Людвіг Фердинанд Баварський

Людвіг Фердинанд Марія Карл Гайнріх Адальберт Франц Філіпп Андреас Константин (22 жовтня 1859(18591022), Мадрид — 23 листопада 1949, Мюнхен, Німеччина)) — принц Баварії, інфант Іспанії. Був лікарем, митцем та філантропом, мав звання генерала кавалерії, генерала медичного корпусу Королівської армії Іспанії та був почесним хірургом Королівської академії Іспанії.

Людвіг Фердинанд Баварський
Ім'я при народженні Людвіг Фердинанд Марія Карл Гайнріх Адальберт Франц Філіпп Андреас Константин фон Віттельсбах
Народився 22 жовтня 1859(1859-10-22)
Мадрид, Іспанія
Помер 23 листопада 1949(1949-11-23) (90 років)
Німфенбург, Мюнхен, ФРН
Поховання Церква Святого Михаїла[d]
Країна  Іспанія
 Німеччина
Місце проживання Мюнхен, Баварія, Німеччина
Діяльність хірург, військовослужбовець, офіцер, музикант, скрипаль, політик
Знання мов німецька і іспанська
Учасник Перша світова війна
Членство Леопольдина
Титул принц Баварський, інфант Іспанський
Військове звання генерал кінноти, генерал медичного корпусу
Рід Віттельсбахи
Батько Адальберт Баварський
Мати Амалія Іспанська
Брати, сестри Альфонс Баварський, Ізабелла Марія Баварська, Ельвіра Баварська і Princess Clara of Bavariad
У шлюбі з Марія де ла Паз
Діти Фердинанд Марія, Адальберт, Марія дель Пілар Баварська
Нагороди
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер ордена Золотого руна
Ланцюг ордена Карлоса III Цивільний орден Альфонсо XII
Орден Сантьяго
Орден Святого Губерта
Орден Святого Губерта
Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Баварія)
Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Баварія)
Орден Святого Георгія (Баварія)
Орден Святого Георгія (Баварія)
Медаль принца-регента Луїтпольда
Медаль принца-регента Луїтпольда
Хрест «За вислугу років» (Баварія)
Хрест «За вислугу років» (Баварія)
Вищий орден Святого Благовіщення
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена Білого Сокола
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден Вірності (Баден)
Орден Вірності (Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт)
Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт)
Орден Рутової корони
Орден Рутової корони
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Орден Вендської корони
Орден Вендської корони
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії
Кавалер Великого хреста ордена Святого Йосипа
Кавалер Великого хреста ордена Святого Йосипа
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Герб
Герб

Життя

ред.

Був найстаршим сином Адальберта Баварського, наслідного принца Греції (гілка роду Віттельсбахів), та його дружини Амалії дель Пілар де Бурбон, інфанти Іспанської , дочки Франціско де Паула де Бурбон, та Луїзи Карлоти Неаполь-Сицилійської.

Принц Людвіг Фердинанд по батьківській лінії був небіжем короля Баварії Максиміліана II Йозефа, короля Греції Отто та принцрегента Луїтпольда Баварського, а також зятем королеви Іспанії Ізабелли II.

Людвіг Фердинанд навчався медицині у Гейдельберзі та Мюнхені, тож після складання державного іспиту отримав кваліфікацію лікаря-хірурга та лікаря-гінеколога. Від 1878 року жив у названому на його честь мюнхенському палаці Людвіга Фердинанда. Палац також мав назву «Альфонс-палац», оскільки брат Людвіга Вільгельма, принц Альфонс Баварський, також володів палацом та проживав у ньому. З 1883 по 1918 роки був опікуном 18 піхотного полку «Принц Людвіг Фердинанд» та командиром 3 шлезвігського полку драгунів № 15. За час Першої світової війни був начальником хірургічного відділення Мюнхенського гарнізонного лазарету.

Разом із братом кайзера Вільгельма II — принцом Гайнріхом Пруським — вступив у 1906 році до «Німецького автомобільного товариства» (нім. „DMV“ (Deutsche Motorfahrer-Vereinigung), заснованого у 1903 році, яке від 1911 року стало називатися ADAC (нім. Allgemeinen Deutschen Automobil-Club). Людвіг Фердинанд Баварський також мав хист до музики. Відомо, що саме він поклав на музику вірш Хільдегард Штрадаль «Тучі сірі нависають низько» (нім. „Die Wolken hängen grau hernieder“). Також був почесним членом Німецького товариства гінекології та родопомочі (нім. Deutsche Gesellschaft für Gynäkologie und Geburtshilfe e.V. (DGGG)).

Сім'я

ред.

2 квітня 1883 року одружився у Мадриді зі своєю кузиною Марією де ла Паз, інфантою Іспанською (1862—1946), дочкою королеви Іспанії Ізабелли II та герцога Франсіско де Асіз Бурбон. У шлюбі народилося троє дітей:

  • Фердинанд Марія, Принц Баварський, інфант Іспанії (1884—1958); з 1906 року у шлюбі з Марією Терезією, інфантою Іспанії ; з 1914 року у шлюбі з Марією Луїзою де Сілва і Фернандез де Енестросою, герцогинею де Талавера де ла Рейна (1880—1955);
  • Адальберт, Принц Баварський (1886—1970); З 1919 року у шлюбі з Августою, графинею Зефрідською-Буттенгаймською (1899—1978);

Гофмейстером принца Людвіга Фердинанда до 1920 року був Макс фон Редвітц, син поета Оскара фон Редвітца.

Людвіг Фердинанд доводився кузеном Людвігу II Баварському, з яким він (мало не єдиний у королівському роду Віттельсбахів) підтримував добрі родинні стосунки. Принц та його дружина були єдиними родичами нелюдимого короля, які відвідували його у палаці Герренкімзе та вечеряли з ним у зимньому саду Мюнхенської Резиденції. Під час затримання Людвіга ІІ в замку Нойшванштайн у 1886 році, відсторонений невдовзі король відправив з замку телеграму своєму кузену, попросивши про допомогу. Людвіг Фердинанд був готовий вирушити на порятунок короля зі свого палацу Німфенбург, але йому завадив принцрегент Луїтпольд Баварський.

Музей

ред.

У Німецькому музеї історії медицини в Інгольштадті виставлено до огляду медичні інструменти Людвіга Фердинанда, якими він користувався в часи Першої світової війни.

Нагороди

ред.

Інші країни

ред.