Люсьєн Ліппер (фр. Lucien Lippert; 25 серпня 1913, Арлон — 13 лютого 1944, Нова Буда) — бельгійський офіцер, доброволець військ СС, оберштурмбаннфюрер СС (1944, посмертно). Кавалер Німецького хреста в золоті.

Люсьєн Ліппер
фр. Lucien Lippert
Народився25 серпня 1913(1913-08-25)[1]
Арлон, Валлонія, Бельгія
Помер13 лютого 1944(1944-02-13)[1] (30 років)
Корсунський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
НаціональністьВаллон
Діяльністьвійськовослужбовець
УчасникДруга світова війна
Військове званняоберштурмбаннфюрер
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі

Біографія

ред.

Професійний офіцер бельгійської армії. У липні 1941 року зарахований до легіону «Валлонія», але тільки 8 серпня 1941 поїхав в Мезеріц в свої казарми, ад'ютант легіону. З 6 квітня 1942 року — командир легіону. У січні 1943 року, коли лідер партії «Рекс» і головний ініціатор створення легіону Леон Дегрель заявив про перехід легіонерів у війська СС, Ліппер був противником цього рішення і навіть мав намір повернутися на батьківщину, зайнявши там посаду начальника Добровільної робочої служби в Валлонії. Однак один з видних діячів партії «Рекс» Віктор Матті переконав популярного серед членів легіону Ліппер залишитися командиром і перейти у війська СС.

З 1 червня 1943 по 13 лютого 1944 року — командир 5-ї добровольчої штурмової бригади СС «Валлонія». Був її першим командиром; вже після його загибелі бригада була переформована в дивізію.

У лютому 1944 року на чолі бригади брав участь в боях в оточенні під Черкасами. У період підготовки до прориву з оточення взяв участь в штурмі села Нова Буда, в ході якого був убитий. Підлеглі Ліппера під час прориву в ніч з 16 на 17 лютого винесли з оточення його тіло, загорнуте в плащ-намет. Імовірно, похований як невідомий солдат на Німецькому військовому цвинтарі в Києві.

Оцінка сучасників

ред.

Російський емігрант першої хвилі Н. І. Сахновський, що служив в бригаді «Валлонія», характеризував його як «прекрасного і чесного кадрового офіцера бельгійської королівської армії».

Нагороди

ред.

Література

ред.
  • Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Léon Degrelle: Die verlorene Legion. Erlebnisbericht des Kommandeurs der Legion «Wallonie». 1972.
  • Walter Held: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg. Eine Bibliografie der deutschsprachigen Nachkriegsliteratur. 5 Bände, 1978.
  • Rolf Michaelis: Die Panzergrenadier-Divisionen der Waffen-SS. 2. Auflage. Michaelis-Verlag, Berlin 1998, ISBN 3-930849-19-4.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в TracesOfWar