Відкрити головне меню

Лівобережне повстання 1687 – стихійний селянсько-козац. рух проти пануючих верств сусп-ва в Лівобережній Україні. Приводом до непокори стало зміщення з гетьман. посади І.Самойловича. Ініціаторами повстання були козаки, які самовільно полишили військо в липні 1687 під час повернення з походу на Крим (див. Кримські походи 1687 і 1689). Рух поширився на Переяславський полк, Гадяцький полк, Прилуцький полк, Стародубський полк, Лубенський полк, Миргородський полк та Чернігівський полк. Супроводжувався захопленням власності козац. старшини, купців, крамарів, орендарів, руйнуванням їхніх маєтків, грабунками церк. власності. З обранням на гетьманство І.Мазепи влада вжила негайних заходів для припинення непослуху. У полки надійшли накази ловити повсталих, ув'язнювати їх та розслідувати їхні дії, а також було розіслано гетьманський універсал щодо необхідності розбору скарг потерпілих у суд. порядку. Водночас, за свідченням Літопису Самовидця, було дане розпорядження щодо припинення дії оренди на винокуріння. Невдовзі повстання було жорстоко придушене силами укр. та рос. військ. Схоплених учасників повстання допитували, найбільш активних страчували, інших піддали тілесним покаранням, у частини з них було конфісковане майно.

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Лучицкий И. Три документа к истории бунта в Малороссии в 1687 году. "Киевская старина", 1884, т. 9, № 6
  • Дабижа А. Горленки (очерки прилуцкой старины). Там само, 1887, № 10
  • Костомаров Н.И. Исторические монографии и исследования. В кн.: Костомаров Н.И. Собрание сочинений, т. 15, кн. 6. СПб., 1905
  • Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. К., 1959
  • Літопис Самовидця. К., 1971
  • Величко С.В. Літопис, т. 2. К., 1991
  • Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. Нью-Йорк–К.–Львів–Париж–Торонто, 2001
  • Щоденник Патріка Гордона за часів його перебування в Росії. "Сіверянський літопис", 2001, № 1–2.