"Ліло і Стіч" (Lilo & Stitch) — анімаційний фільм студії Walt Disney, що вийшов на екрани 21 червня 2002 року. Одержав нагороду Академії кіномистецтва США.

Ліло і Стіч
Lilo & Stitch
Жанр мультфільм
Режисер Ден ДеБлуа, Кріс Сандерс
Продюсер Кларк Спенсер
Сценарист Ден ДеБлуа, Кріс Сандерс
Композитор Алан Сільвестрі
Художник Paul A. Felixd[1]
Кінокомпанія Walt Disney
Дистриб'ютор Walt Disney Studios Motion Pictures[1] і Disney+
Тривалість 85 хв.
Мова англійська і Гавайська мова
Країна США
Рік 2002
Кошторис 80 млн. $
Касові збори 273 144 151 $[2] і 145 794 338 $[3]
IMDb ID 0275847
Наступний Ліло і Стіч 2: Велика проблема Стіча
movies.disney.com/lilo-stitch
CMNS: Ліло і Стіч у Вікісховищі

Сюжет ред.

Божевільного чужопланетного вченого, якого звати доктор Джамба Джукіба, ув'язнено за незаконні генетичні експерименти та створення істот, призначених для руйнації та хаосу. Його останінй експеримент, Номер 626: невеличка симпатична синьошкіра чужопланетна істота, що має надзвичайну силу, спритність, кмітливість та жагу до руйнування всього навколо себе. Під час суду над доктором Джамбою, Головна Суддя намагалась поспілкуватись з 626-м, але єдиною його відповіддю було брутальне: «міґа на ла квіста», що шокувало суддів та змусило їх здригнутись. Згідно з вироком, доктора Джамбу відправляють у в'язницю, а 626-го везуть на довічне заслання на безлюдний астероїд.

Під час транспортування 626-й зауважує, що націлені на нього автоматичні гармати реагують на його ДНК. Слина 626-го потрапляє на охоронця, гармати стріляють у хибну ціль і 626-й тікає у пробоїну. Викравши катер, він дістається Землі й опиняється на невеликому острові Гавайського архіпелагу, Кауаї.

Напередодні дівчинка Ліло Пелекаї посварилася з однолітками та потім зі своєю старшою сестрою Нані. Обоє живуть без батьків, які загинули в автомобільній аварії, і соціальна служба в особі агента Кобри Бублика хоче забрати Ліло до сиротинця. Ввечері Ліло молиться, що у неї з'явився друг. За мить поруч падає катер з 626-м, якого збиває вантажівка. Проте, він лишається цілий і його забирають до собачого притулку, сприйнявши за собаку. Наступного дня Ліло з Нані приходять до того ж притулку, щоб обрати для Ліло собаку. Дівчинка одразу вказує на 626-го й дає йому ім'я Стіч.

Ліло намагається навчити Стіча поведінці у суспільстві, використовуючи Елвіса Преслі та його музику як взірець найкращої суспільної поведінки. Попри початкову успішність цих спроб, деструктивні тенденції Стічевої натури подекуди продовжують проявлятись, завдаючи чималих труднощів оточенню, особливо Нані. Спершу через витівки Стіча Нані звільняють з роботи в ресторані, а потім зриваються всі спроби знайти інший заробіток.

Майже від самого прибуття Стіча на Землю, його намагаються спіймати агент Пліклі та доктор Джамба, якому пообіцяли свободу в обмін на Стіча. Обоє незграбно маскуються під людей і чекають нагоди схопити Стіча, коли Ліло не буде поруч.

Агент Кобра нагадує Нані, що якщо вона не знайде роботу, то Ліло доведеться забрати. Залицяльник Нані, Девід Кавена, пропонує розважитися, зайнявшись серфінгом. Стіч, який не вміє плавати, падає в воду і Девід рятує його. Але Нані через це знову втрачає шанс знайти роботу і Кобра повідомляє, що наступного дня мусить забрати Ліло.

Коли в Джамби та Пліклі вичерпується виділений час, Головна Суддя відряджає на Землю капітана Ганту. Джамба та Пліклі попри те вирішують продовжити пошуки Стіча. Ганті вдається зловити Стіча в контейнер, куди помилково потрапляє Ліло. Джумба та Пліклі показуються Нані та пропонують вирушити з ними та Стічем услід за космічним кораблем Ганти на зорельоті Джумби. Стіч застрибує на корабель Ганти та повертає Ліло на Землю.

Головна Суддя з'являється на пляжі, щоб заарештувати Стіча, але побачивши, що він здатен не тільки на руйнування, починає сумніватись у доцільності цього. Проте, вона не може скасувати своє рішення про заслання Стіча. Ліло, за підказкою Кобри Бублика, показує їй свого сертифіката про придбання Стіча в притулку. Оскільки сертифікат є законним підтвердженням прав власності, Головна Суддя погоджується додати до свого вироку, що Стіч відбуватиме заслання на Землі під опікою Ліло та Нані. Вона оголошує про захист родини Пелекаї Галактичною Федерацією. Кобра коротко зазначає, що він агент ЦРУ та вже бачився з Головною Суддею в 1973 і домігся визнання Землі заповідником. Він погоджується, що Ліло тепер під надійним захистом, отож, може лишитися з Нані.

Виготовлення та реклама ред.

Перед випуском фільму, Disney Adventures видав комікс, який оповідав про життя Ліло та про історію Стіча у часи, що передують подіям фільму. Деякі моменти коміксу відрізняються від того, що викладено у фільмі. Мерті Едмондс у коміксі зветься Дженні (наразі невідомо, чи то було помилкою, чи персонажа було перейменовано під час роботи над фільмом). Експеримент 625 у коміксі такий самий, як у пізніше випущеному телесеріалі, але має хутро іншого кольору.

У коміксі експерименти були абсолютно безневинними і нічим не були схожі на Стіча. У коміксах, що були виготовлені після серіалу, було додано нових експериментів, але номерів їм не давали, щоб не вийшло проблем з їхньою послідовністю.

Деякі рекламні постери фільму були такими, що змінюють зображення, коли розглядаються під різними кутами зору. На одному зображенні, приміром, Стіч був у вигляді собаки (тобто з двома руками: разом виходить чотири кінцівки), а на іншому він був у його звичній формі експерименту (чотири руки, шість кінцівок).

Ліло і Стіч — один із небагатьох анімаційних фільмів, які використовують акварельні малюнки для зображення заднього плану, причому він є першим таким фільмом Дізнея після «Дамбо» (1941). Через щільний графік виробництва (який до того ж став значно щільнішим із часів «Дамбо»), використання акварелі було досить ризикованим рішенням; один необережний порух пензля міг зруйнувати вже підготовлену картину, а потреба у 1200 задніх планів не дозволяла такого марнування часу. З непрозорою гуашшю та акриловими фарбами, які зараз зазвичай використовуються в індустрії, виправляти помилки малювання набагато простіше, ніж з аквареллю. Використовуючи акварель дізнеєвські художники мали дуже ретельно планувати задні зображення перед початком роботи над ними, тільки так вони могли зменшити кількість помилок. Сандерс та Відділ Задніх Планів студії намагались знайти простіші шляхи отримання яскравого фону для фільму, але врешті вирішили, що альтернативи традиційній акварелі тут немає.

Спочатку планувалось, що один з епізодів наприкінці фільму виглядатиме так: Стіч викрадає Боїнг 747 і ширяє на ньому навколо офісних і готельних будівель Гонолулу. Після подій 11 вересня 2001 року, епізод було змінено. У фінальній версії космічний корабель під керуванням Доктора Джамби летить крізь хмари і вузьку долину у той час, коли Стіч викрадає бензовоз і їде на ньому до кратера вулкана.

«Ліло і Стіч» мав вийти на екрани саме після пари бізнесово невдалих фільмів Дізнея («Нові пригоди імператора» та «Атлантида: загублена імперія»). Тому рекламна кампанія «Ліло і Стіч» була досить незвичайною: всупереч традиціям, відомі персонажі з попередніх фільмів студії були активно залучені у рекламі, хоча й не з'являлись у фільмі. Такий підхід не тільки допомагав прорекламувати новостворений фільм, але й нагадував глядачам про колишні успіхи Дізнея у ті часи, коли публіка почала було втрачати інтерес до студії.

Пародії та наслідування ред.

Рекламні трейлери цього фільму пародіювали трейлери попередніх творів Дізнея: «Красуня та Чудовисько», «Русалонька», «Алладін» та «Король Лев» (два з цих фільмів були анімовані самим Сандерсом). Трейлери починались зі справжніх сцен з пародійованих фільмів, потім з'являвся Стіч та порушував хід дії. Найважче було переробити трейлер «Русалоньки», оскільки він був виготовлений не за технологією CAPS, тож усі зміни треба було вносити вручну. Для нових трейлерів було запрошено тих самих акторів, які озвучували й оригінальні фільми; багато хто з них були здивовані дізнавшись, що їхні персонажі мають негативно реагувати на Стіча. Кожний трейлер закінчувався тим, що оригінальний персонаж казав Стічу: «Здобудь собі власне кіно.»

Соціальний працівник Кобра Бублик, колишній агент ЦРУ, це безперечно один з таємничих «Людей у чорному» (з міських легенд та кількох популярних фільмів), які потай працюють, щоб запобігти захопленню Землі чужопланетянами та одночасно запевнити людство, що чужопланетян не існує.

Коли Ліло вперше зустріла Кобру Бублика, вона спершу якийсь час позирала на його імпозантну постать, а потім поставила перше запитання: «Ти коли-небудь кого-небудь убивав?». Кобра уник відповіді, пробурмотівши: «ми відхилились від теми». Кобру Метелика озвучив Вінг Реймз, відомий своєю роллю бандитського боса Марселуса Волласа у фільмі 1994 року «Кримінальне чтиво», де через його прямі чи непрямі вказівки було вбито чимало персонажів.

Українськомовне дублювання ред.


Див. також ред.

Примітки ред.