Відкрити головне меню

Люценко Данило Юхимович
Псевдо рос. Люценко Даніил Ефимович,
Народився Невідомо
Помер Невідомо
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність педагог
Відомий завдяки педагог
Титул титулярний радник
Військове звання Imperial Russian Army Capt 1917 h.png Капітан
Батько Юхим Петрович Люценко
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня з бантом
Орден Святої Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість»
Медаль «За турецьку війну»

Дани́ло Юхи́мович Люце́нко (рос. Люценко Даніил Ефимович, нар.? — пом.?) — український педагог, титулярний радник.

ЖиттєписРедагувати

РодинаРедагувати

Батько Юхим Петрович Люценко — (нар.12 жовтня 1776, Янівка, Чернігівський повіт, Чернігівська губернія — пом.28 грудня 1854, Санкт-Петербург) — статський радник, український письменник, перекладач.

Брат Олександр (нар.1807 — пом.9 лютого 1884) — дійсний статський радник, український археолог, музеєзнавець.

Сестра ? (нар. 1808 — пом.1891)[1], у заміжжі за Микитою Петровичем Неїловим[2].

Брат Федір — колезький радник, у 1864 році — старший контролер-ревізор департаменту Державного казначейства.

Брат Юхим (нар. 1810 — пом.1891)[1] — надвірний радник, у 1857 році — старший завідувач підрозділу департаменту Державного казначейства, український археолог і поет.

Військова діяльністьРедагувати

1829 року — поручик 6-го піонерного батальйону 6-ї артилерійської дивізії 6-го корпусу II-ї армії[3].

1831 року — штабс-капітан 4-го саперного батальйону при 4-му піхотному корпусі[4].

25 березня 1833 року із штабс-капітанів 6-го Саперного батальйону Інженерного Корпусу призначається в капітани 3-го Резервного Саперного батальйону[5].

27 лютого 1835 року призначається в 6-й Саперний батальйон[6].

Педагогічна працяРедагувати

У 18381839 навчальному році працює виконувачем обов'язки штатного наглядача у повітовому дворянському училищі міста Златополя[7].


НагородиРедагувати

Сім'яРедагувати

Дружина — ?

Син Микола — 1875 року полковник, командир полкового ремонту Кірасирського Його Величності лейб-гвардії полку.

ЗазначенняРедагувати

  1. а б Боровкова В. Н. Коллекционеры и торговцы керченскими древностями. — Керч : ТзОВ «Керченська міська типографія», 1999. — С. 41. — (Древности Керчи) — 1000 прим.(рос.)
  2. N-Неелова//GENI(рос.)
  3. Списокъ генераламъ, штабъ- и оберъ-офицерамъ всей Россійской арміи, с показаніемъ чиновъ, фамилій и знаковъ отличія. — СПб : Военная Типографія Главнаго Штаба Его Императорского Величества, 1829. — С. 504.(рос. дореф.)
  4. Списокъ генераламъ, штабъ- и оберъ-офицерамъ всей Россійской арміи, с показаніемъ чиновъ, фамилій и знаковъ отличія. — СПб : Военная Типографія Главнаго Штаба Его Императорского Величества, 1831. — С. 934.(рос. дореф.)
  5. Высочайшіе приказы о чинахъ военныхъ январь-декабрь 1833. — СПб, 1833. — С. 196.(рос. дореф.)
  6. Высочайшіе приказы о чинахъ военныхъ январь-июнь 1835. — СПб, 1835. — С. 116.(рос. дореф.)
  7. Месяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1839 год. (часть 1 и 2). Ч. 1 С. 585 Архівовано 16 січень 2017 у Wayback Machine.(рос. дореф.)
  8. Список кавалерам российских имп. и царских орденов... за 1849 год. — СПб : тип. К. Вингебера, 1850. — Т. 3. — С. 989.(рос. дореф.)
  9. Список кавалерам российских имп. и царских орденов... за 1849 год. — СПБ : тип. К. Вингебера, 1850. — Т. 2. — С. 444.(рос. дореф.)
  10. Список кавалерам российских имп. и царских орденов... за 1843. — СПб : тип. К. Вингебера, 1844. — Т. 6. — С. 631.(рос. дореф.)

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати