Ліктрос

Ліктрос (нід. lijktros, від lijk — «крайка вітрила», «шкаторина»)^[1] — трос, яким обшивають крайки вітрил. Залежно від того, яка крайка обшита, ліктрос отримує додаткові найменування: бічний, верхній, нижній тощо. Нитки, якими пришивається ліктрос, називають ліковими нитками, а саме обшивання ліктросом — оканачуванням, лікуванням або ліківкою. Відпорювання ліктроса називається розкантуванням вітрила.

1 — полотнище вітрила, 2 — металевий клетневаний трос, 3 — рослинний трос, 4 — кренгельс, 5 — захисна смуга парусини.

Рослинний ліктрос спускається (в'ється) полого, каболки для нього не просочують смолою. Ліктрос може бути і сталевим^[2].

Примітки ред.

↑ Ликтрос // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
↑ Морской энциклопедический справочник / Н. Н. Исанин. — Ленинград : Судостроение, 1986. — Т. 1. — С. 393. (рос.)

Джерела ред.

Самойлов К. И. Ликтрос, ликовина // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
Самойлов К. И. Ликовые нитки // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

[1] Ликтрос // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)

[2] Морской энциклопедический справочник / Н. Н. Исанин. — Ленинград : Судостроение, 1986. — Т. 1. — С. 393. (рос.)

[1]

[2]