Вікіпедія

Лібертаріанський консерватизм

Лібертаріáнський консервати́зм[1], лібертарний консерватизм[2][3], консервативне лібертаріанство[4] або фузіонізм — це права політична ідеологія, що характеризується поєднанням елементів консерватизму та лібертаріанства[1][3][5][6][7]. Засновником цієї ідеології є Франк Майер. Кандидат філофських наук Едуард Юрченко вважає основним джерелом лібертарного консерватизму Ганса-Германа Гоппе[2], що вважав, що кожен консерватор повинен бути лібертаріанцем, а кожен лібертаріанець повинен бути консерватором[8]. В той самий час, кандидатка політичних наук Зоряна Оніпко зазначає, що погляди Гоппе різняться з поглядами інших лібертарних консерваторів[6]. В США, лібертаріанські консерватори – це послідовники батьків-засновників США[9] та багато хто з них є прибічниками Республіканської партії США[10].

Прапор, що символізує поєднання лібертаріанства та консерватизму

Історія ред.

Через свою спорідненість з класичним лібералізмом[11] та через те, що погляди лібертарних консерваторів схожі до поглядів батьків-засновників США[1][9], погляди схожі на консервативне лібертаріанство можна побачити в США та Британії ще в XVIII–XIX ст.[1][12][13].

Проте, остаточно синтезувалася ця ідея у 1950-х роках Франком Мейером[6][14], котрий виклав свої ідеї в роботах "У захист свободи: Консервативне кредо" та "Консервативний мейнстрім".

У 1990-х роках сформувалося палео-лібертаріанство, що є дуже схожим з консервативним лібертаріанством. Лью Роквел у своєму маніфесті "Справа для палео-лібертаріанства" написав, що треба знову відновити поєднання консерватизму та лібертаріанства[15]. Одним із направленням лібертарного консерватизма є християнське лібертаріанство[10]. Проте, це направлення є молодим і ще не остаточно відділилося від консервативного лібертаріанства.

Ганс-Герман Гоппе вважав, що кожен лібертаріанець повинен бути консерватором, а кожен консерватор – лібертаріанцем[8]. Свої основні ідеї він виклав у 2000-х роках у своїй праці "Демократія: скинутий бог".

Основні тези ред.

Економіка ред.

Лібертаріанський консерватизм підтримує лібертаріанську ідею вільного ринку[1][7][13]. Ряд лібертарних консерваторів віддають перевагу австрійській економіці і критично ставляться до фіатних грошей[7]. Ідеологія консервативного лібертаріанства також підтримує, де це можливо, послуги з приватизації, які традиційно надаються урядом[7]. Консервативні лібертаріанці виступають за мінімальне регулювання урядом соціального життя та відстоює фіскальну дисципліну та повагу до контрактів[7].

Філософські засади ред.

В основі консервативно-лібертаріанського світогляду лежить концепція особистості[13]. Слідом за Локком консервативні лібертаріанці вважають людей «вільними, рівними та незалежними». Свобода особистості корениться в її здатності мислити самостійно[1][13]. Однак здебільшого консервативно-лібертаріанський погляд на свободу орієнтований на зовнішній світ[13]. Це і є консервативною "частиною" цієї ідеології. В її основі лежить філософія консервативного суспільства, що виникло не внаслідок постійного державного регулювання життя людей, а внаслідок активної діяльності громадянського суспільства[7]. Ця рівність розуміється формально: хоча люди різняться за багатьма аспектами, наприклад, за своїми здібностями, соціальним статусом і кількістю майна, яким вони володіють, вони рівні в тому сенсі, що кожен має однакові претензії на свободу, а також право на рівний захист і поводження відповідно до закону[13]. Крім того, лібертарні консерватори вважають, що вільний ринок приносить суспільству соціальну стабільність[1]. Часто, лібертаріанські консерватори є християнами, що зумовило виникнення окремого напряму лібертарного консерватизму – християнського лібертаріанства[10].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж Кирилюк, Федір (2009). Філософія політичної ідеології (PDF). Київ: Центр Учбової літератури. с. 176—179. ISBN 978-966-364-976-4. Архів оригіналу (PDF) за 19 червня 2018. Процитовано 29 січня 2022.
  2. ↑ а б Юрченко, Е. А. (2013). Традиціоналізм та лібертарний консерватизм: порівняння та перспективи синтезу (погляд в контексті творчості Ханса-Херманна Хоппе та Юліуса Еволи). Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Філософія. Соціологія. Політологія. № 21, вип. 23(3). с. 252. ISSN 9125-0912. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022. {{cite news}}: Перевірте значення |issn= (довідка)
  3. ↑ а б Либертарный консерватизм. academic.ru (російською) . Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
  4. ↑ Camacho, Enrique (2015). Conservative libertarianism and the ethics of borders (PDF) (англійською) . Distrito Federal: Universidad Panamericana. Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  5. ↑ Johnston, Larry (2007). Politics: An Introduction to the Modern Democratic State. Toronto, Ontario: University of Toronto Press. ISBN 978-1-4426-0040-9. - С. 154-156.
  6. ↑ а б в Оніпко, Зоряна. Ідеологія лібертаріанства: витоки та еволюція. Чтиво. Архів оригіналу за 2 січня 2022.
  7. ↑ а б в г д е Yadav, Aryma Brajesh. An Insight into Libertarian Conservatism.
  8. ↑ а б Хоппе Г.-Г. Демократия. Низвергнутый Бог. — С. 162. Архівовано з джерела 1 січня 2022
  9. ↑ а б Віктор Фрідман (17 квітня 2013). «Соціалістичні штати америки». archive.is (російською) . Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 1 січня 2022.
  10. ↑ а б в Виды либертарианства. sc2tv.ru (російською) . Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  11. ↑ Консерватизм другої половини XX ст. Pidru4niki. Процитовано 26 січня 2022.
  12. ↑ TRANSFORMING FREE SPEECH. publishing.cdlib.org. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  13. ↑ а б в г д е Heyman, Steven (2014). The Conservative-Libertarian Turn in First Amendment Jurisprudence. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
  14. ↑ Fesser, Edward. What Libertarianism Isn’t. archive.lewrockwell.com (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  15. ↑ Rockwell, Llewelyn (1990). The Case for Paleo-Libertarianism (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 вересня 2018. Процитовано 19 лютого 2022.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лібертаріанський_консерватизм&oldid=40980550