Василь Лімниченко
Василь Лімниченко | ||||
---|---|---|---|---|
о. Василь Мельник | ||||
Народився | 31 грудня 1899 хутір поблизу Небилова Калуського повіту, (нині Рожнятівський район Івано-Франківська область | |||
Помер | 8 березня 1949 (49 років) Мюнхен | |||
Поховання | Мюнхен | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник, священник, громадський активіст, перекладач, публіцист | |||
Alma mater | Львівська академічна гімназія, Львівська духовна семінарія Святого Духа і богословський факультет Львівського університетуd | |||
| ||||
Василь Лімниченко у Вікісховищі | ||||
о. Василь Лімниченко (справжнє ім'я Мельник Василь Іванович; 31 грудня 1899, хутір поблизу Небилова Калуського повіту (нині Рожнятівського району Івано-Франківської області — 8 березня 1949, Мюнхен) — український священник (УГКЦ[1]), громадський діяч, письменник, публіцист, перекладач.
Життєпис
ред.Після закінчення народної школи навчався у Львівській академічній гімназії[2], потім у греко-католицькій семінарії (м. Львів). Закінчив теологічний факультет Львівського університету, висвячений 1923 року. Діяч католицького товариства письменників «Лоґос» у Львові.
Працював священником (УГКЦ) у Зарваниці (1923—1926 роки), Звенигороді Бучацького повіту (1927—1944 роки). У 1925 році організував молочарський відділ при споживчій кооперативі у селі Зелена Бучацького повіту. Пізніше був головою надзірної (спостережної) ради Бучацької повітової філії централі «Маслосоюз». До 1935 року був головою Бучацької повітової філії українського товариства «Просвіта».[1]
У 1944 році із родиною емігрував на Захід. Перебував у Словаччині, працював у Ліберцях (1945—1946 роки). Потім переїхав до Мюнхена (1946—1949 роки), був проповідником, радником о. М. Вояковського. Помер 8 березня 1949 року, похований у Мюнхені.
Творчість
ред.Автор поетичних збірок «З війни» (1920), «Хуртовина» (1921), «Клонюсь» (1926), «Дзвонять дзвони» (1933 р.; усі видані у Львові[1]); повісті «Верховина» (1938), драми «Убите щастя» (1938), філософсько-публіцистичних праць «Українські хрестоносці» (1948), «Релігія і життя» (1948), «Післанництво українського народу» (1949), неопублікованої збірки «Балади про білі листи».
- Окремі публікації:
- Лімниченко В. Білій Пані… — Прудентопіль : Видавництво оо. Василіян, 1977. — 219 с.
- Мельник В. Українські хрестоносці. — Мюнхен, 1948. — 64 с.
- Мельник В. (упорядник Луців В.) Прозові твори [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.]. — Бразилія, 1982[1]
- О. Василь Мельник (Василь Лімниченко). Релігія і життя (поезія, проза, драма, публіцистика, релігійні статті) / За заг. ред. проф. Р. Гром'яка. — Тернопіль, 1999. — 830 с.
Примітки
ред.Джерела
ред.- Головин Б., Пиндус Б., Щербак Л. Лімниченко Василь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 372. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Гром'як Л. Отець Василь Мельник — письменник Василь Лімниченко // О. Василь Мельник (Василь Лімниченко). Релігія і життя (поезія, проза, драма, публіцистика, релігійні статті) / За заг. ред.проф. Р. Гром'яка. — Тернопіль, 1999. — С. 783—819.
- Дмитрів І. Художня трансформація образів-символів святості у поетичній спадщині о. Василя Мельника-Лімниченка // Актуальні проблеми сучасної філології. Збірник наук. праць. — Рівне, 2005. — Вип. 15. — С. 96—103.
- Назарко І. Український хрестоносець // Лімниченко В. Білій Пані… — Прудентопіль : Вид-во оо. Василіян, 1977. — С. 15—24.
- Полєк В. Лімниченко Василь [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- Полєк В. Т. Лімниченко Василь // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 187.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про українського поета або поетесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |