Люди як боги (роман Велза)

«Люди як боги» (англ. Men Like Gods) — науково-фантастичний роман Герберта Велза про цивілізацію людей на планеті, що називається «Утопія» у паралельному світі, куди випадково потрапляють декілька англійців. Показано соціальний устрій і технологічні досягнення людей, що збудували в Утопії ноократичне суспільство. Роман написаний і вперше опублікований в 1923 році.

«Люди як боги»

Автор	Герберт Велз
Назва мовою оригіналу	Men Like Gods
Мова	англійська
Жанр	Наукова фантастика
Видавництво	Мендорлі (UA)
Видано	1923
Перекладач(і)	Святослав Михаць
Тип носія	Друк (тверда обкладинка), epub
Попередній твір	Бібліографія Герберта Уеллса
Наступний твір	Мрія

Сюжет

Влітку 1921 року містер Барнстейпл, журналіст, працює в Лондоні. Розчарований роботою в заполітизованій газеті «The Liberal», він вирішує взяти відпустку. В дорозі він разом із ще кількома пасажирами автомобіля випадково переносяться в «інший світ», який вони невдовзі називають Утопією. Вони бачать палаючу будівлю, а в ній кілька трупів надзвичайно красивих людей (пізніше пояснюється, що вони ставили експеримент із переміщення між світами). Туди приходять двоє місцевих жителів, які відводять прибульців до свого міста.

У Книзі першій описано, що Утопія — це варіант Землі, що приблизно на 3 тис. років випереджає її у своєму розвитку. Для 200 млн утопійців, які населяють цей світ, епоха, що відповідає XX ст., давно минула. Історія Утопії відрізняється деталями, як-от Христос там помер на колесі, а не на хресті. Утопія не має якого-небудь уряду і функціонує як успішно реалізована анархія. Завдяки освіті утопійці самі, без примусу, підтримують порядок. Релігія та політика зникли, натомість процвітає наука. Життя в Утопії регулюється «п'ятьма принципами свободи», якими є конфіденційність, вільне пересування, необмежене знання, правдивість і вільне обговорення будь-яких тем. Приватної власності не існує, за винятком деяких особистих речей, які не складають цінності для інших. Шляхом селекції було усунено осіб з негативними рисами, а тривалість життя суттєво подовжена. Люди в Утопії володіють телепатією, передаючи поняття безпосередньо з мозку в мозок, а звичайна мова, єдина на всій планеті, слугує для мистецтва. Родина розуміється дуже широко, вільні стосунки є нормою. В Утопії виведено різноманітні нові сорти рослин, суттєво змінено біосферу, щоб вона найкраще слугувала людям. Утопійці цікавляться чи відрізняються закони фізики обох світів і чи можна це використати задля взаємної користі.

У Книзі другій земляни опиняються в карантині на скелі після того, як занесені ними інфекції спричинили коротку епідемію в Утопії. Адже звиклі до життя без хвороб, утопійці втратили імунітет навіть до слабких мікробів. У карантині земляни починають планувати завоювання Утопії, незважаючи на протести містера Барнстейпла. Більшість землян вважає, що утопійці ведуть розгульний, аморальний спосіб життя. Барнстейпл зраджує їх, коли його товариші намагаються взяти в заручники двох утопійців і вбивають одного. Утопійці оточують скелю та відправляють землян, крім Барнстейпла, який опинився задалеко, до випадкового іншого світу.

У Книзі третій Барнстейпл хоче залишитися в Утопії та запитує в утопійців як він може найкраще служити їхньому суспільству. Йому відповідають, що найкраще він може це зробити «повернувшись у свій рідний світ». Він погоджується і після місяця, проведеного в Утопії, повертається на свою Землю завдяки вдосконаленій технології міжсвітових подорожей. Вдома Барнстейпл вирішує втілити ідеали Утопії. Своїй дружині він розповідає, що провів відпустку в чудовому місці, але замовчує що сталося з ним насправді. Вона зауважує, що чоловік змінився на краще як морально, так і фізично.

Український переклад

• Герберт Велз. Люди як боги. Переклад з англійської: Святослав Михаць. Львів: Мендор І. І., 2017. — 376 с. — ISBN 978-966-97552-2-3