Відкрити головне меню

Лінари́т (рос. линарит; англ. linarite; нім. Linarit m) — мінерал, гідроксилсульфат свинцю та міді острівної будови.

Лінарит
Linarit - Mineralogisches Museum Bonn (7356).jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][2]
Хімічна формула PbCu[SO4](OH)2
Nickel-Strunz 10 7.BC.65[3]
Ідентифікація
Сингонія моноклінна
Твердість 3
Колір риси блідо-голуба
Питома вага 5,35
CMNS: Лінарит на Вікісховищі

Зміст

Загальний описРедагувати

Хімічна формула: PbCu[SO4](OH)2. Містить: PbO — 55,69 %; CuO — 19,83 %; SO3 — 19,98 %; H2О — 4,50 %.

Сингонія моноклінна.

Кристали видовжені, часто таблитчасті, кірочки або сплутані агрегати призматичних кристалів. Спайність досконала. Густина 5,35. Твердість 3. Колір насичений блакитний. Блиск скляний до напівалмазного. Риса блідо-голуба. Злам раковистий. Напівпрозорий. Крихкий.

Вперше знайдений в районі Лінарес (Іспанія). Відомі знахідки у графстві Камберленд (Англія), в районі Цумеба (Намібія), в Брокен-Гілл (Австралія), Маммот-Майн (штат Аризона, США), та Іньйо (штат Каліфорнія, США). Вторинний мінерал. Зустрічається в невеликих кількостях у зонах окиснення родовищ свинцю, міді та срібла.

Часто асоціює з аурихальцитом, англезитом, хризоколою, геміморфітом та ін. мінералами зон вторинного сульфідного збагачення.

За назвою міста Лінарес (Іспанія), H. J. Brooke, 1822. Рідкісний.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати