Людовик II Голландський

Наполеон Луї Бонапарт (фр. Napoleon Louis Bonaparte), також відомий як Людовик ІІ Голландський (11 жовтня 1804(18041011), Париж, Франція — 17 березня 1831) — великий герцог Берзький у 1809-1813, король Нідерландів у 1810. Був другим сином короля Нідерландів Луї Наполеона (молодшого брата Наполеона Бонапарта) і Гортензії Богарне (дочки Жозефіни Богарне, першої дружини Наполеона Бонапарта).

Людовік IІ
фр. Napoléon Louis Bonaparte
Napoléon Louis Bonaparte (1804-1831).jpg
[[Файл:|150px|]]
Прапор
Король Голландії
1 липня 1810 — 17 березня 1831
Попередник: Людовік I
 
Народження: 11 жовтня 1804(1804-10-11)[1][2][…]
Париж
Смерть: 17 березня 1831(1831-03-17)[1][2][…] (26 років)
Форлі, Емілія-Романья
Поховання: Сен-Ле-ла-Форе
Країна: Франція
Релігія: Католицизм
Рід: Бонапарти
Батько: Людовик I Бонапарт
Мати: Гортензія Богарне
Шлюб: Шарлотта Бонапарт
Нагороди:
орден Андрія Первозванного

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Після смерті брата Карла він, в 4 роки, став спадкоємцем нідерландського престолу. Наполеон Бонапарт тоді не мав дітей і тому Людовик міг стати ще й імператором (ця можливість зникла після народження Наполеона ІІ). У 1809 Наполеон І дає Людовику титул герцога Бергського (носив він цей титул до 1813).

У 1810 Наполеон І змушує свого брата Луї відректися трону Голландії. Формально трон посідає малий Людовик, але королем йому судилося бути всього декілька днів (Наполеон вводить війська і анексує Нідерланди).

Після приходу до влади у Франції Бурбонів Людовик разом з братом Луї-Наполеоном Бонапартом селиться в Італії. Вони сповідують ліберальні погляди і зв'язуються з карбонаріями, що боролися проти Австрії.

Помирає 18 березня 1831 від кору у Форлі, Емілія-Романья.

ПриміткиРедагувати