Відкрити головне меню

Лінда Деніз Блер (англ. Linda Denise Blair, нар. 22 січня 1959(19590122), Сент-Луїс, Міссурі, США) — американська актриса кіно і телебачення. Найбільш відома за роллю одержимою дівчинки Ріган Макніл у фільмі жахів Вільяма Фрідкіна «Той, що виганяє диявола» (1973), ця роль принесла їй номінацію на премію «Оскар» за «Кращу жіночу роль другого плану» і премію «Золотий глобус» в категорії «Краща жіноча роль другого плану — Кінофільм» в 1973 році.

Лінда Блер
LindaBlair1974.jpg
Дата народження 22 січня 1959(1959-01-22)[1][2] (60 років)
Місце народження Сент-Луїс, Міссурі, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Професія актриса, кіноакторка, телеакторка
Нагороди
IMDb ID 0000304
reallindablair.com
Лінда Блер у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Лінда Деніз Блер народилася 22 січня 1959 року в Сент-Луїсі (штат Міссурі) в родині військово-морського рекрута Джеймса Фредеріка та Еліонори Блер (уродженої Ліч). У неї були старша сестра Деббі і старший брат Джим. Коли Лінді було два роки, батько влаштувався на роботу в Нью-Йорку і сім'я переїхала в місто Уестпорт у Коннектикуті, де Еліонора пішла працювати агентом з продажу нерухомості. В 5 років Лінда почала працювати моделлю, знявшись у фотосесіях для дитячих розділів в каталогах «Sears», «J. C. Penney» і «Мacy's» і в більш ніж 70 рекламних роликах виноградного джему компанії «Welch's»[3]. У шість років вона уклала контракт з газетою «The New York Times» на участь в її рекламі і в цьому ж віці почала займатися верховою їздою. Незважаючи на те, що Лінда мріяла стати ветеринаром, її кар'єра моделі поступово перейшла в акторську, і в 1968 році відбувся її акторський дебют, коли вона знялася як постійний актор в мильній опері «Hidden Faces».

Кар'єраРедагувати

 
Лінда Блер у 1987 році

Лінда Блер почала свою акторську кар'єру з невеликих епізодичних ролей в кіно і телесеріалах. А її дебютною роботою в кіно стала роль Барді у фільмі «Спортивний клуб» у 1971 році.

Незабаром їй запропонували роль одержимою дияволом дівчинки, яка стала її проривом[4]. На роль Ріган Макніл у фільмі «Той, що виганяє диявола» спочатку планувалася молода актриса Памелін Фердін, але режисер картини Вільям Фрідкін вирішив взяти на цю роль абсолютно невідому актрису. Оскільки Фердін вже була відома своїм телевізійними ролями, виконавицею Ріган була обрана Лінда Блер. Фільм, знятий за бестселером Вільяма Пітера Блетті, отримала 10 номінацій на премію «Оскар» і виграв дві з них за «Кращий адаптований сценарій» (Вільям Пітер Блетті) та «Кращий звук» (Роберт Кнудсон, Крістофер Ньюман). Лінда Блер також була номінована на «Оскар» за «Кращу жіночу роль другого плану», її партнерами по фільму стали такі зірки як Еллен Берстін та Макс фон Сюдов. У Списку ста найбільших кінематографічних лиходіїв і героїв», опублікованому Американським інститутом кіномистецтва в червні 2003 року, персонаж фільму «Той, що виганяє диявола» Ріган Макніл у виконанні Лінди Блер удостоївся дев'ятого місця серед лиходіїв[5].

Шанси на отримання премії «Оскар» у Лінди Блер значно зменшилися через скандал, в якому Мерседес Маккембрідж, актриса, що озвучувала демона, подала в суд на студію «Warner Bros.» за те, що її імені не виявилося в титрах. У підсумку «Оскар» отримала Татум О'ніл, а Блер була удостоєна премії «Золотий глобус» у номінації «Краща жіноча роль другого плану» і отримала номінацію на цю ж премію за «Кращий акторський дебют серед жінок», а також отримала премію Вибір народу.

Через рік після цього, Лінда Блер з'явилася у фільмі «Аеропорт 1975», де зіграна нею хвора дівчинка, чекає на пересадку нирки, виглядала досить наївно і комічно через велику й успішну попередню роль.

У 1977 році Лінда знялася в продовженні фільму «Той, що виганяє диявола» під назвою «Той, що Виганяє диявола 2: Єретик», де вона зіграла вже дорослу Ріган через чотири роки після жахливих подій, що відбулися з нею. Фільм був дуже прохолодно сприйнятий критиками і публікою, а Блер була номінована на премію «Сатурн» як краща актриса в 1978 році[6].

 
Лінда Блер у Лос-Анджелесі в 2012 році

Потім послідували ролі в малоуспішних фільмах: «Перемога в Ентеббе» (1976), «Солодка ніч» (1982), «Жінки за ґратами» (1984), «Острів Дикунів» (1986) та «Дикі вулиці» (1986). Майже за кожну з ролей у цих фільмах вона або номінувалася або отримувала премію «Золота малина» в номінації «Гірша актриса». Такі фільми з її участю також не мали великого успіху і пройшли майже непомітно — «Переполох» (1981), «Нічний патруль» (1984), за який їй навіть вручили «Золоту малину» в номінації «Гірша актриса», «Червона спека» (1985), «Знову всесильний» (1990) та «Фатальний зв'язок» (1992). В результаті вона отримала шість номінацій на «Золоту малину», у чотирьох з яких виграла.

У 1990 році Лінда Блер з'явилася у фільмі «Рецидив» — пародії на «Той, що виганяє диявола», де, як і в оригіналі, виконала роль одержимою дияволом, але на цей раз вже жінки, матері двох дітей. Її Ненсі Алгет стала майже точною копією її роботи в оригінальному фільмі, а головну роль в картині виконав Леслі Нільсен.

У 1996 році вона знялася в трилері «Крик», де виконала епізодичну роль репортера[7]. Одна з її останніх, великих ролей була в телесеріалі «Надприродне» в 2006 році. І в цьому ж році Лінда Блер була номінована на нагороду «TV Land Award» як найкраща зірка фільму тижня. Після цього вона рідко з'являлася на екрані, в основному в короткометражних фільмах і епізодичних ролях в телесеріалах.

У 2016 році актриса знялася у фільмі «Зелена фея».

Особисте життяРедагувати

За повідомленням британського сайту The Biography Channel, Лінда Блер деякий час страждала від алкоголізму та наркотичної залежності[8]. В кінці 1970-х років актриса мала проблеми з поліцією, коли їй було пред'явлено звинувачення в зберігання наркотиків (кокаїн)[9][10]. Блер тоді визнала свою провину в обмін на трирічний випробувальний термін.

Більшу частину свого дорослого життя актриса присвятила фонду захисту тварин.

ФільмографіяРедагувати

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1971 ф Спортивний клуб The Sporting Club Барди
1973 ф Той, що виганяє диявола The Exorcist Ріган МакНіл
1974 ф Народжені безневинними Born Innocent Кріс Паркер
1974 ф Аеропорт Airport Джейн Ебот
1975 ф Солодка заручниця Sweet Hostage Доріс Мей Вінтерс
1975 ф Перемога в Ентеббе Victory at Entebbe Коана Віновськи
1977—1984 с Острів фантазій Fantasy Island Сара / Джейн Еймс
1977 ф Той, що виганяє диявола 2 Exorcist 2: The Heretic Ріган МакНіл
1977—1987 с Човен кохання The Love Boat Міфи
1978 ф Незнайомець в нашому домі Stranger in Our House Рейчел Бруат
1979 ф Роллер Бугі Roller Boogie Тері Барклі
1979 ф Дикий будинок Хенка Wild House Hank Хенк Бредфорд
1980 ф Переполох Ruckus Джені Біломс
1981 ф Солодка ніч Hell Night Мартін Гейнс
1983 ф Жінки за гратами Chained Heat Керол Гендерсон
1984 ф Дикі вулиці Savage Streets Бренда
1984—1996 с Вона написала убивство Murder, She Wrote Джейн / Паскаль
1984 ф Нічний патруль Night Patrol офіцер С'ю Пермен
1985 ф Червоне каління Red Heat Крістін Карсон
1985—1992 с Секретний агент Макгайвер MacGyver Джені Ларсон
1985 ф Острів дикарів Savage Island Делі
1987—1997 с Одружені і з дітьми Married with Children Іда Мей
1987 ф Нічний загін Nightforce Карла
1987 ф Гротеск Grotesque Ліза
1987 ф Месник SFX Retaliator Доріс
1988 ф Мовчазні вбивці Sileht Assassins Сара
1988—1990 с Монстри Monsters Ліа
1988 ф Відьомство La casa 4 Джейн Брукс
1988 ф Рухома мішень Barsaglio sull'autostrada Салі Тайлер
1989 ф Дурна кров Bad Blood Еві Барнес
1989 ф Під заставу W.B. Blue and the Bean Анет /Неті Рігімей
1989 ф Очі за вікном спальні 2 Bedroom Eyes 2 Софі Стівенс
1989 ф Заморозка The Chilling Мері Хемптон
1990 ф Знову всесильний Zapped Again! Місс Мітчел
1990 ф Той, що виганяє заново Reposseded Ненсі Алгет
1991 ф Фатальний зв'язок Fatal Bond Леоні Стівенс
1992 ф Мертвий сон Dead Sleep Меггі Хілдон
1992—1997 с Відступник Renegade Теді Рей Томпсон
1992 ф Перрі Мейсон: Справа знедоленої нареченої Perry Mason: The Case of the Heartbroken Bride Шенан Хемкінс
1993 кор Телефон Phone жінка
1994 ф Подвійний вибух Double Blast Клаудія
1994 с Робін Гуди Robin's Hoods Карла Палете
1994 ф Повернення з закону Skins Меггі Джонер
1995 ф Любов і магія 2: Чаклунка Sorceress Амелія Рейнольдс
1996—2000 с Псі Фактор: Хроніки паранормальних явищ PSI Factor: Chronicles of the Paranormal Ребекка Роуз
1996 ф Жертва ягуара Prey of the Jaguar Коді Джонсон
1996 ф Крик Scream репортер
1997 с Мисливці за привидами Extreme Ghostbusters Селін
1997 кор Марина Marina Марина
1998—2000 с Годзілла Godzilla: The Series Александра Спрінгер
1999—2000 с Курячий бульйон для душі Chicken Soup for the Soul Місс Хуппер
2000 с L.A. 7 L.A. 7 Джо Вінтерспон
2003 тф Творці монстрів Monster Makers Шейлі Стокер
2004 тф Кохання в стилі Голлівуду Love Hollywood Style жінка
2005 ф Анонімний Мережевик Hitters Anonymous Бренда
2005 кор Чудові файли: Пітбуль на колесах Diva Doq: Pit Bull on Wheels жінка
2006 кор Принцип пуховкой The Powder Puff Principle президент шкільного клубу
2006 кор Тедді лякає Teddy Scares Ріта Морріс
2006 с Надприродне Supernatural детектив Даяна Балад
2008 ф Все добре All Is Normal Барбара
2009 ф Чертенята Imps Джені
2012 ф Роман на серці An Affair of the Heart Хізар
2010—2012 с Розпорядник Pit Boss Хейзел
2012 с Історії примар знаменитостей Celebrity Ghost Stories епізод
2013 кор Комедійне шоу WHOA! Comedy Short жінка
2014 с Гонки опору RuPaul's Drag Race епізод
2016 ф Зелена фея The Green Fairy місс Ленфлі

Нагороди та номінаціїРедагувати

Список наведено згідно з даними сайту IMDb[11].

Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Оскар 1974 Краща жіноча роль другого плану «Той, що виганяє диявола» Номінація
Золотий глобус 1973 Краща жіноча роль другого плану — Кінофільм «Той, що виганяє диявола» Нагорода
1974 Кращий акторський дебют серед жінок «Той, що виганяє диявола» Номінація
Вибір народу 1973 Краща актриса «Той, що виганяє диявола» Нагорода
Сатурн 1978 Краща кіноактриса «Той, що виганяє диявола 2: Єретик» Номінація
Золота малина 1982 Найгірша жіноча роль «Солодка ніч» Номінація
1984 Найгірша жіноча роль «Жінки за ґратами» Номінація
1985 Спеціальна відзнака N/A Нагорода
1986 Найгірша жіноча роль «Острів дикунів» Нагорода
Найгірша жіноча роль «Нічний патруль» Нагорода
Найгірша жіноча роль «Дикі вулиці» Нагорода
TV Land Awards 2006 Зірка фільму тижня N/A Нагорода

ПриміткиРедагувати

  1. Internet Broadway Database — 2000.
  2. Filmportal.de — 2005.
  3. Linda Blair. The New York Times. Архів оригіналу за 2007-11-13. 
  4. Skin (1 January 2005). Mr. Skin’s Skincyclopedia: The A-to-Z Guide to Finding Your. Favonte Actresses Naked. St. Martin’s Press. p. 67. ISBN 978-0-312-33144-3.
  5. AFI's 100 Greatest Heroes & Villains. American Film Institute. 2003. Процитовано 2017-06-13. 
  6. The Way We Live Now (1970). The New York Times. Процитовано 2012-07-16. 
  7. Scream. The New York Times. Архів оригіналу за 2016-03-12. 
  8. Linda Blair Biography. The Biography Channel (en). A&E Television Networks. Архів оригіналу за 2009-01-09. Процитовано 2009-08-14. 
  9. Actress Linda Blair Gets Probation in Drug Case. Lakeland Ledger. 1979-09-06. Процитовано 2017-06-13. 
  10. Aljean Harmetz (1984-03-31). Hollywood Is Stepping Up Effort To Combat Drug Abuse In Industry. The New York Times. Процитовано 2017-06-13. 
  11. Linda Blair — Awards. Linda Blair—IMDb. 2017-06-13. 

ПосиланняРедагувати