Людвіг I (ландграф Гессену)

Людвіг I Мирний (нім. Ludwig I. der Friedfertige; 6 лютого 1402 — 17 січня 1458) — 5-й ландграф Гессену в 14131458 роках. Значно розширив свої володіння, вів успішну війну з курфюрством Майнцьким.

Людвіг I
Народився 6 лютого 1402[1]
Шпангенберг, Швальм-Едер, Кассель, Гессен, Німеччина
Помер 17 січня 1458[1] (55 років)
Шпангенберг, Швальм-Едер, Кассель, Гессен, Німеччина
Поховання St. Elisabeth's Churchd
Діяльність правитель
Рід Гессенський дім
Батько Герман (ландграф Гессену)
Мати Margaret of Hohenzollern-Nurembergd
Брати, сестри Agnes of Hessed
У шлюбі з Anna of Saxony, Landgravine of Hessed
Діти Людвіг II (ландграф Нижнього Гессену), Генріх III (ландграф Верхнього Гессену), Герман IV (архієпископ Кельна)[2] і Elisabeth of Hessed

Біографія ред.

Походив з Гессенського дому. Молодший син Германа II, ландграфа Гессену, і Маргарити Гогенцоллерн. Народився 1402 року в Шпангенберзі. 1406 року втратив матір. У 1413 році після смерті батька став новим ландграфом. Через молодий вік регентом був Генріх I, герцог Брауншвейг-Люнебург.

1419 року повністю перебрав владу. Невдовзі зумів повернути декілька міст на річки Верра, що перебували у володіння архієпископства Майнцського. 14201 року видав грамоти цехам з розширеними правами й новими привілеями. Водночас продовжив політику обмеження влади магістратів.

Згодом вступив у конфлікт щодо феодів з Йоганном I фон Мерлау, князем-абатом Фульди. У 1425 році надав прихисток останньому, коли того вигнали з володінь прихильники Конрада II фон Дауна, архієпископа Майнца — Герман II фон Бухенау, коад'ютор Фульдського князівства-абатства, та його брат. 1427 року спочатку в битві біля Кляненглісу, а потім біля Фульди військо ландграфа Гессенського завдало нищівних поразок майнцькому війську. За умовами Франкфуртського миру Мерлау повернувся до Фульди, натомість передав в заставу Людвігу I Гессенському 2/3 міст гейза і Рокенштуль в обмін на 16 тис. гульденів. Гессен також отримав компенсації від Конрада II фон Дауна в 44 тис. гульденів. Останній віддав у заставу гессенські міста Гюнфельд, Лаутербах, Фішберг, Брюкенау, Шильдек.

1431 року зверхність Гессену визнало графство Вальдек-Ландау. 1432 року абатство Герфельд визнало покровительство ландграфа. 1434 року розпочав перемовини з Йоганном II, графа Ціґенгайну, що продажу його володінь, що завершилося укладанням відповідно договору 1437 року. Внаслідок чого основні групи володінь ландграфа поєдналися в єдине. 1436 року пошлюбив представницю Саксонських Веттінів. 1438 року владу Людвіга I визнало графство Вальдек-Вальдек, 1439 року — Зайн-Віттгенштайн.

1443 році встановив владу в Корвейському абатстві. 1447 року в союзі зі шваргом Оттоном II, герцогом Брауншвейг-Геттінген, та Дітрихом Шенком фонн Ербахом, архієпископом Майнца, виступив проти Генріха III, герцог Брауншвейг-Ґрубенгаґен. Проте спроби захопити замки Ґрубенгаґен і Зальцдергельден виявилися невдалими. Того ж року зверхність Гессенського ландграфства визнало графство Плессе, 1449 року — Ліппе (1449).

1450 року після смерті Йоганна II фон Ціґенгайна успадкував Людвіг I графство Нідда. 1456 року його владу визнало графства Бюрен і Рітберг. Посилився вплив в єпископстві Патеборн, містах Ерфурт і Мюльгаузен. Помер 1358 року, після чого Гессен було розділено між його синами Людвігом II і Генріхом III.

Родина ред.

Дружина — Анна, донька Фрідріха I Веттіна, курфюрства Саксонії.

Діти:

  • Людвіг (1438—1471), ландграф Нижнього Гессену
  • Генріх (1440—1483), ландграф Верхнього Гессену
  • Герман (1449—1508), архієпископ Кельнський
  • Єлизавета (1453—1489), дружина Йоганна III, графа Нассау-Вайльбурга
  • Фрідріх (1458—1463)

Примітки ред.

  1. а б в Вікіпедія івритом — 2003.
  2. Lundy D. R. The Peerage

Джерела ред.

  • Otfried Krafft: Landgraf Ludwig I. von Hessen (1402—1458). Politik und historiographische Rezeption (= Veröffentlichungen der Historischen Kommission für Hessen. Bd. 88.). Historische Kommission für Hessen, Marburg 2018, ISBN 3-942225-42-5.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Людвіг I (ландграф Гессену)