Людвіг VI (курфюрст Пфальцу)

Людвіг VI (нім. Ludwig VI.; 6 червня 1539 — 22 жовтня 1583) — 12-й Курфюрст Пфальцу в 15761583 роках.

Людвіг VI
нім. Ludwig VI. von der Pfalz
курфюрст Пфальцу
Kurfuerst Ludwig VI. Pfalz.jpg
курфюрст Пфальцу
Правління 15761583
Попередник Фрідріх III
Наступник Фрідріх IV
Інші титули пфальцграф Зіммерну
Біографічні дані
Народження 4 червня 1539(15390604)
Зіммерн
Смерть 22 жовтня 1583
Гайдельберг
пневмонія
Поховання Church of the Holy Spiritd
Дружина Єлизавета Гессенська
Анна Східно-Фрісландська
Діти 5 синів і 8 доньок
Династія Віттельсбахи
Батько Фрідріх III
Мати Марія Гогенцоллерн
Arms of the Electoral Palatinate (Variant 1).svg
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

КурпринцРедагувати

Походив з Рейнських Віттельсбахів, Зіммернської гілки. Старший син Фрідріх III, принца Зіммерну, та Марії з Кульмбаських Гогенцоллернів. Народився 1539 року в Зіммерні. Під впливом матері став ревним лютеранином. Здобув гарну освіту при дворі маркграфа Філіберта Баденського. 1554 року навчався в університеті Доля (пфальцграфство Бургундія), де добре опанував французьку мову.

З 1556 року перебував при дворі Отто Генріха I, курфюрства Пфальцу. 1559 року батько Людвіга став новим курфюрстом Пфальцьким.

1560 року оженився з представницею Гессенського дому. У 1563 році Людвіга призначено регентом (намісником) Верхнього Пфальцу. Водночас вступив у конфлікт з батьком через небажання переходити до кальвінізму.

КурфюрстРедагувати

1576 року після смерті Фрідріха III стає новим курфюрстом Пфальцу. 1577 року підписав лютеранську Формулу Злагоди. Зосередив головну увагу на поверненні держави до лютеранства. Перш за все став утискати кальвіністів гайдельберзького університету, які втекли до брата курфюрста — Йоганна Казимира в Нойштадта, де було засновано колегіум «Казимиріанум».

1582 року помирає дружина. Того ж року з метою переходу країни до лютеранства видав новий державний статус, поліцейський статус та церковний статут, що мав схожість зі статутом Отто Генріха Пфальцького.

У 1583 році втрутився у Кельнську війну на боці курфюрста-архієпископа Кельна Гебхард Трухзеса фон Вальдбурга, який перейшов в лютеранство й намагався перетворити Кельнське архієпископство на світську державу. Того ж року Людвіг VI оженився вдруге. Також підписав Книгу згоди та як співрегент від імені маркграфів Ернста Фрідріха Баден-Дурласького і Якоб III Баден-Гахберзького. Невдовзі помер, ймовірно, від стенокардії. Йому спадкував син Фрідріх IV.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Єлизавета, донька ландграфа Філліпа I Гессенського.

Діти:

  • Анна Марія (1561—1589), дружина Карла IX Вази, короля Швеції
  • Єлизавета (1562)
  • Доротея Єлизавета (1565)
  • Доротея (1566—1568)
  • Фрідріх Філіп (1567)
  • Йоганн Фрідріх (1569)
  • Людвіг (1570—1571)
  • Катерина (1572—1586)
  • Христина (1573—1619)
  • Фрідріх (1574—1610), 13-й курфюрст Пфальцу.
  • Філіп (1575)
  • Єлизавета (1576—1577)

2. Дружина — Анна, донька Едцарда II Кірксена, графа Східної Фрізландії.

Дітей не було.

ДжерелаРедагувати

  • Volker Press (1987), «Ludwig VI., Kurfürst von der Pfalz», Neue Deutsche Biographie (NDB) (in German), 15, Berlin: Duncker & Humblot, pp. 414—415
  • Hans-Joachim Böttcher: Elisabeth von Sachsen und Johann Kasimir von der Pfalz — Ein Ehe- und Religionskonflikt, Dresden 2018, ISBN 978-3-946906-06-3, S. 110 ff.