Лісогорський Олексій Іванович

політик

Лісогорський Олексій Іванович (нар. 17 лютого 1954; м. Бердичів) — український політик. Член КПУ, колишній народний депутат України, член ЦК КПУ, 1-й секретар Ізюмського МК КПУ.[2]

Лісогорський Олексій Іванович
Народився 17 лютого 1954(1954-02-17) (70 років)
Країна  Україна
Діяльність політик
Посада народний депутат України[1]

Життєпис ред.

Народився Лісогорський Олексій Іванович 17 лютого 1954 року в місті Бердичів (Житомирська область).

У 1975 році отримав освіту у Благовіщенському вищому танково командному училищі імені Маршала Мерецкова. З 1971 по 1980 р.р. служив у армії.

З 1980 по 1981 Лісогорський займав посаду інженеру з техніки безпеки Конотопського заводу поршнів, з 1981 по наступний рік 1982 р.р. був механіком ливарного цеху, електромеханіком заводу «Червоний металіст». З 1982 р. був майстер з ремонту обладнання, заступник начальника цеху, начальник цеху Ізюмського приладобудівного заводу, Харківської області.

Одружений; має 3 дітей.

Політична діяльність ред.

Березень 2006 р. — кандидат в народні депутати України від КПУ, № 426 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член КПУ.

Народний депутат України 3 скликання березень 1998 - квітень 2002 р.р., виборчий округ № 177, Харківська область. На час виборів: начальних цеху Ізюмського приладобудівного заводу, член КПУ. Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (липень 1998 - лютий 2000 р.р.), член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з лютого 2000 р.); член фракції КПУ (з травня 1998 р.).

Примітки ред.

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  2. Довідка: Лісогорський Олексій Іванович. dovidka.com.ua. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.

Посилання ред.