Відкрити головне меню

Людовіка Баварська (нім. Ludovika von Bayern), повне ім'я Марія Людовіка Вільгельміна Баварська (нім. Maria Ludovika Wilhelmine von Bayern), (нар. 30 серпня 1808 — пом. 25 січня 1892) — баварська принцеса з династії Віттельсбахів, донька першого короля Баварії Максиміліана Йозефа та баденської принцеси Кароліни, дружина герцога Баварського Максиміліана, матір імператриці Сіссі.

Людовіка Баварська
Ludovika von Bayern
Ludovika 1808-1892.jpg
Ім'я при народженні Марія Людовіка Вільгельміна Баварська
Псевдо Луїза
Народилася 30 серпня 1808(1808-08-30)
Мюнхен, Баварія
Померла 25 січня 1892(1892-01-25) (83 роки)
Мюнхен, Баварія
·наслідки бронхіта
Поховання монастир Тегернзее[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of the German Empire.svg Німеччина
Національність німкеня
Діяльність аристократ
Титул герцогиня Баварська
Рід Віттельсбахи
Батько Максиміліан I
Мати Кароліна Баденська
Брати, сестри
У шлюбі з Максиміліан Баварський
Діти Єлизавета Баварська, Марія Софія Баварська[d], Карл Теодор Баварський[d], Матильда Людовіка Баварська, Олена Баварська, Максиміліан Еммануїл Баварський[d], Софія Шарлотта Августа Баварська і Людвіг Вільгельм Баварський[d]
Bavaria Arms.svg

БіографіяРедагувати

Людовіка, яку в родині називали Луїза, народилась 30 серпня 1808 року у Мюнхені. Вона була донькою короля Баварії Максиміліана I та його другої дружини Кароліни. Дівчинка мала старших сестер-близнючок: Єлизавету і Амалію Августу та Софію і Марію Анну. Невдовзі народилась молодша, Максиміліана, проте вона прожила лише десять років.

Батьки мали намір виростити дітей сучасними, незалежними людьми, не зважаючи на дотримання певних правил, які мали б виконуватися автоматично. Тож, з чотирьох років всі дівчатка мали долучатися до придворного життя, у тому числі відвідувати театр. Таким чином, знайомство з етикетом починалося з самого раннього віку. Принцеси також вивчали класичну літературу, географію та історію. Вільно розмовляли німецькою та французькою мовами.

Людовіку називали найкрасивішою з доньок короля Баварії. Батько, після смерті молодшої доньки Максиміліани у 1821, яка з дитинства вважалася нареченою Максиміліана Баварського,[1] онука його рідної сестри Марії Анни та герцога Баварії Вільгельма, домовився про його шлюб із Людовікою. Цей союз мав на меті скріпити дружні відносини та примирити дві гілки роду Віттельсбахів.

Проте, дівчина закохалась у Мігеля Португальського,[2] молодшого сина Жуана VI. Юнак у 1824 році був висланий з країни за повстання проти батька і знайшов притулок у Відні, при дворі австрійського імператора, де провів наступні три роки. До Відня переїхала і старша сестра Людовіки, Софія, що у листопаді того ж 1824 одружилась із ерцгерцогом Францем Карлом.

Максиміліан Баварський теж був не у захваті від свого майбутнього шлюбу. Схильний до меланхолії, він мав роман із простолюдинкою і не робив із цього таємниці. На весілля із принцесою погодився виключно через повагу до діда, про що і повідомив нареченій. Однак, для короля політичні міркування і вже узгоджені домовленості були сильніше особистих схильностей дітей. До того ж він не мав наміру допустити шлюбу доньки з принцом у вигнанні, що не мав твердих перспектив.

Хоча Максиміліан Йозеф помер у жовтні 1825, передавши правління сину від першого шлюбу, Людвигу, заплановане весілля відбулося. Наречені були однолітками, обом того року виповнювалося 20. Церемонія пройшла 9 вересня 1828 у замковій каплиці містечка Тегернзе на березі однойменного озера. Після прогулянки озером у супроводі шістдесяти суден, у молодят почався медовий місяць, який вони провели, подорожуючи Баварією. У перші роки після весілля, пара відвідала Швейцарію та Італію. Після повернення герцог придбав замок Поссенгофен на березі Штарнбергер-Зее. Родина проводила там літній сезон. Взимку всі поверталися до палацу герцога Макса на Людвігштрассе у Мюнхені, спроектованому Лео фон Кленце.

Хоча шлюбна ніч виявилася невдалою, до 1849 року у подружжя народилося десятеро дітей:


1837-го Максиміліан став герцогом Баварським, 1845 — отримав предикат Королівська високість. Проте, жило подружжя звичайним бюргерським життям. Людовіці подобалось проводити час в сільській місцевості, на природі. Вона не цікавилась модою чи політикою. Максиміліан полюбляв носити національні костюми, грати на цитрі та спілкуватися з простими людьми і середнім класом. Виховання дітей не вирізнялося особливою релігійністю.

Характери у подружжя були різні. Людовіка мала більш тверезий та практичний погляд на життя. Максиміліан віддав перевагу мистецтвам, подорожам та вільному життю. Мав коханок та вісім позашлюбних дітей, із якими, бувало, проводив більше часу, ніж із законними. І через це мав суперечки із дружиною.

1852-го Людовіка разом із чоловіком та дітьми Карлом Теодором, Оленою та Єлизаветою здійснили мандрівку, протягом якої вони відвідали міста Больцано, Трієст та Венецію. Наступного року Єлизавета заручилася із австрійським імператором Францем Йозефом I. Побралися вони у квітні 1854.

1878 Людовіка із чоловіком відзначили золоте весілля. Невдовзі у Максиміліана стався інсульт. Після цього відносини між подружжям стали теплішими. Останні десять років спільного життя вони прожили тихо і гармонійно.

1888 Максиміліан пішов з життя після другого інсульту. Людовіка пережила його на чотири роки і померла 25 січня 1892 від наслідків бронхіту в палаці герцога Макса. Біля її ліжка знаходилися всі діти, що залишалися в живих. Поховали герцогиню поруч із чоловіком в родинному склепі замка Тегернзеє.

НагородиРедагувати

  • Орден королеви Марії Луїзи (№613)

Вшанування пам'ятіРедагувати

На честь Людовіки у названі гімназія Luisengymnasium та вулиця Luisenstraße у Мюнхені.

В мистецтвіРедагувати

  • Має кілька кіновтілень:
  1. Магда Шнайдер у трилогії «Сіссі» (19551962), реж. Ернст Марішка;
  2. Льоля Ледякіна у теле-серіалі «Сіссі» (2004), реж. Жан-Даніель Верхак;
  3. Лічія Маґлієтта у міні-серіалі «Сіссі» (2009), реж. Ксавер Шварценбергер.
  • У мюзиклі «Елізабет» (1992) із музикою та лібретто Міхаеля Кунце, Софію грала Крістіна Ветштайн.

ГенеалогіяРедагувати

Крістіан Цвайбрюкен-Біркенфельдський
 
 
Кароліна Нассау-Саарбрюкенська
 
 
Йозеф Карл Зульцбахський
 
 
Єлизавета Нойбурзька
 
 
Карл Фрідріх Баденський
 
 
Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
Людвіг IX
 
 
Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Міхаель Цвайбрюкенський
 
 
 
 
 
 
Марія Франциска Зульцбахська
 
 
 
 
 
 
Карл Людвіг Баденський
 
 
 
 
 
 
Амалія Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна Баденська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людовіка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Що також був його хресником.
  2. Імператриця Єлизавета [1] (угор.)
  3. Марія Софія Віттельсбах [2] (італ.)
  4. Прізвиська дітей герцога Баварського [3] (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Erika Bestenreiner: Sisi und ihre Geschwister. Piper Verlag, 2003, ISBN 3-492-24006-2.
  • Sigrid-Maria Größing: Sisi und ihre Familie. Verlag Ueberreuter, Wien/München 2005, ISBN 3-8000-3857-9.

ПосиланняРедагувати