Відкрити головне меню

Ліо́то Карва́лью Мачі́да (порт. Lyoto Carvalho Machida; *30 травня 1978, Салвадор, Бразилія) — бразильський спортсмен, спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв (англ. MMA). Чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв у напівважкій ваговій категорії за версією UFC (2009 – 2010 роки). Відзначився перемогами над відомими бійцями світового рівня: чемпіоном світу у легкій вазі Бі Джей Пенном, чемпіоном світу у середній вазі Річем Франкліном, чемпіонами світу у напівважкій вазі Тіто Ортісом, Рашадом Евансом, Ренді Кутюром та Деном Хендерсоном.

Ліото Мачіда
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Ліото Карвалью Мачіда
Прізвисько Дракон (англ. Dragon)
Громадянство Бразилія Бразилія
Народження 30 травня 1978(1978-05-30) (41 рік)
  Сальвадор, Бразилія
Місце проживання Белем, Бразилія
Зріст 185 см
Розмах рук 188 см
Вагова категорія Напівважка (84-93 кг)
Середня (77-84 кг)
Стійка Правобічна, змінна
Стиль Карате
Команда «Black House»
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 2 травня 2003
Останній бій 15 лютого 2014
Боїв 25
Перемог 21
 • нокаутом 8
 • підкоренням 2
 • рішенням 11
Поразок 4
 • нокаутом 1
 • підкоренням 1
 • рішенням 2

Ліото є знавцем карате сьотокан (чорний пояс) і бразильського дзюдзюцу (чорний пояс).

В межах UFC виступи Ліото відзначались такими преміями:

  • «Бій вечора» (2 рази)
  • «Нокаут вечора» (4 рази)

БіографіяРедагувати

Ліото Мачіда народився 30 травня 1978 року в місті Салвадор, Бразилія. Він став третім сином в родині японського емігранта, майстра бойових мистецтв Йосидзо Матіди (Йошизо Мачіди). Змалку вивчав бойові мистецтва, зокрема карате. Ліото та його старший брат Шинзо стали наймолодшими спортсменами в Бразилії, що були атестовані на чорний пояс. Цю високу оцінку своїм умінням юний Ліото отримав в 13 років.[1]

Уроки карате Ліото та його брати брали у свого батька, який очолював створену ним академію бойових мистецтв «Apam Machida». А з 1993 року Ліото Мачіда починає вивчати бразильське дзюдзюцу. У віці 15-17 років він вже бере участь у бразильських чемпіонатах, і навіть чемпіонатах Південної Америки. Захоплений вражаючими успіхами свого земляка Ройса Ґрейсі на арені UFC, Мачіда ставить собі за мету досягти того ж.[2]

Кар'єра в змішаних бойових мистецтвахРедагувати

2 травня 2003 року Ліото Мачіда дебютує в боях змішаного стилю в японській лізі професійної боротьби. Протягом трьох років він завойовує увагу знавців спорту, перемагаючи у різноманітних міжнародних змаганнях. Мачіді щастить на іменитих супротивників: він здобуває перемогу над Стефаном Боннаром, Річем Франкліном, Бі Джей Пенном. Останнього відмовляли брати участь у бою проти Мачіди, аргументуючи це маловідомістю Ліото, але Пенн наполіг на двобої і врешті програв. Згодом він скаже: «Мачіда — це справжній боєць. Мені подобається, що він тепер чемпіон. Мені подобається дивитись, як він б'ється, можна навіть сказати, що я його фанат».[3]

3 лютого 2007 року Мачіда дебютує в Абсолютному бійцівському чемпіонаті (англ. UFC). Тут він продовжує свій безпрограшний поступ, перемагаючи, зокрема, дуже небезпечних ударників Девіда Хіта, Рамо Сокоджу, екс-чемпіона світу Тіто Ортіза, відправляє у глибокий нокаут свого земляка і спів-претендента на чемпіонський титул Тіаґу Сілву.

23 травня 2009 року Мачіді випадає нагода, заради якої він починав свою кар'єру в MMA — титульний бій проти діючого чемпіона світу у напівважкій ваговій категорії Рашада Еванса. На момент проведення бою Еванс, як і Мачіда, не мав жодної поразки в змішаних бойових мистецтвах. Його першою поразкою став саме цей бій, захист титулу. Наприкінці другого раунду Ліото Мачіда відправив Еванса у нокаут серією потужних ударів кулаками, ставши чемпіоном світу у напівважкій вазі.

Ліото Мачіда захистив титул чемпіона світу 24 жовтня 2009 року у бою проти екс-чемпіона серії PRIDE Маурісіу Руа.[4] Вельми неоднозначний виступ Мачіди був одностайно визнаний суддями переможним із різницею в одне очко (Мачіда — 48, Руа — 47), що спровокувало невдоволення публіки. Президент UFC Дана Уайт на прес-конференції після бою пообіцяв організувати реванш «настільки швидко, наскільки це буде можливо».[5]

Бій-реванш відбувся 8 травня 2010 року на 113 етапі UFC і тривав лише три з половиною хвилини. В рішучому наступі Маурісіу Руа здолав оборону діючого чемпіона і відправив Ліото Мачіду у глибокий нокаут. 2010 рік загалом став невдалим для Мачіди у спортивному сенсі: восени цього року він програв вдруге у своїй кар'єрі, поступившись очками (за роздільним рішенням суддів) екс-чемпіону світу Куінтону Джексону.

Навесні 2011 року, на 129 етапі UFC в Торонто, Мачіда повернувся на шлях перемог, здолавши видовищним нокаутом ветерана змішаних єдиноборств, п'ятиразового чемпіона світу Ренді Кутюра. За виконання удару Ліото був удостоєний премії «Нокаут року» від видання «Sherdog». Взимку того ж року Мачіда вийшов на заміну травмованому Рашаду Евансу в бою за чемпіонський титул. Чемпіон Джон Джонс переміг Ліото технічним підкоренням.

Влітку 2012 року Мачіда переміг нокаутом колишнього претендента на титул — Раяна Бейдера, переможця «Абсолютного бійця». У 2013 році Мачіда здобув перемогу за очками у поєдинку проти екс-чемпіона світу у трьох вагових категоріях Дена Хендерсона, і в тому ж році поступився очками молодому претенденту Філу Девісу. Спірні рішення суддів у обох боях були несхвально прийняті аудиторією чемпіонату. Восени 2013 року Ліото Мачіда дебютував у середній ваговій категорії, вперше за кар'єру скинувши вагу. На турнірі у Манчестері Ліото провів бій проти колишнього одноклубника Марка Муньйоса, відправивши того у нокаут круговим хай-кіком.

  Зовнішні відеофайли
Бої Ліото Мачіди
(Відео з офіційного каналу UFC на сайті YouTube)
  «Ліото Мачіда – Ренді Кутюр» (30.04.2011)

РодинаРедагувати

Мачіда одружений. Восени 2008 року в родині Ліото і Фабіули Мачід народився син Таїу.

У Ліото є три рідних брати і один названий.

Статистика в змішаних бойових мистецтвахРедагувати

Результат Противник Вага Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Перемога   Ґеґард Мусасі 77-84 кг Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02014-02-1515 лютого 2014   Жараґуа-ду-Сул, Бразилія «UFC Fight Night 36» Нагороджений премією «Бій вечора».
Перемога   Марк Муньйос 77-84 кг Нокаут (удар ногою) 1 3:10 02013-10-2626 жовтня 2013   Манчестер, Велика Британія «UFC Fight Night 30» Нагороджений премією «Нокаут вечора».
Поразка   Філ Девіс 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02013-08-033 серпня 2013   Ріо-де-Жанейро, Бразилія «UFC 163»
Перемога   Ден Хендерсон 84-93 кг Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02013-02-2323 лютого 2013   Анахайм, США «UFC 157»
Перемога   Раян Бейдер 84-93 кг Нокаут (удари кулаками) 2 1:32 02012-08-044 серпня 2012   Лос-Анджелес, США «UFC on Fox 4»
Поразка   Джон Джонс 84-93 кг Технічне підкорення (удушення руками) 2 4:26 02011-12-1010 грудня 2011   Торонто, Канада «UFC 140» Бій за титул чемпіона в напівважкій ваговій категорії.
Нагороджений премією «Бій вечора».
Перемога   Ренді Кутюр 84-93 кг Нокаут (удар ногою) 2 1:05 02011-04-3030 квітня 2011   Торонто, Канада «UFC 129» Нагороджений премією «Нокаут вечора».
Поразка   Куінтон Джексон 84-93 кг Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02010-11-2020 листопада 2010   Оберн-Гіллс, США «UFC 123»
Поразка   Маурісіу Руа 84-93 кг Нокаут (удари кулаками) 1 3:35 02010-05-088 травня 2010   Монреаль, Канада «UFC 113» Втратив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога   Маурісіу Руа 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 5 5:00 02009-10-2424 жовтня 2009   Лос-Анджелес, США «UFC 104» Захистив титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Перемога   Рашад Еванс 84-93 кг Нокаут (удари кулаками) 2 3:57 02009-05-2323 травня 2009   Лас-Вегас, США «UFC 98» Виграв титул чемпіона у напівважкій ваговій категорії.
Нагороджений премією «Нокаут вечора».
Перемога   Тіаґу Сілва 84-93 кг Нокаут (удар кулаком) 1 4:59 02000-01-3131 січня 2000   Лас-Вегас, США «UFC 94» Нагороджений премією «Нокаут вечора».
Перемога   Тіто Ортіз 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02008-05-2424 травня 2008   Лас-Вегас, США «UFC 84»
Перемога   Рамо Тьєрі Сокоджу 84-93 кг Підкорення (удушення руками) 2 4:20 02007-12-2929 грудня 2007   Лас-Вегас, США «UFC 79»
Перемога   Кадзухіро Накамура 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02007-09-2222 вересня 2007   Анахайм, США «UFC 76»
Перемога   Девід Хіт 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02007-04-2121 квітня 2007   Манчестер, Велика Британія «UFC 70»
Перемога   Сем Хогер 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02007-02-033 лютого 2007   Лас-Вегас, США «UFC 67»
Перемога   Вернон Уайт 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02006-07-2222 липня 2006   Лос-Анджелес, США «WFA: King of the Streets»
Перемога   Дімітрі Вандерлей 84-93 кг Технічний нокаут (виснаження) 3 3:24 02006-04-2929 квітня 2006   Ріо-де-Жанейро, Бразилія «Jungle Fight 6»
Перемога   Бі Джей Пенн Вільна Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02005-03-2626 березня 2005   Сайтама, Японія «K-1 Hero's 1» Вільна вага: Мачіда – 102 кг; Пенн – 86,5 кг.
Перемога   Сем Греко 84-93 кг Рішення суддів (роздільне) 3 5:00 02004-05-2222 травня 2004   Сайтама, Японія «K-1 MMA Romanex»
Перемога   Майкл МакДональд 84-93 кг Підкорення (удушення руками) 1 2:30 02004-03-1414 березня 2004   Сайтама, Японія «K-1 Beast»
Перемога   Річ Франклін 97 кг Технічний нокаут (удари кулаками) 2 1:03 02003-12-3131 грудня 2003   Кобе, Японія «Inoki Bom-Ba-Ye 2003»
Перемога   Стефан Боннар 84-93 кг Технічний нокаут (розсічення) 1 4:21 02003-09-1313 вересня 2003   Манаус, Бразилія «Jungle Fight 1»
Перемога   Кенґо Ватанабе 84-93 кг Рішення суддів (одностайне) 3 5:00 02003-05-022 травня 2003   Токіо, Японія «NJPW: Ultimate Crush»

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати