Люценко Олександр Юхимович
Олекса́ндр Юхи́мович Люце́нко (рос. Люценко Александр Ефимович, нар.31 липня 1806 — пом.9 лютого 1884) — український археолог, музеєзнавець. Дійсний статський радник.
| Люценко Олександр Юхимович | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
_%E2%80%94_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B8%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80,_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%B8_%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3,_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%8F%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C.jpg) | |||||||
| Псевдо | рос. Люценко Александр Ефимович | ||||||
| Народився | 12 серпня 1806[1] | ||||||
| Помер |
9 лютого 1884[1] (77 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[1] | ||||||
| Поховання | Смоленське православне кладовище | ||||||
| Громадянство |
 Російська імперія | ||||||
| Діяльність | лектор, інженер, музеєзнавець, археолог, військовослужбовець, будівельник | ||||||
| Галузь | будівництво[d], археологія і музеєзнавство | ||||||
| Alma mater | Петербурзький державний університет шляхів сполучення | ||||||
| Титул | Дійсний статський радник | ||||||
| Посада | Директор Керченського музею старожитностей | ||||||
| Військове звання |
 Полковник | ||||||
| Батько | Люценко Юхим Петрович[1] | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Життєпис ред.
Родина ред.
Батько Юхим Петрович Люценко — (нар.12 жовтня 1776, Янівка, Чернігівський повіт, Чернігівська губернія — пом.28 грудня 1854, Санкт-Петербург) — статський радник, український письменник, перекладач.
Брат Данило — титулярний радник, український педагог.
Сестра Анастасія (нар. 1808 — пом.1891)[2], у шлюбі з Микитою Петровичем Неїловим[3].
Брат Федір — колезький радник, у 1864 році — старший контролер-ревізор департаменту Державного казначейства.
Брат Юхим (нар. 1810 — пом.1891)[2] — надвірний радник, у 1857 році — старший завідувач підрозділу департаменту Державного казначейства, український археолог і поет.
Освіта ред.
1821 року вступив до військово-будівельного училища, яке закінчив у 1823 році у чині прапорщика.
Військова діяльність ред.
1823 року скерований училищем у будівельний загін з відрядженням, як здібний, до інституту корпусу інженерів шляхів сполучення, а у наступному році переведений в корпус інженерів шляхів сполучення.
1823 року, призначений на дійсну службу в V Київський округ, де 1825 року посідає посаду інженера 3-го класу у чині підпоручика[4], а у 1826—1828 роках — у чині поручика[5][6]. 1828 року призначається корпусним інженером для дослідження на Ямпільських порогах на Дністрі щодо визначення місць для поліпшення судноплавства[7]. 1828 року відряджений на Дністер, в Херсонську губернію, де, відповідно до даної інструкції, зібрав відомості як у Херсонській губернії, так і в Молдові та у Бессарабії про зручні місця для побудови млинів. 1830 року призначений членом ревізійної—технічної комісії при Раді шляхів сполучень та 1832 року вже має чин капітана[8]. 1838 року призначений в училище цивільних інженерів для викладання правил виконання робіт, складання технічних та фінансових звітів і правил діловодства.
У 1841—1844 роках у чині підполковник перебуває у розпорядженні Головного управління Грузією, а саме: Директора військових сполучень Кавказького краю генерал-майора Михайла Михайловича Еспехо[9][10][11].
У 1843—1851 роках — Член правління VIII округу управління шляхів сполучень[12][13][14][15][16][17][18][19].
1850 року отримує чин полковника.
Цивільна діяльність ред.
У 1853—1877 роках — директор Керченського музею старожитностей за запрошенням Лева Олексійовича Перовського.
За бездоганну державну службу отримує чини:
- Колезький радник (1853)[20][21][22];
- Статський радник (1856)[23][24][25][26][27][28];
- Дійсний статський радник (1867)[29][30][31][32][33][34][35][36][37][38].
Наукова діяльність ред.
Захоплювався нумізматикою і через це зібрав колекцію давньогрецьких монет.
У 1853—1878 роках проводив розкопки скіфських та античних пам'яток (Олександропільського і Мелек-Чесменського курганів) поблизу Керчі та на Таманському півострові. Знахідки з цих пам'яток знаходяться у колекціях Ермітажу і Керченського музею.
1859 року як директор музею розробив план археологічних досліджень і представив його до Археологічної комісії доповідною запискою — це було першою спробою спрямувати археологічні дослідження в планове русло.
У Керчі жив в одній з кімнат будинку музею, разом з молодшим братом Юхимом, що виконував при музеї обов'язки лаборанта та готував публікації за результатами досліджень.
Під його керівництвом відкриті чи додатково обстежені кургани: поблизу Керчі — Юз-Оба, Мелек-Чесменський, Золотий курган, Темир-Гора; на Таманському півострові — кургани Васюринської гори, Велика та Мала Близниця, Артюховський; у Катеринославській губернії — Олександропільський курган, біля Феодосії — близько 20 курганів.
Під його керівництвом проводилися розкопки на городищах Німфей і Тірітака в околицях Керчі, Фанагорія — на Таманському півострові; відкрито кілька розписаних склепів на горі Мітрідат.
1874 року — учасник Третього Археологічного з'їзду в Києві.
Останні роки життя ред.
З 1878 року — на пенсії. Мешкав у Санкт-Петербурзі.
Помер 9 лютого 1884 року. Похований на Смоленському кладовищі.
Нагороди ред.
- орден Святої Анни 3 ступеня (2 квітня 1838)[39];
- орден Святої Анни 2 ступеня;
- орден Святого Станіслава 1 ступеня
- орден Святого Володимира 4 ступеня (16 квітня 1841)[40];
- орден Святого Володимира 3 ступеня;
- Медаль «У пам'ять війни 1853–1856»;
- «Відзнака за 15 років бездоганної служби» (22 серпня 1839)[41];
- «Відзнака за 30 років бездоганної служби» (1871).
Праці ред.
- Описание пепельной урны с рисунком, найденной в марте 1872 г. в Керчи.(рос. дореф.)
- Записки Одесского общества истории и древностей, 1872.(рос. дореф.)
- О двух мраморах с эллинистическими надписями, открытых в 1874 г. в Керчи.//Записки Одесского общества истории и древностей, 1875.(рос. дореф.)
- Древние еврейские надгробные памятники, открытые в насыпях Фанагорийского городища. СПб. 1880.(рос. дореф.)
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Люценко, Александр Ефимович // Русский биографический словарь / под ред. Н. Д. Чечулин, М. Г. Курдюмов — СПб: 1914. — Т. 10. — С. 821–822.
- ↑ а б Боровкова В. Н. Коллекционеры и торговцы керченскими древностями. — Керч : ТзОВ «Керченська міська типографія», 1999. — С. 41. — (Древности Керчи) — 1000 прим.(рос.)
- ↑ N-Неелова//GENI(рос.)
- ↑ Адрес-календарь г.1826 ч.1 С. 804 [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-календарь г.1827 ч.1 С. 860 [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-календарь г.1828 ч.1 С. 856 [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-календарь г.1829 ч.1 С. 794 [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-календарь г.1833 ч.1 С. 677 [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Месяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1842. Часть 1 и 2. Ч. 1 Р. II С. 546 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь или Общий Штат Российской Империи на 1843 год. Часть 1 и 2. Ч. 1. Р. II С. 313 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь или Общий Штат Российской Империи на 1844 год. Часть 1 и 2. Ч. 1. Р. II С. 282 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь или Общий Штат Российской Империи на 1844 год. Часть 1 и 2. Ч. 1. Р. II С. 291 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь или Общий Штат Российской Империи на 1845 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 Р. II С. 295 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь, или Общий Штат Российской Империи на 1846 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 Р. II С. 256 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь, или Общий Штат Российской Империи на 1847 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 Р. II С. 267 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь или Общий Штат Российской Империи на 1848 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 Р. II С. 266 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь или Общий Штат Российской Империи на 1849 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 Р. VIII С. 256 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общий Штат Российской Империи. 1850, часть 1 и 2. Ч. 1 Р. II С. 228 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись всех чиновных особ в государстве. 1851, часть 1, 2 и алфавитный указатель личных имен. Ч. 1 Р. II С. 263 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая роспись всех чиновных особ в государстве 1853 год. (часть 1 и 2). Ч. 1 Р. I. С. 26 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись всех чиновных особ в государстве, 1854 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 Р. I. С. 25 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись всех чиновных особ в государстве. Часть 1 и 2. Ч. 1 Р. I. С. 26 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись всех чиновных особ в государстве. Часть 1 и 2. Ч. 1 Р. I. С. 27 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись всех чиновных особ в Государстве. 1857. Часть 1 и 2. Ч. 1 Р. I. С. 26 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись всех чиновных особ в государстве на 1859 год. Часть 1 и 2. Ч. 1. Р. I С. 52 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в империи, и по главным управлениям в Царстве Польском и в Великом княжестве Финляндском на 1863—1864 год: Ч. 1-2. Ч. 1. Р. I С. 78 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1865-66 год. Ч. 1. Р. I С. 72 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1866-67 год. Ч. 1. Р. I С. 70 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1868 год. Часть 1 и 2. Ч. 1. Р. I С. 74 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая роспись нанальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1869 год. Часть 1 и 2. Ч. 1. Р. I С. 74 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1870 год. Ч. 1. Р. I С. 78 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1871 год. Ч. 1. Р. I С. 80 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1872 год. Ч. 1. Р. I С. 74 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1873 год. Часть 1 и 2. Ч. 1. Р. I С. 76 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1874 год. Часть 1 и 2. Ч. 1. Р. I С. 76 [Архівовано 4 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1875 год. Часть 1 и 2. Ч. 1. Р. I С. 78 [Архівовано 4 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1876 год. Часть 1 и 2. Ч. 1. Р. I С. 80 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1877 год. Часть 1 и 2. Ч. 1. Р. I С. 80 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- ↑ Список кавалерам российских имп. и царских орденов... за 1838. — СПб : тип. К. Вингебера, 1839. — Т. 3. — С. 612.(рос. дореф.)
- ↑ Список кавалерам российских имп. и царских орденов... за 1849 год. — СПб : тип. К. Вингебера, 1850. — Т. 2. — С. 578.(рос. дореф.)
- ↑ Список кавалерам российских имп. и царских орденов... в течении 1839 года, служащий прибавлением к общему кавалерскому списку. — СПб : тип. К. Вингебера, 1840. — С. 192.(рос. дореф.)
Посилання ред.
- Д. В. Грузін. Люценко Олександр Юхимович [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 400. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Люценко, Александр Ефимович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XVIII. — С. 266. (рос. дореф.)
- Русский биографический словарь (1896—1918).(рос.)
- Люценко [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Інститут історії України [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Керченському державному історико-культурному заповіднику — 180 років
- Лазенкова Л. М. «Почтенный» археолог А. Е. Люценко [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)