львів) — за багатолітнє високоякісне редагування журналу «Дзвін» та поетичну творчість;
  • Письменник, професор Київського національного університету культури і мистецтв Микола Ткач (м. Київ) — за збірку поезій «У володіннях волоса»;
  • Літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури Східноєвропейського Національного університету імені Лесі Українки Ірина Констанкевич (м. Луцьк) — за активну діяльність у створенні культурної аури в стінах університету та послідовну підтримку творчо обдарованої молоді;
  • Письменник, журналіст, перекладач Іван Рябчій (м. Київ) — за збірку прози «Макабр»;
  • Письменник, есеїст, публіцист Віктор Палинський (м. Львів) — за здобутки в царині української актуальної літературної критики та оригінальні естетичні осягнення в сучасній мистецькій аналітиці;
  • Генеральний директор ПрАТ «Нова Лінія» Борис Артарі-Колумб (м. Київ) — за доброчинність на користь української літератури через підтримку окремого автора;
  • Журналіст, письменник, головний редактор видавничого дому «Букрек» Микола Максимець (м. Чернівці) — за оповідання, есеї, резонансні публіцистичні твори «Пастух білого птаха», «Приїжджайте додому, синочки», «Троянда з Поліського краю», «Тривожна тиша в Лісограді», «Якщо завтра війна…», «Чернігів зустрічає земляків»;
  • Письменник, літературний критик, музикант Олександр Клименко (м. Луцьк) — за книгу літературно-критичних есеїв та інтерв'ю «Від не-початку і до не-кінця».

2015 рікРедагувати

2014 року надійшло понад 300 подань. Лауреатами стали:[7]

  1. Літературознавці: лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Михайлина Коцюбинська (посмертно) та колишній директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського, онук класика Юлій Коцюбинський (посмертно) — за визначну наукову і громадську діяльність;
  2. Голова Національної спілки письменників України, головний редактор «Української літературної газети» Михайло Сидоржевський (м. Київ) — за подвижницьке і високопрофесійне редагування «Української літературної газети»;
  3. Доктор філологічних наук, професор Київського університету імені Бориса Грінченка, професор україністики Яґеллонського університету (Польща, м. Краків) Ярослав Поліщук — за визначні заслуги в пропагуванні української літератури і культури; вагомі наукові праці, зокрема монографію «Пейзажі людини» (Харків, 2013, вид. 2-е, доп.) та монографію польською мовою «Rozstaje ukraińskie» («Українські роздоріжжя», Białystok, 2014);
  4. Директор видавництва «Високий Замок» Яцек Токарський (Польща, м. Краків) — за багатолітню видавничу діяльність, скеровану на укріплення добросусідських українсько-польських стосунків, та популяризацію історії, культури і мистецтва обох країн;
  5. Письменник Іван Корсак (м. Луцьк) — за подвижницьку культурну, громадську та видавничу діяльність;
  6. Мовознавець, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Юрій Мосенкіс (м. Київ) — за серію досліджень українського фольклору, зокрема за монографії «Невідома астрономія у давній літературі» та «Небесна символіка в індо-європейській міфології (слов'янська та кельтська традиції)»;
  7. Зарубіжні письменники та перекладачі: поет Христо Черняєв (Болгарія) — за визначну літературну діяльність; перекладач Томаш Вашут (Угорщина) — за високоталановиті переклади української і світової класики; письменник Георгій Дзюба (Росія) — за філософське осмислення творчості Миколи Гоголя в прозі, публікації й рукописи нового прочитання роману «Мертві душі»;
  8. Письменник, доктор філологічних наук Тимофій Гаврилів (м. Львів) — за роман «Вийди і візьми»;
  9. Директор Луцької гімназії № 21 ім. Михайла Кравчука, заслужений вчитель України Олег Ковальчук (м. Луцьк) — за значний внесок у національно-патріотичне виховання та сприяння творчому розвитку учнівської молоді;
  10. Гагаузька письменниця, науковець, перекладач, громадський діяч Федора Арнаут (м. Київ) — за переклади поезій Тараса Шевченка гагаузькою і турецькою мовами;
  11. Письменник, тележурналіст, засновник і незмінний редактор художнього й публіцистичного щомісячника «Бористен» та його релігійного додатку «Наша Церква — Київський Патріархат» Фідель Сухоніс (м. Дніпропетровськ) — за 23 роки безперервного й системного видання журналу «Бористен» і додатку «Наша Церква — Київський Патріархат», багаторічне творення серії "Бібліотека журналу «Бористен», на теренах якої побачило світ більше 50-ти найменувань книг з української тематики;
  12. Письменник, голова Ічнянського районного об'єднання літераторів «Криниця» Станіслав Маринчик (м. Ічня Чернігівської обл.) — за книгу прози «У нас в Озерах» та збірку пісень і романсів «Із денця мого серця»; заступник голови "Чернігівського земляцтва в м. Києві, керівник Ічнянського відділення Микола Вощевський (м. Київ) — за значну благодійну діяльність для розвитку книговидання та духовного життя Чернігівщини;
  13. Письменник, директор Інституту Українського Вільного Козацтва імені Антона Кущинського, доктор права Олександр Панченко (м. Лохвиця Полтавської обл.) — за вагомий внесок у справу зміцнення національної духовності, поширення історичної правди про українську минувшину; дослідження в царині військової історії, краєзнавства; за десятки творів та дописів, що спрямовані на збагачення історичної спадщини й засад окремішності українців; висвітлення і популяризацію процесу державотворення та духовного становлення нашого народу;
  14. Письменники, відзначені за власний доробок та значний внесок у пропаганду української літератури: Володимир Сапон (м. Чернігів) — за книжку щоденникової прози та есеїв «Страсбурзький пиріг»; Василь Старун (с. Данилівка Біловодського р-ну Луганської обл.) — за збірку віршів «Вікно край світу»; Еліна Заржицька (м. Дніпропетровськ) — за книжку казок та легенд «Великий луг над Дніпром»; Роман Вархол (м. Львів) — за оригінальну поетичну творчість, книжку віршів «Пергаменту ойкуменами»; Віктор Гребенюк (Брат Віктор) (м. Луцьк) — за пропагування християнської духовності в поетичному епосі «Діяння небожителів».

2016 рікРедагувати

2015 року надійшло понад 400 подань. Лауреатами стали:[2]

  1. Грузинський і український письменник Рауль Чілачава (м. Київ) — за вибрані поезії та переклади у двох книгах «Світло самотньої зірки»;
  2. Український письменник Олександр Деко (Ізраїль) — за роман «Солов'ї співають на світанні» з художнім образом Пантелеймона Куліша та виявлену мужність відстояти роман, незважаючи на заборону імені Куліша до друку в Україні компартійною диктатурою;
  3. Письменник Микола Холодний (посмертно) (Остер Козелецького району Чернігівської обл.) — за визначний внесок в українську літературу;
  4. Український письменник Михайло Блехман (Канада) — за книжку оповідань «Час збирати метафори»;
  5. Перекладач, доктор філософських наук Фотіні Папаріга (Греція) — за переклади творів світової класики;
  6. Громадський діяч, депутат Чернігівської обласної ради, голова правління Ічнянського заводу сухого молока та масла, меценат Віктор Кияновський (місто Ічня Чернігівської обл.) — за визначну громадську, патріотичну та благодійну діяльність;
  7. Письменники, науковці, журналісти, громадські діячі зі Львова:
    • письменник Анатолій Городницький — за змістовний внесок у розвиток національного літературного процесу та активну участь у відродженні духовної культури і новаторський підхід у впровадженні жанрової стилістики сучасного європейського зразка та за книжку «Українська готика»;
    • творче подружжя Роман Гринько та Ірина Вовк — за особистий внесок у популяризацію українського художнього слова, української культури у циклах авторських програм на львівському радіо (поет, науковець Ірина Вовк — за авторські цикли програм на радіо «Воскресіння» 2006—2014 років, авторське видання «Міфологія Стародавнього Сходу», присвячене творчому осмисленню зниклих цивілізацій у контексті їх взаємопроникнення у культуру Праукраїни;
    • артист Роман Гринько — за 43 програми «Артбесіда» за участю творчих людей України);
    • журналіст, редактор НАУД театру імені Марії Заньковецької, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка Леся Кічура — за популяризацію сучасної української літератури і культури, значний внесок у розвиток газет та журналів для дітей і молоді;
  8. Директор ПАТ «Кремінь», меценат Олександр Сенчик (Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл.) — за постійну благодійну турботу про рідне селище, розвиток високої культури та духовності, активну військово-патріотичну діяльність;
  9. Письменники, науковці, журналісти, громадські діячі, відзначені за власний доробок та значний внесок у пропаганду української літератури:
    • громадський діяч Юрій Пероганич, письменниця Тетяна Череп-Пероганич (м. Київ) — за створення популярного порталу «Жінка-УКРАЇНКА» та велику громадську діяльність;
    • письменник Петро Пиниця (посмертно) (м. Городня Чернігівської обл.) — за книжку віршів «Ухожу в кленовые метели», а також подвижницьку літературну діяльність;
    • письменниця Лариса Ткач (Чернігів) — за книжку віршів «Кришталева роса»;
    • публіцист, журналіст, краєзнавець Микола Гринь (м. Прилуки Чернігівської обл.) — за значний публіцистичний доробок та краєзнавчу книжку «Козацьке. Матеріали до історії рідного села над Супій-рікою і його найближчої округи»;
    • письменник Йосип Свіжак (місто Чортків Тернопільської обл.) — за вагомі літературні здобутки, активне сприяння сучасному літературному процесу в Україні;
    • поет, перекладач Олег Гончаренко (Мелітополь Запорізької обл.) — за книги «Катрени оголошених картин», «За Емінеску до себе», «Молитва за любов», «Український порідник», «Буремні буриме свободи», «Віщий зблиск табуна»;
    • письменниця Арсенія Велика (Людмила Данилюк) (м. Одеса) — за книжку есеїв і новел «Срібний перетин»;
    • письменниця Елла Леус (Одеса) — за роман-антиутопію «Кат».

2017 рікРедагувати

2016 року надійшло понад 400 подань. Лауреатами стали:[8]

  1. Письменник, Шевченківський лауреат Валерій Шевчук (м. Київ) — за двокнижжя прози «Порослий кульбабами дворик»;
  2. Український письменник та перекладач Василь Барка (посмертно) (США), славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміграції, Шевченківський лауреат Юрій Шевельов (Шерех) (посмертно) (США) — за визначний внесок в українську літературу;
  3. Письменник, Шевченківський лауреат Леонід Горлач (м. Київ) — за визначний внесок в українську літературу;
  4. Український канадський літературознавець та письменник, директор Видавництва КІУС, менеджер проекту «Інтернетової Енциклопедії України» при Канадському інституті українських студій, викладач курсу української культурної історії в Йоркському університеті в Торонто, доктор славістики Марко-Роберт Стех (Канада) — за літературознавчу есеїстику (представлену, серед іншого, у збірці есеїв «Есеїстика у пошуках джерел») та за серію понад 80-ти просвітницьких культурологічних телепередач «Очима культури»;
  5. Письменник, публіцист, видавець, державний та громадський діяч Володимир Шовкошитний (м. Київ) — за визначний внесок в українську літературу;
  6. Верхньолужицькі та німецькі діячі: поет, прозаїк, громадський діяч Бенедикт Дирліх і публіцист, журналіст, громадський діяч Альфонс Вічас (Німеччина) — за подвижницьку творчу та громадську діяльність;
  7. Письменниця, сценарист, головний редактор журналу «Новий Світ» Олена Жукова (Канада) і письменник, публіцист, головний редактор газети «Перекрёсток Виннипег», заступник головного редактора журналу «Новий Світ» Михайло Співак (Канада) — за творчість, що єднає народи;
  8. Польські перекладачі Роксана Кжемінська (Велика Британія), Анна Кочень, Маріанна Хлопек-Лабо та Катажина Таргош (Польща) — за подвижницьку перекладацьку діяльність, зокрема переклади творів відомої української письменниці Анни Багряної;
  9. Поетеса, літературознавець, доктор філологічних наук Марія Моклиця та художниця Вікторія Федина (м. Луцьк) — за книгу віршів і графіки «Сезонна графіка»;
  10. Поет, прозаїк Марек Вавжинський (Польща) — за книгу «Улісс»;
  11. Письменниця Людмила Шутько (Італія) — за книжку для дітей «Чи є душа у дерева?» (українською мовою);
  12. Письменники, науковці, журналісти, громадські діячі, перекладачі, митці, відзначені за власний доробок та значний внесок у пропаганду рідної культури:
    • гурт «Смоляни» (Ольга Євченко, Микола Перець, Роман Кизюн) (Чернігівщина) — за значну творчу, патріотичну та благодійну діяльність і пропаганду української пісні;
    • директор музею імені Пантелеймона Куліша Юрій Блоха (хутір Мотронівка Борзнянського району Чернігівської обл.) — за подвижницьку пропаганду творчості Пантелеймона Куліша та Ганни Барвінок;
    • письменник Микола Петренко (Львів) — за послідовний багатолітній розвиток ґрунтівських традицій Пантелеймона Куліша в сучасній українській літературі;
    • фотохудожник Василь Пилип'юк (м. Львів) — за органічну поезію у фотомистецтві та достойні фотомистецькі ілюстрації поетичних проектів світового рівня;
    • письменник Василь Кузан (Закарпаття) — за поетично-філософське осмислення сучасності у книзі «Втомоповінь» та тексти понад 150-ти пісень, які виконують відомі артисти України;
    • письменник, журналіст Ярослав Савчин (Прикарпаття) — за поетичні книжки «Живиця», «Знаки сонця», «Індульгенція присутністю», «Вересневі ікони», «Світанок мальв»;
    • письменник Михайло Лукінюк (м. Київ) — за книгу «Руйнуймо міфи»;
    • поетеса Ольга Сотник (Ольга Чепка) (м. Умань Черкаської обл.) — за книгу віршів «Моїх надій озимина пророща»;
    • тележурналісти Марія Андрушко і Віталій Фетисов (м. Луцьк) — за цикл телевізійних фільмів про українську літературу;
    • священик Василь Погорецький (Тернопільщина) — за книжки «На роздоріжжі», «Синдром милосердя» та духовно-просвітницьку діяльність;
    • письменниця Адель Станіславська (Олександра Федорів) (м. Івано-Франківськ) — за книжку прози «Правда і кривда»;
    • письменник Наіль Муратов (м. Одеса) — за книгу прози «Психопат»;
    • письменниця Ольга Пилипчук (хутір Мотронівка Борзнянського району Чернігівської обл. — м. Кременчук Полтавської області) — за книгу віршів «На гостину до Куліша»;
    • письменник, перекладач, науковець Володимир Ільїн (посмертно) (м. Київ) та письменник Василь Струтинський (посмертно) (м. Чернігів) — за подвижницьку літературну діяльність.

2018 рікРедагувати

Лауреати 2018 року:[9]

1. Письменниця, головний редактор журналу «Київ» Теодозія Зарівна (м. Київ) — за роман «Полювання на птахів небесних»;

2. Український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, педагог, радіожурналіст, Шевченківський лауреат Ігор Качуровський (посмертно) (Німеччина); український поет, прозаїк, драматург, перекладач, засновник Нью-Йоркської групи Богдан Бойчук (посмертно) (США); український письменник, автор багатьох популярних книг для дітей Всеволод Нестайко (посмертно) (м. Київ) — за визначний внесок в українську літературу;

3. Мовознавець, літературознавець, публіцист, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, професор Микола Степаненко (м. Полтава) — за упорядкування двотомника «Листів до Олеся Гончара»;

4. Відомі зарубіжні письменники, науковці та перекладачі, відзначені за власний вагомий доробок, пропаганду високохудожньої літератури, культури та загальнолюдських цінностей:

– Генеральний секретар Асоціації індійських письменників, поет Ашис Санйал (Індія, Бангладеш) — за творчий доробок бенгальською мовою та визначну творчу і громадську діяльність, а також популяризацію української літератури в Індії та Бангладеш;

– Польський прозаїк, драматург, есеїст, художник Славомир Мрожек (посмертно) (Франція) — за видатний внесок у світову літературу;

– Поет, академік, ректор Казахського національного університету імені аль-Фарабі Галимкаір Мутанов (Казахстан) — за визначну творчу, наукову діяльність, а також популяризацію української літератури в Казахстані;

– Письменник, перекладач та громадський діяч, засновник Дому Абая у Великій Британії (Лондон), Міжнародного клубу Абая, міжнародного журналу «Аманат» Роллан Сейсенбаєв (Казахстан) — за роман «Нічні голоси»;

– Поет, перекладач, публіцист, критик, головний редактор журналу «Новая Немига литературная» Анатолій Аврутін (Білорусь) — за книжки останніх років і великий внесок у зміцнення дружби між письменниками та перекладачами України і Білорусі;

– Поет, прозаїк, журналіст, мистецтвознавець, засновник і організатор літературних та культурологічних проектів, Академії діячів літератури та мистецтва «ЛІК» Олена Ананьєва (Україна-Німеччина) — за високодуховну поезію і прозу (в серії романів «Бегство» тощо) та визначну, подвижницьку міжнародну громадську діяльність для популяризації талановитої літератури — без заборон і кордонів, культури, національних традицій різних народів, толерантність у світі;

5. Меценати Галина та Олександр Гереги (м. Київ) — за видатну благодійну діяльність;

6. Письменник, публіцист, головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет (м. Київ) — за дослідження історії українського козацтва XVIII століття, зокрема книги «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини» і «Швачка — фенікс українського духу»;

7. Письменники Тимур та Олена Литовченки (м. Київ) — за історичні романи «Пустоцвіт», «Кинджал проти шаблі», «Шалені шахи» та «Фатальна помилка» (серія «Історія України в романах»);

8. Письменниця, науковець, професор Прикарпатського університету імені В. Стефаника Ольга Слоньовська (м. Івано-Франківськ) — за дилогію «Упольоване покоління»;

9. Директор Чернігівського літературно-меморіального музею М. М. Коцюбинського, правнук класика Ігор Коцюбинський і заступник директора цього музею Наталія Коцюбинська (Чернігів) — за подвижницьку діяльність із популяризації української літератури, зокрема творчості письменника Михайла Коцюбинського; педагог Антоніна Коцюбинська (посмертно) (Чернігів) — за визначну педагогічну діяльність;

10. Доктор філологічних наук, професор, заступник головного редактора журналу «Літературний Чернігів» Володимир Кузьменко (м. Київ) — за вагомі літературознавчі статті, опубліковані в журналі «Літературний Чернігів»;

11. Письменники, науковці, перекладачі, журналісти, громадські діячі, меценати, відзначені за власний доробок та значний внесок у пропаганду рідної культури:

– Поет Леонід Терехович (посмертно) (Чернігівщина) — за визначну творчу діяльність, мужню боротьбу за Незалежність України;

– Письменниця Світлана Антонишин (м. Броди Львівської обл.) — за збірку поезій «Свіча-до-ля»;

– Депутат Чернігівської обласної ради, громадський діяч, меценат, директор ПСП «Пісківське» Валерій Колоша (с. Піски Бахмацького району) — за визначну благодійну діяльність на благо України, зокрема проведення всеукраїнських фестивалів «Відродження українського села, його духовності і культури»;

– Поет Дмитро Шупта (м. Одеса) — за визначну творчу діяльність;

– Композитор Петро Лойтра (м. Мала Виска Кіровоградської обл.) — за визначну композиторську діяльність та активну популяризацію козацької тематики;

– Письменник Леонід Капелюшний (м. Одеса) — за роман «Джума» та роман-біографію «Земля ALTA»;

– Письменник Ігор Ольшевський (м. Луцьк) — за есеї «Павло Тичина: нові штрихи до містичного портрета», «Агатангел Кримський: Поклик Сходу» й «Тарас Шевченко: від імені — до Місії»;

– Меценат Олександр Сенчик (смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл.) — за визначну благодійну діяльність на благо України;

– Поет, сценарист, перекладач, режисер Юлія Курташ-Карп (м. Львів) — за багатогранний літературно-мистецький доробок (книжки, телефільми, авторські проекти та переклади) і активну літературно-просвітницьку діяльність;

– Члени журі загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання» — голова Одеської обласної організації Національної спілки журналістів України Юрій Работін (м. Одеса), заслужений журналіст України Андрій Нечитайло (м. Київ) та журналіст, поет Василь Джуран (м. Чернівці) — за організацію і проведення загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання», визначну публіцистичну і просвітницьку діяльність;

– Письменниця Ольга Кіс (м. Золочів Львівської обл.) — за книжку віршів «Числа пророчі»;

– Письменниця Тетяна П'янкова (м. Трускавець Львівської обл.) за художнє осмислення психологічних залежностей та створення нової естетично-містичної реальності у повісті «Кролівна»;

– Поет, перекладач, журналіст Олександр Вертіль (м. Суми) — за поетичну і перекладацьку творчість, зокрема, збірку перекладів віршів братів Давида і Миколи Бурлюків «Тонкофінгерпринт», низку інтерв'ю з відомими діячами культури і мистецтва України, популяризацію української мови та книги;

– Науковець, журналіст Андрій Судин (м. Львів) — за активну життєву позицію, відданість справі, вагомий особистий внесок у популяризацію сучасної української літератури та видавничої справи;

– Письменниця Єлизавета Мельниченко (м. Київ) — за книжку «Іншопланетна Рашка»;

– Письменниця Світлана Єременко (м. Київ) — за книжку «Терикони під літаком»;

– Поет Іван Гентош (м. Львів) — за книжку поезій «Страсті земні»;

– Українська письменниця Вікторія Андрусів (м. Ужгород, Україна — Лос-Анджелес, США) — за книгу «Тринадцять жінок Івони»;

– Письменник Ігор Гургула (м. Львів) — за книгу «Посмішка Авгура»;

– Поетеса Павліна Туменко (м. Мелітополь Запорізької обл.) — за книжку віршів «Дотик», в якій красивим красним словом розкриваються сподівання, сумніви, розчарування і душевні пориви «срібного покоління» — покоління, юність і змужніння якого співпало з часом здобуття Незалежності та становлення держави України.

2019Редагувати

Лауреати 2019 року[10]:

1. Письменники Богдан Задура, Ольга В'євюра та Богдан Кноп (Польща) — за популяризацію української літератури в Польщі і створення міжкультурного простору для діалогу та взаєморозуміння;

2. Український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач Святослав Гординський (США) (посмертно), український письменник, перекладач, критик, режисер Ігор Костецький (Німеччина) (посмертно), науковець (філолог, славіст, україніст), педагог, видавець Олекса Горбач та український літературознавець, перекладач, видавець Анна-Галя Горбач (Німеччина) (посмертно), перекладач Віра Річ (Англія) (посмертно) — за визначний внесок в українську літературу; письменник Володимир Брюгген (Харків) — за книги «Блокноти» та визначний внесок в українську літературу;

3. Письменник Богдан Сушинський (м. Одеса) — за «Французький похід» — 6-томну епопею про участь український козаків на чолі з отаманом І. Сірком у 30-літній (1618—1648) війні на боці Франції. До епопеї увійшли романи: «На вістрі меча», «Французький похід», «Вогнища Фламандії», «Шаблями хрещені», «Лицарі Дикого Поля», «Шлях воїна» (2018); історичне есе «Велесова книга предків» (2017) — за майстерність та історичний пошук, велику подвижницьку, громадську діяльність та популяризацію української літератури в світі;

4. Письменник Михась Пазняков (Білорусь) — за визначну творчу діяльність і популяризацію української літератури в Білорусі;

5. Письменниця Світлана Талан (м. Сєвєродонецьк Луганської обл.) — за роман «РАкурс», в якому висвітлюється мужня, патріотична боротьба українського народу за свободу та незалежність;

6. Письменник і дипломат Сергій Борщевський (м. Київ) — за книжку «Рік російської міфології» та публіцистичні публікації останніх років;

7. Письменниця Наталія Дзюбенко-Мейс (м. Київ) — за дослідження проблематики Голодомору, історії України; популяризацію творчості Пантелеймона Куліша; за філософське осмислення глибин непростого українського буття у поетичній збірці «Та, що біжить по стерні» і поетичних публікаціях у періодиці 2014—2018 років;

8. Письменник, головний редактор щомісячного літературно-мистецького та громадсько-політичного часопису Національної спілки письменників України «Дзвін» Юрій Коваль (Львів) — за високу професійну майстерність, відданість справі, вагомий особистий внесок у збагачення сучасної української літератури;

9. Письменниця та журналістка Олена Лань (Чехія) — за модерну літературну обробку української демонології в дилогії «Бурдебач»;

10. Письменник Богдан Теленько (м. Хмельницький) — за романи «Хроніки пересмішника» і «Коли засурмить Сьомий Ангел», збірку повістей «Галицька рапсодія»;

11. Поет, голова Запорізької обласної організації НСПУ Олександр Медко (Запоріжжя) — за книгу філософських поезій «Хора» та за успішне поривання створення у свідомості українського народу новітнього космічно-духовного образу нашої героїчної Батьківщини-України;

12. Поетеса Валентина Гуменюк (Іспанія) — за збірку «Мій світ тобі»;

13. Поетеса та науковець Оксана Бігун (м. Колорадо Спрінґз, штат Колорадо, США) — за популяризацію української культури в США та поетичну розробку тем духовної подорожі, смерті й воскресіння, а також — концепцій української ідентичності у сучасному глобальному світі у двокнижжі «Відстань до кордону. Лабіринт» та збірці «Очікування Різдва»;

14. Письменники, науковці, перекладачі, журналісти, громадські діячі, меценати, відзначені за власний доробок, значний внесок у популяризацію рідної культури:

– Журналіст та письменник Микола Будлянський (м. Чернігів) — за художньо-документальну повість «Час рікою пливе» та значну творчу діяльність;

– Науковець, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та культурології Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка, художній керівник студентського соціального театру «EX LIBRIS» Марина Каранда (м. Чернігів) — за значний внесок у розбудову концепції соціального мистецтва засобами аматорського театру, організацію широкої просвітницької, естетико-виховної, інклюзивно-арттерапевтичної та гастрольної діяльності навчально-реабілітаційними закладами Чернігівщини;

– Директор ПСП «Авангард» та меценат Василь Булах (село Курінь Бахмацького р-ну Чернігівської обл.) — за визначну благодійну та громадську діяльність на благо України;

– Український поет, перекладач, есеїст і журналіст, голова творчої асоціації літераторів «Слобожанщина» В'ячеслав Романовський (м. Харків) — за двотомник вибраних поезій «У дива на виду»;

– Поет, журналіст Микола Лиходід (посмертно) (м. Запоріжжя) — за звитяжні досягнення в українській літературі; за щиросердний, жертовний патріотизм; за життя, покладене на вівтар відродження України;

– Письменник та художник Олег Дрямін (м. Одеса) — за збірку віршів «Осіння рапсодія любові», книжку поезії і прози «Вибране», повість «Юнак, який несе світло» та дорожній щоденник «Сповідь під зорею Богородиці»; за активну участь в організації та проведенні Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє; а також за популяризацію української літератури за кордоном;

– Письменниця Уляна Дудок (м. Львів) — за книгу лірики «Дім з верандою для мрій», організацію перфомансів та літературних читань, популяризацію творчості Квітки Цісик і Наталі Давидовської, оповідання про Климентину Авдикович (першу жінку-підприємця у Львові);

– Письменниця Леся Бернакевич (м. Львів) — за розширення тематики українського детективного жанру, зокрема звернення до теми психіатрії в художній формі у серії романів «Ласкаво просимо до психлікарні», «Сенсація психіатра Мудка», «Адвокат на олінклюзів»;

– Поет Григорій Ліщенюк (Кіровоградська обл.) — за книжку віршів «Вибране»;

– Письменник Олексій Тичко (м. Городище Черкаської обл.) — за збірку «Ілюзії ранньої осені», а також — за популяризацію української пісні та відео-поезії на YouTube;

– Літературознавець Богдан Дячишин (Львів) — за книги «Пережите- перечитане», «Слово Андрія Содомори у дзеркалах часу», «Крихти живого часу Андрія Содомори», «Думне слово Богдана Смоляка»;

– Поетеса, перекладач Наталія Горішна (м. Черкаси) — за збірку віршів «Звинувачена в почуттях»;

– Письменниця та перекладач Анна Савранська (м. Корсунь-Шевченківський Черкаської обл.) — за збірку перекладів світової лірики «І тече твоя душа в мою» та значну творчу діяльність (поезія і проза);

– Поет, композитор, автор та виконавець пісень Олена Швець-Васіна (м. Дніпро) — за популяризацію духовно-культурних надбань української літератури і музики.

– Меценат і громадський діяч Іван Куцина (Закарпаття) — за організацію та фінансування програми забезпечення шкільних бібліотек у Тячівському районі Закарпаття книгами сучасних українських авторів;

– Меценат і громадський діяч Богдан Гагалюк (Львів) — за багаторічну підтримку українського книговидання.

ПриміткиРедагувати

  1. Анатолій Кульченко (2015-01-02). Вікно в світ. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Процитовано 2015-03-15. 
  2. а б Ігор Павлюк (31 грудня 2015). Лауреати міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2016 рік. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Процитовано 31 грудня 2015. 
  3. ЛітАкцент: Названо лауреатів премії імені Куліша за 2011 рік
  4. Українська літературна газета: Названо лауреатів премії імені Куліша за 2012 рік[недоступне посилання з квітень 2019]
  5. Буквоїд: Названо лауреатів Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2013 рік
  6. Європейська Україна: Названо лауреатів Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2014 рік Архівовано 02-01-2014 у Wayback Machine.
  7. Ігор Павлюк (2015-01-02}). Названо лауреатів міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2015 рік. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». 
  8. Ігор Павлюк (28 грудня 2016). Названо лауреатів міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2017 рік. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». 
  9. Ігор Павлюк (2017-12-23). Названо лауреатів міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2018 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 
  10. Названо нових лауреатів премії імені Пантелеймона Куліша

ПосиланняРедагувати