Людовик II Голландський

Наполеон Луї Бонапарт (фр. Napoleon Louis Bonaparte), також відомий як Людовик ІІ Голландський (11 жовтня 1804(18041011), Париж, Франція — 17 березня 1831) — великий герцог Берзький у 1809-1813, король Нідерландів у 1810. Був другим сином короля Нідерландів Луї Наполеона (молодшого брата Наполеона Бонапарта) і Гортензії Богарне (дочки Жозефіни Богарне, першої дружини Наполеона Бонапарта).

Napoléon Louis Bonaparte
Napoléon Louis Bonaparte (1804-1831).jpg
Народився 11 жовтня 1804(1804-10-11)[1][2]
Париж, Франція
Помер 17 березня 1831(1831-03-17)[1][2] (26 років)
Форлі, Емілія-Романья, Папська область
Поховання Сен-Ле-ла-Форе
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Батько Людовик I Бонапарт
Мати Гортензія Богарне
Брати, сестри Наполеон III Бонапарт, Charles de Morny, Duke of Morny[d] і Napoleon Charles Bonaparte[d]
У шлюбі з Charlotte Napoléone Bonaparte[d]
Нагороди
Орден Святого Андрія Первозванного
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Після смерті брата Карла він, в 4 роки, став спадкоємцем нідерландського престолу. Наполеон Бонапарт тоді не мав дітей і тому Людовик міг стати ще й імператором (ця можливість зникла після народження Наполеона ІІ). У 1809 Наполеон І дає Людовику титул герцога Бергського (носив він цей титул до 1813).

У 1810 Наполеон І змушує свого брата Луї відріктися трону Голландії. Формально трон посідає малий Людовик, але королем йому судилося бути всього декілька днів (Наполеон вводить війська і анексує Нідерланди).

Після приходу до влади у Франції Бурбонів Людовик разом з братом Луї-Наполеоном Бонапартом селиться в Італії. Вони сповідують ліберальні погляди і зв'язуються з карбонаріями, що боролися проти Австрії.

Помирає 18 березня 1831 від кору у Форлі, Емілія-Романья.

ПриміткиРедагувати