Лінійні кораблі типу «Флорида»
Лінійні кораблі Лінійні кораблі типу «Флорида» (англ. Florida-class battleship) - тип лінійнийх кораблів ВМС США 1910-х років.
_-_NH_60568.jpg) «Флорида»,1921
| |
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: | Florida-class battleship |
| Оператори: | Військово-морські сили США |
| Попередник: | Лінійні кораблі типу «Делавер» |
| Наступник: | Лінійні кораблі типу «Вайомінг» |
| У експлуатації: | 1911–1941 |
| Заплановано: | 2 |
| Побудовано: | 2 |
| Втрачено: | 1 |
| Віддано на брухт: | 1 |
| Основні характеристики | |
| Водотоннажність: | 23,403 тон |
| Довжина: | 159 м. |
| Ширина: | 26.9 м. |
| Осадка: | 9.2 м. |
| Двигуни: | чотири парові турбіни Парсонса |
| Швидкість: | 21 вузлів |
| Дальність плавання: | 10,697 км. |
| Екіпаж: | 1001 |
| Озброєння: |
|
| Бронювання: |
|
Конструкція ред.
Кораблі були спущені на воду у 1910 та 1909 році відповідно,а введені в експлуатацію.1911 року. Їх розміри дещо зросли у порівнянні з попереднім типом «Делавер», але в іншому конструкція мало змінилася. Це був перший тип лінкорів США, в якому всі кораблі отримали парові турбіни. Хоча представник типу «Делавер» «Норт Дакота» отримала експериментальні турбіни, сам «Делавер» пересувався завдяки паровій машині потрійного розширення.[1]
Озброєння ред.
Головним озброєнням кораблів були десять 305-мм гармат Mark 6 з довжиною ствола 45 калібрів, розміщених у п'яти гарматних баштах.
Артилерія малого калібру складалась з шістнадцяти 127-мм гармат Mark 7. Чотири гармати розміщувались в кормовому казематі, два - в носовому каземаі, і два над ним. Решта вісім гармат розміщувались в основному казематі. У 1917 році були встановлені шість 76-мм зенітних гармат Mark 2.
Торпедне озброєння складалось з двох 533-мм торпедних апаратів, розміщених вздовж бортів.
Служба ред.
Обидва кораблі типу «Флорида» брали участь у Другій битві при Вера-Крус 1914 року, висадивши власні підрозділи морської піхоти у рамках операції. Після вступу Сполучених Штатів у Першу світову війну в 1917 році обидва кораблі були відправлені в Європу. «Флорида» приєдналася до Великого флоту і базувалася у Скапа-Флоу. У грудні 1918 року лінкор супроводжував президента Вудро Вільсона до Франції для мирних переговорів. «Юта» була призначена для супроводження конвоїв. Корабель базувався в Ірландії і зустрічав конвої, коли вони наближалися до європейського континенту.
Збережені відповідно до Вашингтонського військово-морського договору 1922 року, обидва кораблі були суттєво модернізовані, зокрема встановлено протиторпедні блістери та оснавщено нафтовими котлами. Втім лінкори були демілітаризовані відповідно до умов Лондонського військово-морського договору 1930 року. «Флорида» була списана[2], «Юта» переобладнана спочатку на радіокерований корабель-мішень, а потім на тренувальний для навчань зенітників. Він виконував відповідні функції, поки не був потоплений японцями під час атаки на Перл-Харбор 7 грудня 1941 року. Корпус колишнього лінкора ніколи не піднімався і залишається на дні гавані як військовий меморіал.[3]
Представники ред.
| Назва | Номер | Верф | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|---|
| «Флорида» Florida |
BB-30 | Brooklyn Navy Yard, Нью-Йорк | 8 березня 1909 року | 12 травня 1910 року | 15 вересня 1911 року | Зданий на злам у 1931 році |
| «Юта» Utah |
BB-31 | New York Shipbuilding Corporation, Камден | 8 березня 1909 року | 23 грудня 1909 року | 31 серпня 1911 року | Потоплений 7 грудня 1941 року під час нападу на Перл-Гарбор |
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лінійні кораблі типу «Флорида»
Примітки ред.
- ↑ Friedman, Norman (1985). U.S. battleships : an illustrated design history (англійська) . Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 96, 105. ISBN 0-87021-715-1. OCLC 12214729. Архів оригіналу за 18 травня 2009. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Florida V (Battleship No. 30). public2.nhhcaws.local (амер.). Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ Utah I (Battleship No. 31). public1.nhhcaws.local (амер.). Процитовано 6 червня 2022.